Жодна партія в Молдові не підтримує комуністів,

— Я народилася у Сороцькому повіті. За освітою — педагог. Я правильно сказала по- російськи — педагог? Почала свою діяльність у 1971 році — професор румунської мови і румунської літератури (викладач, учитель старших класів. — В.К. ). Трохи попрацювала і у відділі народної освіти, була депутатом нашого парламенту, відкрила перший теоретичний румунський ліцей у місті Сороки, а зараз працюю директором у іншому ліцеї, також румунському. Це — приватний ліцей, 178 учнів, дуже гарні умови, інтелектуальна обстановка. До цього два роки працювала префектом Сороцького повіту. Свою політичну діяльність почала у 1989 році, коли у нас по-справжньому розгорнувся національний рух. У 1991 році був створений Конгрес інтелектуалів. І я стала його членом.

— Ви добре пам’ятаєте ті події у Молдові 1989 року, які буквально приголомшили весь Радянський Союз?

— Дуже добре пам’ятаю, адже я була їх активним учасником. Дійсно це був дуже цікавий, тривожний період в історії нашої республіки. Думаю, що історія поставить гарну оцінку тим подіям..

— Скажіть, при всьому при тому, що і зараз на цій площі акції протесту проводять праві сили — можливо повторення такого, в таких масштабах? Що тоді було тим збуджувачем, за допомогою якого інтелігенція, інтелектуали змогли вивести в центр Кишинева сотні тисяч людей?

— Моя думка — дійсно, ми не зуміємо ніколи повернути історію, але історія зараз повторюється. Мені здається, що події, які зараз відбуваються у нас, повторюють події тих років. Те, що було тоді і у вас на Україні, у інших республіках колишнього Радянського Союзу, — закономірно. Стільки років люди жили в системі диктатури, чекали, все- таки, коли вони зможуть висловитися і раптом відчули свободу — і вийшли... Вийшли, щоб захистити національні символи — мову, історію. Але здається, що зараз буде дуже важко. Думаю, що зараз треба ставку робити на молодь.

— Як би ви прокоментували мовне питання, яке раптом зараз виникло?

— Мені дуже важко коротко відповісти на це. У конституції було записано, що у нас є тільки одна державна мова — молдавська, але це — румунська мова... Мені здається, що політично дуже неправильно те, що зараз вирішується. По-перше, повинні знати всі, що мовне питання — це дуже хвилююче і скрупульозне питання. Це один із найголовніших атрибутів народу. Проблеми мови та історії повинні вирішувати вчені. Це наукові питання, а не політичні, але у нас це все вирішують політичними шляхами. Я думаю, що це велика помилка, i думаю, що влада це робить для того, щоб відвести народ від важливих економічних проблем.

— Як зреагував керований вами ліцей на нововведення влади з російської мови?

— Батьки підписали протест у міністерство освіти. Ми не проти російської мови, а проти того, що обов’язково повинні вчити цю мову. Якщо це демократична країна, то у ній дитина повинна дуже добре вивчати свою мову, а вже іноземні мови повинна вибрати. Якщо їй потрібна російська мова — будь ласка. Є фахівці, є програми, підручники.

У нашому румунському ліцеї вчаться діти інших національностей, не румунiв. У нас є, наприклад, учні, які, прийшовши додому, розмовляють там лише російською тому, що тільки нею говорять мати і батько.Ці батьки свідомо пішли на таке. Вони знають, чому. А влада їм почала заважати тільки тому, що це їхнi передвиборні обіцянки — російська мова. Тим часом ніхто з російськомовного населення вже не піднімав це питання, поки його не порушили комуністи.

— Скажіть, наскільки лояльні українці, які проживають тут, до румунської мови?

— У всіх українських селах Сороцького повіту, а я їх дуже добре знаю, адже працювала префектом, люди розмовляють і українською, і румунською. Можу сказати вам і те, що моя мама — українка.

Я розумію українську мову, можу спілкуватися нею. Моя сестра навіть дуже добре, вільно говорить по-українськи. Я народилася, до речі, в селі, де половина людей молдавани, половина — українці. Не пам’ятаю, щоб колись у нашому селі були якісь мовні проблеми. Не було такого! Закінчувала я російсько-молдавську школу, де вчилися українці. Знали вони російську і молдавську добре. Коли я була префектом — запропонувала відкрити українську школу. Але самі українці не дуже активні в цьому... Напевно, пройшов цей процес асиміляції. Вони поводяться більш лояльно, більш шанобливо до нас, до нашої мови, ніж інші.

— Наскільки мені відомо, пан Рошка продовжує заявляти, що він зі своїми прибічниками не піде з площі Великих Національних зборів. І інші партії, які ворогували з Християнсько-Демократичною Народною партією — підтримують її.

— З першого дня цих акцій протесту демократичні партії підтримали партію Рошки. Зокрема партія Мірчи Снєгура, Валеріу Матея, Олега Серєбряну, Мірчи Русу, Валеріу Муравськи. Але поки ми не вирішили дуже важливе питання — об’єднання наших сил. Наказ міністра освіти — так, можна і відмінити. Але якщо буде підніматися питання зміни тринадцятої статті конституції, де записана державна мова — я думаю, що тоді будуть ще більш масові виступи. Інтелігенція не буде мовчати.

— Хоч одна з більш ніж тридцяти партій Молдови відкрито підтримала Комуністичну партію з мовного питання?

— Жодна партія на сьогодні не підтримала комуністів.

— Комуністи Молдови говорять про те, що вони зовсім не насаджують у країні комуністичну диктатуру. В уряді всього лише три комуністи, прем’єр- міністр не комуніст. Ви були в країні єдина жінка-префект. Чому вони вас не підтримали, а вирішили все-таки замінити?

— Про те, що вони підтримують жінок — це тільки лозунг. А щодо того, що там деякі некомуністи в уряді працюють, то я не вірю. Вони просто, можливо, не мають партійних квитків, але думають по-комуністичному. До речі, з роботи префекта я сама пішла.

— Ні для кого вже не секрет, що українсько-молдавські стосунки зіпсовані останнім часом. Як ви думаєте, наскільки права або не права влада у Кишиневі в тому, що це трапилося?

— Це дуже складне питання. Коли у нас утворився повіт, ми уклали договір про співпрацю з Вінницькою областю. Дуже багато попрацювали разом з вінничанами. Підготували питання про створення тут вільної економічної зони, але не встигли все це зробити. Тепер же погіршилися відносини не лише з Україною, але і з Румунією. Я думаю, що ця стратегія дуже неправильна. Якщо вийшли ваші національні сили і скандували, що Трансністрія (Придністров’я) — українська земля, це ж не політика української держави. І Паланка — це було дуже болюче питання. Я передчуваю, що все-таки погіршаться наші стосунки, якщо політики будуть і далі так поступати.

— Скажіть, Молдова об’єднається з Румунією?

— Я думаю, що якщо не наші діти, то наші внуки зроблять те, що зробили німці, зруйнувавши Берлінську стіну.

— У спільній з Румунією країні молдавському народу буде жити краще?

— А як ви думаєте? Звичайно, краще буде жити. Ми хочемо в Європу. Я хочу залишити для своїх дітей і внуків Європу — велику шановану країну, яку б не зневажали, яка могла б забезпечити майбутнє своїх громадян.

— А немає тієї небезпеки, що, як деякі говорять, якби це сталося, то Молдова б стала далекою провінцією Румунії?

— Це старе мислення наших опонентів, які не хочуть визнати, що був Пакт Молотова-Ріббентропа.

— Якщо це об’єднання відбудеться, не посварить воно велику Румунію з Україною? Залишаться в об’єднаній Румунії сили, які будуть досить дружніми з Україною?

— Я залишаю це питання для роздумів великим політикам. Проте, мені думається, що Румунія не посвариться з Україною. Ми будемо дуже раді, якщо ви вступите до Європейського Союзу, НАТО. Це для нас буде дуже добре, якщо навіть не буде возз’єднання з Румунією.

— Мені не раз доводилося бачити карти великої Румунії, але ніколи не бачив на них у складі Румунії Трансністрії. Чи допускають молдавські демократи, такі досвідчені, як ви, ваша партія — Соціально-ліберальний Союз, що коли, як і записано в Московському меморандумі, Молдова змінить свій державний статус — Придністров’я самовизначається?.. А куди воно може самовизначитись, зрозуміло — до України. Якби ця частина землі пішла до України, а Бессарабія до Румунії — це було б правильно?

— Ні, це було б неправильно. Територіального питання не можна торкатися. Ви дивилися карту Роминія Маре, а я б хотіла, щоб ви дивились і карту Республіки Молдова. І звернули увагу на те, що Трансністрія була завжди у складі Радянської Молдавії.

— Молдова, згідно з конституцією, — унітарна країна. Але все гучніше звучать голоси про федералізацію Республіки Молдова. Тобто Придністров’я отримує якийсь федеративний статус. А така постановка питання правомірна?

— Ні. Демократичні сили Молдови взагалі проти федералізації країни. Це недопустимо.

ДО РЕЧI , президент Молдови Володимир Воронін, як повідомив Інтерфакс, звинуватив у фінансуванні акцій протесту в Кишиневі «мафіозні клани», і передусім — режим Ігоря Смирнова в Тирасполі.