Жінки: стабілізація небезпечного світу
Роль жінок у забезпеченні миру та безпеки стає дедалі більш визнаним фактом, про що у першу чергу свідчить Резолюція ООН №1325 про жінок, мир та безпеку, яка була прийнята Радою Безпеки ООН, хоча ще багато треба зробити на усіх рівнях для повного виконання цієї резолюції. Напередодні Міжнародного жіночого дня у Брюсселі зустрінуться понад 50 жінок-лідерів з різних країн для обговорення ролі жінок у стабілізації небезпечного світу.
Зараз, навесні 2008 року, коли ми пишемо це звернення, нам важко уявити світ, у якому немає війни. Щоденно ми чуємо повідомлення про нові конфлікти, постійно зростаюче напруження та насилля. Хоч би яка небезпечна ситуація виникла — від війни до загрози здоров’ю та кліматичних змін — у першу чергу непомірно страждають жінки, які в суспільстві традиційно займають більш вразливу позицію.
80% біженців у світі складають жінки та діти. Сексуальне насилля превалюють саме в регіонах, де відбувається війна, та в таборах для біженців. І поки ми не визнаємо цієї жахливої реальності, ми не можемо говорити про роль жінки в урегулюванні конфліктів. Водночас ми мусимо пам’ятати той факт, що жінки також відіграють ключову роль у забезпеченні миру та стабільності. Без участі жінок не може відбутись ані ефективное обговорення питань безпеки, ані поступ у вирішенні цих питань. Участь жінки є вирішальною не тільки у таких традиційно більш «жорстких» сферах безпеки, як військові дії, побудова миру, післявоєнна реконструкція та протидія тероризму, але й у більш «м’яких» загрозах життю людини, таких, як глобальні епідемії, психологічний стан людей під час та після війни, а також кліматичні зміни та погіршення стану довкілля, що викликають серйозні хвилювання.
6 березня у Брюсселі за ініціативою комісара Ферреро-Вальднер відбулася конференція за участю понад 50 жінок-лідерів на тему «Жінки: стабілізація небезпечного світу». У ній взяла участь і премьер-міністр України Юлія Тимошенко. Жінки — президенти, міністри та керівники міжнародних організацій, лідери у сфері бізнесу та активістки з громадських організацій обговорили два неподільні питання: безпека та повноваження жінок. Ця міжнародна жіноча конференція для політичних лідерів будується на нещодавно прийнятих ініціативах, у тому числі, на результатах зустрічі в Нью-Йорку, організованої у вересні минулого року держсекретарем США Кондоліззою Райс, та саміту з питань глобальної безпеки жінок-лідерів, що відбувся у листопаді минулого року та був ініційований Радою жінок-лідерів світу, в якому віце-президент комісії ЄС з питань інституційних відносин і комунікаційної стратегії Маргот Вальстрьом очолює міністерську ініціативу.
На нашу думку, ключовим фактором, що робить світ стабільним, є сталий розвиток. Мова йде про стабілізацію небезпечного світу та визначення правильного сполучення економічного зростання і соціального прогресу та, водночас, про піклування про нашу планету.
Без освіти досягти соціальної стабільності неможливо. Але наразі близько 100 мільйонів дітей не отримують узагалі ніякої освіти, причому 70 мільйонів із них — дівчатка.
Ми мусимо змінити цю ситуацію.
Ще одним важливим інструментом стабілізації світу є Резолюція ООН №1325 щодо ролі жінок у забезпеченні миру та безпеки, яка пов’язує ґендерну рівність зі світовою безпекою та визнає важливість голосу жінок у побудові міцного миру. Ця резолюція є віхою на шляху до мирних процесів та політики безпеки, що є більш відчутними з точки зору ґендерності. Хоча виконання цієї резолюції є довгостроковим політичним процесом, їй повинна приділятись підвищена увага як у цілому в ЄС, так і в різних його країнах-членах, зокрема, з боку осіб, які приймають рішення у сфері зовнішньої, оборонної, безпекової політики та політики розвитку. Після затвердження резолюції у 2000 році зростає усвідомлення важливості залучення жінок до мирного процесу та процесу реконструкції. Проте виконання завдань, передбачених резолюцією, має спорадичний і довільний характер.
Жінки зроблять наш світ кращим — частково тому, що вони застосовують ширший підхід до питань безпеки та намагаються вирішувати основні соціально-економічні проблеми, які інакше було б проігноровано. Завдяки жінкам мирні угоди та дії, що виконуються після припинення конфліктів, набувають більшої життєздатності, ефективності та практичності, оскільки передбачають широкий комплекс заходів, включаючи, зокрема, участь у мирних переговорах, реабілітацію дітей, асоційованих з озброєними угрупованнями, залучення людей, що знаходяться по різні сторони конфлікту, до обговорення спільних проблем, таких, як забезпечення доступу до чистої води, підтримка першочерговості бюджетних асигнувань для системи соціального забезпечення, а не для фінансування військових витрат.
Жінки також можуть зробити величезний внесок до планування та виконання програм вилучення зброї, демобілізації та реінтеграції. На рівні спільноти жіночі організації беруть дуже активну участь у ініціативах роззброєння та реінтеграції. Шляхом переконання учасників конфлікту роззброїтись, вилучення зброї чи надання психологічно-соціальної допомоги колишнім бойовикам жіночі організації громадянського суспільства, такі, як ProPaz у Мозамбіку чи Dushirehamwe у Бурунді, намагаються запобігти поширенню ручної вогнепальної зброї, а також вирішити питання, що стосуються наслідків, з якими стикаються учасники колишніх бойових дій, та їхніх потреб.
Але, незважаючи на загальну згоду щодо захисту жінок та розширення їхніх повноважень, вони залишаються на узбіччі процесів прийняття рішень, побудови миру та проведення миротворчих операцій. Представництво жінок у політиці залишається на низькому рівні в усьому світі, у тому числі в Європі. У світі лише 6% міністрів і 10% членів парламенту є жінками. І усі ми знаємо, що «скляна стеля» залишається на своєму місці, чи то в політиці, чи в економіці.
Обмеження участі жінок у прийнятті рішень на всіх рівнях створює значні перешкоди у виконанні цілей, передбачених Резолюцією №1325. Також є поширеною проблема, яка полягає в тому, що жінок розглядають як жертви, не визнаючи їхнього потенціалу як активних учасників процесу побудови більш стабільного та безпечного світу.
Беніта ФЕРРЕРО-ВАЛЬДНЕР — комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства, Маргот ВАЛЬСТРЬОМ — віце-президент комісії ЄС з питань інституційних відносин і комунікаційної стратегії
