Зліт і падіння Паксаса

Країну, яка впевненими кроками рухається до НАТО та ЄС, спіткав грандіозний скандал, можливі сценарії розвитку якого обговорює зараз більшість світових мас-медіа. Учора парламент Литви заслухав висновки спеціальної комісії з приводу порушень президентом Роландасом Паксасом конституції країни. Литовського лідера, відомого спеціаліста в пілотній справі (під час передвиборної кампанії він завоював серця електорату небезпечними повітряними трюками), підозрюють у зв’язках з російською мафією. Звинувачення були оприлюднені місяць тому секретними службами Литви.

«Підсумки розслідування комісії — достатнє підгрунтя для початку імпічменту президента», — наголосив учора голова спецкомісії Алоїзас Сакалас. Звинувачень проти Паксаса, дійсно, накопичилося більш ніж достатньо (принаймні для гучних внутрішньополітичних «розборок»). Існують підозри, що головний спонсор передвиборної кампанії президента Литви, власник підприємства з ремонту вертольотів «Авіа Балтика» Юрій Борисов, здійснював незаконний продаж зброї Судану. Відомий бізнесмен, згідно з повідомленнями в пресі, «пожертвував» раніше до передвиборного фонду Паксаса 1,2 млн. літів (350 тис. євро). Секретні служби Литви оприлюднили записи розмов із підприємцем, із яких випливало, що нинішнього президента країни піддавали шантажу, оскільки він нібито не дотримався взятих перед виборами зобов’язань. Юрій Борисов — за походженням росіянин, однак, як пише литовська преса, завдяки старанням президента він отримав литовське громадянство. Планується, що на цьому тижні Роландас Паксас виступить перед конституційним судом із роз’ясненнями, на яких підставах Борисов став громадянином країни. Крім того, радників Паксаса звинувачують у тісних контактах iз кримінальними колами. Ці зв’язки нібито перетворили Литву на плацдарм для фінансування міжнародного тероризму.

Власне, Роландасу Паксасу до відставок не звикати. У цьому плані його можна віднести до справжніх рекордсменів — із тих чи інших причин Паксас був змушений 17 разів залишати різноманітні посади. Здавалося б, ще одна відставка не стала б для досвідченого політика серйозним ударом, якби, звісно, вона не стосувалася найвищої посади в країні. Саме тому, стверджують місцеві експерти, добровільно у відставку президент навряд чи піде — надто високі піднято ставки. Раніше Паксасу неодноразово пророкували політичну смерть, однак він виявлявся на диво «живучим»: двічі довелося обіймати посаду прем’єр-міністра, двічі йти у відставку з прем’єрського крісла. Зрештою, це не завадило йому стати президентом на початку січня. Литовці в цьому плані повели себе досить передбачувано: зацьковані політики дуже часто викликають жалість, а відтак і симпатії електорату. Зараз, щоправда, позиції Паксаса виглядають не дуже впевнено: рейтинг його популярності з початку жовтня впав більше ніж на 25%.

«Російський» елемент у політичній кар’єрі Роландаса Паксаса простежується далеко не вперше. Ще в часи його першого прем’єрства 1999-го року він добровільно пішов із посади глави уряду у зв’язку з продажем стратегічно важливого об’єкта Литви Мажейкяйського нафтопереробного заводу американській компанії «Вільямз». Сам Паксас виступав за передачу НПЗ у власність російському «ЛУКойлу». Звідки така прихильність до російського бізнесу? Під час передвиборної кампанії Паксас-кандидат мусив неодноразово давати роз’яснення з цього приводу: мовляв, росіяни пропонували більш вигідні умови співпраці. У чомусь «литовський Чкалов», або ж «летючий Роландас» (як часто звуть президента Литви), виявився правим, оскільки торік «Вільямс» сама була змушена продати контрольний пакет НПЗ російській компанії. Проте не «ЛУКойлу», а «ЮКОСу» (різниця між двома нафтогігантами у світлі останніх подій в Росії досить помітна).

Сам Роландас Паксас відкидає усі висунуті проти нього звинувачення щодо контактів з «російською мафією». Утім, від оцінок із приводу ситуації, що виникла, він утримується. Тут дозволили собі «розгулятися» численні аналітики: при цьому одні вбачають у виникненні скандалу зовнішній фактор, або «російську руку», інші — внутрішньополітичні з’ясування стосунків шляхом брудних методів. І для першої, і для другої версії існують рівносильні підстави. По-перше, Роландас Паксас із самого початку обрав досить дратiвливу для Москви лінію проведення зовнішньої політики. Литва (так само це стосується й Латвії та Естонії) вирішила взяти під свій «протекторат» євроатлантичну підготовку Грузії, Вірменії та Азербайджану. До того ж, у одній із перших своїх заяв після обрання президентом він дав зрозуміти, що Вільнюс прагне взяти на себе адвокатські функції з просування України до європейських та євроатлантичних структур. По-друге, не менше ворогів Паксас міг нажити в серединi країни через «кочівницьку» політичну поведінку: за останні роки він устиг побувати в лавах консерваторів, лібералів та ліберал-демократів. Це, до речі, також може «посприяти» початку процедури імпічменту президента. Лише 36 голосів в 141- місному парламенті Литви достатньо для того, аби розпочати процес відставки Паксаса (для того ж, аби він залишив президентське крісло, необхідні голоси 86 парламентаріїв). Цікаво, що глава литовського Сейму Артурас Паулаускусас, головний політичний супротивник Паксаса, скасував свій чотириденний візит до Франції, який мав відбутися наступного тижня. У разі відставки Паксаса саме спікер перебере на себе функції президента. Щоправда, парламентський глава не розкриває причин скасування візиту до Парижа.

Водночас Роландас Паксас продовжує виконувати президентські обов’язки, демонструючи, що внутрішньополітичні перипетії жодним чином не відбилися на його трудовому графіку. Не так давно Паксас перебував в Іраку, де зустрівся з литовськими миротворцями. Учора він мав прибути до України, однак, як повідомили в литовському посольстві, візит було перенесено у зв’язку з перебуванням Леоніда Кучми у лікарні. На 8 грудня запланована зустріч Паксаса з президентом США Джорджем Бушем у Вашингтоні. Попри те, що литовська опозиція постійно влаштовує у вихідні кількатисячні протести біля президентської адміністрації, життя в країні триває так само, як і до скандального виливу компромату. У будні біля будинку, де працює Паксас, не помітиш жодного стража правопорядку, жодних загороджень.

Хоча більшість політологів пророкує Паксасу відставку, існують і альтернативні погляди. Литовські мас-медіа, приміром, прогнозують, що йому вдасться зберегти за собою президентський пост, оскільки це вигідно багатьом політичним силам в Литві. Правляча коаліція зможе отримати таким чином «кишенькового президента» і диктувати йому власні правила гри. Опозиція ж матиме хороший об’єкт для критики, аби зрештою просунути після виборів «своїх» людей на найвищі посади країни.

Не факт, що виправдаються і побоювання, ніби внутрішньополітична крихкість позицій президента може перекинутися на авторитет самої Литви. Такий розвиток не дуже бажаний, зважаючи на вступ країни до ЄС та НАТО в наступному році. Однак західні уряди вже продемонстрували своєю мовчанкою, що за великим рахунком їм все одно, що відбувається всередині Литви. Головне, аби навіть у часи політичної боротьби країна залишалася вірним прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції з одночасним дотриманням всіх взятих зобов’язань. Поки що Вільнюсу це вдається...