«Знакова подія» у Брюсселі

27 червня у Брюсселі на саміті Європейського Союзу нарешті підписали економічну частину Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, текст якої було парафовано 30 березня 2012 року. Не буде перебільшенням сказати, що українці заплатили кров’ю за можливість стати асоційованим членом ЄС, що якраз і передбачає ця Угода. Всі пам’ятають, як уряд Януковича відмовився підписувати Угоду у Вільнюсі, хоча європейці в останній момент пішли на багато поступок. І ця відмова спровокувала новий Майдан, який отримав назву Євромайдан, і внаслідок нової Революції Гідності уряд Януковича впав, а він сам урятувався втечею до Росії. 21 березня 2014 року після активного наполягання прем’єр-міністра Арсенія Яценюка Україні вдалося таки підписати політичну частину Угоди. І його аргументом перед європейцями було те, що українці гинули на Майдані з європейськими прапорами.

Підпис під Угодою про асоціацію разом із Президентом України Петром Порошенком поставлять президент Європейської Ради Херман Ван Ромпей, президент Єврокомісії Жозе Мануєль Баррозу і 28 глав держав та урядів країн-членів ЄС.

До речі, під час брифінгу з нагоди саміту президент Баррозу закликав «не соромитись називати ці Угоди про асоціацію з Україною, Грузією та Молдовою історичними». Більше того, він заявив, що після підписання Угоди про асоціацію відповідальність ЄС збільшується, а не зменшується. Буде цікаво побачити, як нове керівництво ЄС дотримуватиметься цього заклику.

Зі свого боку, на прес-конференції в штаб-квартирі НАТО міністр закордонних справ України Павло Клімкін теж назвав підписання Угоди знаковою подією. «Угода про асоціацію для мене є найкращою гарантією чи, напевно, однією з найкращих гарантій незалежності й безпеки України. Тому що вона забезпечує межі всеохоплюючих реформ. По-друге, самим європейським лідерам вирішувати, чи бути залученими й висловлювати солідарність з Україною і, якщо необхідно, підтримувати відповідний політичний тиск. У цьому сенсі я вірю, що саміт 27 червня стане знаковою подією», — наголосив він.

Європейські експерти також вважають позитивом підписання Угоди про асоціацію трьома країнами. «Всі, хто стежить за прогресом України, Грузії та Молдови у відносинах з ЄС, вважають підписання цієї Угоди важливим кроком, який може викликати подальші негативні дії з боку Росії, які мають бути розглянуті з боку ЄС», — сказала в коментарі «Дню» Сюзан СТЮАРТ, Німецький інститут з питань міжнародної політики та безпеки (SWP), Берлін.

Сам саміт ЄС розпочнеться в четвер у другій половині дня з пам’ятної церемонії в Іпрі з нагоди сторічної річниці початку Першої світової війни і неформального обміну думками за обідом про майбутній стратегічний курс ЄС. Перед обідом учасники саміту вислухають запрошеного на зустріч Президента України Петра Порошенка, від якого вони очікують детальної розповіді про становище у країні та оцінку ситуації на сході України.

Зрозуміло, що це дуже важливо, як відзначають експерти, оскільки від перебігу подій в Україні протягом найближчих днів та годин залежить, чи буде в Брюсселі ухвалено рішення про перехід до третього ступеня санкцій проти Росії. Тут ідеться про фактичне економічне чи фінансове ембарго.

До речі, Баррозу вже заявляв, що ЄК розробила необхідні пропозиції щодо третьої фази санкцій проти Росії, але рішення ухвалювати з цього приводу будуть виключно глави держав та урядів країн-членів ЄС.

Скоріше все, до цього не дійде. Як вважає пані Стюарт, два чи три дні тому були досить хороші шанси запровадження відповідних санкції (навіть третього етапу) проти Росії. «Однак я сумніваюся, що ЄС робитиме це тепер, коли Путін звернувся до Ради Федерації з листом відкликати право на військову інтервенцію в Україну і засудив збиття українського військового вертольота. Ймовірно, вони наголошуватимуть (як це зробила Меркель 25 червня), що широкі економічні санкції були підготовлені й будуть введені у дію, якщо Росія не відіграватиме конструктивної ролі, але тепер не вводитимуть будь-яких нових санкцій», — зазначила німецький експерт.

Журналісти також запитали Клімкіна про роль Німеччини, зокрема в питанні запровадження санкцій проти Росії. На це він відповів дипломатично: «Оскільки одна з моїх попередніх посад була в Берліні, я завжди вважав, що роль Німеччини у двохсторонніх відносинах і всередині ЄС є важливою. Ключові німецькі політики повною мірою залучені до співпраці й дуже підтримують Україну. І звісно, дуже важливо, щоб така позиція зберігалася. Також важливо, щоб Німеччина продовжувала демонструвати підтримку та роль і зберігати провідну позицію в ЄС. Це не на 100 відсотків політично коректно, але я можу собі дозволити таку точку зору».

За оцінками Європейської комісії, реалізація Угоди між Україною та ЄС збільшить доходи України майже на 1,2 млрд євро щорічно. Очікується, що український експорт в ЄС збільшиться на один мільярд євро на рік. Серед секторів, які виграють найбільше, — це одяг і текстильні вироби, продукти харчування, рослинне масло і кольорові метали. Нові ринкові можливості в ЄС та більш високі стандарти виробництва стимулюватимуть інвестиції, модернізацію сільського господарства і поліпшення умов праці.