«Жовта картка» для Коморовського

Виборці у Великій Британії і Польщі піднесли президентові Росії Володимирові Путіну неприємні сюрпризи. Це слугувало не найкращим тлом для піднесення істерії з нагоди святкування 9 травня. Нагадаємо, у Великій Британії на парламентських виборах перемогли консерватори на чолі з нинішнім прем’єром Девідом Кемероном.

Заручившись такою підтримкою виборців прем’єр Девід Кемерон поза сумнівом постарається підсилити роль Великої Британії в європейських справах. У тому числі і в українському питанні.

Від польських президентських виборів нічого позитивного Москві очікувати не доводилося. Залишалася надія, що президент Броніслав Коморовський, котрому віддає перевагу Росія, посяде перше місце і з цього плацдарму зможе перемогти в неминучому другому турі. І тут польські виборці не виправдали московських надій.

По-перше. Нинішній президент Польщі з 60% підтримки на початку виборчої кампанії знизив свій рейтинг до 33,77%. З іншого боку, його головний опонент Анджей Дуда наростив свою підтримку з 16-18% до 34,76%. Арифметично різниця між головними кандидатами невелика й становить 0,99%. Проте тут слід враховувати динаміку процесу і чисто психологічний чинник. Коморовський у ході кампанії підтримку втрачав, Дуда ж навпаки постійно її нарощував.

ФОТО РЕЙТЕР

По-друге. Вибори президента є прелюдом до майбутніх парламентських, які відбудуться восени. Хто переможе в другому турі, отримає для своєї політичної сили певні переваги. І хоча цей чинник не дуже виокремлювався в ході президентської кампанії, головні партії «Платформа обивательська» (РО), яка підтримує Коморовського, та «Право і Справедливість» (PIS) Анджея Дуди, вели боротьбу з прицілом на вересень.

Зазначимо, що місцеві вибори восени минулого року «Платформа обивательська» програла PIS. Це був серйозний сигнал, але схоже, що РО потрібних висновків не зробила і отримала другу жовту картку.

По-третє. Хоча питання зовнішньої політики та безпеки знайшли віддзеркалення в ході виборчої кампанії, проте, в своїй більшості польські виборці серйозно заклопотані економічними та фінансовими проблемами. За останніх 10 років сотні тисяч громадян Польщі емігрували до Великої Британії та Німеччини. Середній рівень безробіття в Польщі становить 8%, проте серед молодих людей він становить понад 20. Незадоволеність нинішніми проблемами вилилася на підтримку відверто популістської програми колишнього музики  Павла Кукіза, який посів третє місце. За нього віддав свій голос кожен п’ятий виборець.

Перш за все, це молоді люди і студенти, які віддають перевагу  так званим несистемним кандидатам. Голоси цих виборців визначать, хто переможе з двох претендентів у другому турі 24 травня.

По-четверте. Тактика лідера PIS Ярослава Качиньського виявилася правильною. Він висунув від партії практично невідомого, але дуже симпатичного молодого політика, який до того ж, дістав благословення впливового католицького костьолу. Нове обличчя і надія на зміни привабили багатьох консервативних виборців. Та все ж таки результат другого туру виборів 24 травня ще абсолютно незрозумілий. Все вирішить явка виборців. Низька явка, у першому турі проголосувало 49,4% виборців, досі грала на користь табору націонал-консерваторів із PIS.

По-п’яте. Політики, які висловлювали солідарність із Москвою, у цілому набрали менше 7%. Серед проросійських кандидатів виділялася Магдалена Огурек, представниця Союзу лівих демократичних сил, яка заявила про свої наміри зустрітися з Володимиром Путіним відразу після обрання. Проте, як зазначав канал Euronews, цій молодій блондинці і колишній моделі бракує досвіду в політиці, а її політичному курсові — визначеності. У результаті вона набрала трохи менше 2,5%.

Кандидат від партії KORWiN Януш Корвін-Мікке тим часом виступає проти втручання США у внутрішні справи європейських країн і визнає приєднання Криму до Росії. Інший кандидат із проросійською орієнтацією Януш Палікот не схвалює санкцій проти Росії і збільшення польського військового бюджету. Перший отримав 3,5% голосів, другий — лише близько 1,5%.

Президент Польщі має за конституцією вельми обмежені повноваження, в основному в галузі зовнішньої політики. Проте, з урахуванням психологічного впливу на вересневі парламентські вибори не слід недооцінювати можливі результати тепер уже другого туру.

З погляду українських справ у польській політиці не випадає очікувати на істотні зміни. Як Броніслав Коморовський, так і Анджей Дуда висловлювалися на підтримку Києва. Останній, принаймні на словах, був навіть рішучішим. У січні Дуда заявив, що розглядає можливість відправки польських військових на Донбас для допомоги українським силовикам.  Тим часом, Броніслав Коморовський намагається не відставати. Зокрема, він уже пообіцяв полякам референдум про зміну виборчої системи і заборону фінансування партій із держбюджету.

Звичайно, у цей момент такі заяви слід розглядати як данину передвиборній риториці. Проте, посилення становища націонал-консерваторів із PIS означатиме сильнішу підтримку України. Можливо, що не лише дипломатичну.

Чіткішою політична конфігурація в Польщі стане лише після парламентських виборів. Залишається чекати.

«КІЛЬКІСТЬ ПОЛЯКІВ, ЯКІ ШУКАЮТЬ ПОЛІТИЧНОЇ АЛЬТЕРНАТИВИ, ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ»

Яцек КУХАРЧИК, президент Інституту громадських справ:

— Коморовський програв у першому турі виборів з двох причин. Перша полягає у тому, що у польській громадській думці зросла втома від 8-річного перебування при владі «Громадянської платформи». Кількість поляків, які шукають політичної альтернативи збільшується протягом вже тривалого часу. А оскільки Коморовський          — кандидат від «Громадянської платформи», то він заплатив ціну за це. Відчуття серед поляків про те, що потрібна зміна уряду — також зіграло проти президента.

Друга причина, на мій погляд, більш важлива і нагальна. У Коморовського була погана виборча кампанія. До того ж, він знехтував своїм основним електоратом. Він намагався перевищити себе, надто сильно повіривши в перші опитування громадської думки. Згідно з ними, у Коморовського в цілому був дуже хороший рейтинг. Також основною проблемою Коморовського стала низька явка виборців, які зазвичай підтримують його та «Громадянську платформу», а — це добре освічені мешканці міст. Однак вони не відчули потреби у тому, щоб проголосувати у першому раунді.

Перемога Дуди у першому раунді означає те, що у нього є хороші шанси на перемогу у президентських виборах. Однак його виграш може стати великим викликом для польської зовнішньої політики та відносин з ключовими партнерами, зокрема, з Німеччиною.

Між тим, зовнішня політика і риторика Дуди по відношенню до Росії будуть жорсткішими. Але Дуді стане складніше проводити ефективну політику одразу в двох напрямках — щодо Росії та щодо України. Він багато говоритиме про підтримку України.