Списки невиїзних боржників збільшуються
За перше півріччя цього року на облік прикордонників поставлено 7895 українців, які ухиляються від повернення кредитів, а вилучено інформацію лише про 941 особу![](/sites/default/files/main/articles/22072014/6borispol.jpg)
До громадян, які ухиляються від зобов’язань про сплату або інше відшкодування боргу, покладених на них судом, за чинним законодавством є можливим застосування заборони виїзду за межі України. Цю норму внесено до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» 2010 року. Із того часу вона не раз зазнавала критики з боку громадськості та політичних функціонерів.
Відповідний нормативний акт дозволяє представникам Державної виконавчої служби (ДВС) звертатися до суду із позовом про позбавлення права виїзду громадян, які не виконали попереднє рішення Феміди про відшкодування матеріальної заборгованості. Чиновники відомства вбачають у такому дозволі фактор сприяння ефективній роботи Служби: з’явився ще один «важіль» впливу на недобросовісних боржників.
Отже, і ця норма стала зручним об’єктом для критики. Про це на суспільному обговоренні зазначеного закону 11 липня заявив керівник ДВС України Дмитро Сторожук: «Положення щодо тимчасової заборони виїзду боржника за межі України сьогодні є ефективним інструментом щодо фактичного виконання рішень. Але разом з тим, чинне законодавство дає привід для неоднозначного тлумачення відповідного положення, а отже, це часто-густо стає причиною ухилення боржника від виконання своїх прямих обов’язків. Саме тому ми ініціювали обговорення цієї теми з експертним колом».
Правозахисники озвучують проблеми, які виникли із можливістю державних виконавців використовувати право тимчасово забороняти боржникам виїжджати за кордон. Так адвокат Ростислав Кравець розповів, що його клієнти зазвичай скаржаться на невиконання ДВС усіх попередніх заходів перед тим, як обмежити це їхнє право.
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Антоніна Пікуль зауважила частий брак доказів про порушення боржником умов і термінів виконання, а також на досить нерідке ігнорування представниками ДВС викликів до суду.
У багатьох питання виникають через механізми подання, розгляду та втілення рішення щодо обмеження осіб у праві виїзду. Наприклад, розгляд провадження в суді обов’язково відбувається без участі боржника. Останній також не має права на подання касаційної скарги.
Проблеми є і з трактуванням самої норми заборони. Правники зазначають, що така санкція стосується адміністративно-кримінальної сфери, а не цивільного права. В рамках зазначеного круглого столу цю тезу намагався спростувати представник Верховного Суду України Микола Патрюк: «Обмеження прав виїзду є обмеженням цивільних прав. Важливо те, що це ще один засіб вплинути на виконання рішення. У виконавця немає обов’язків. Його права — і є обов’язки. Щодо виконання рішення: той, хто ухиляється, — винний. Але це повинен встановити суд. Винний у тому разі, коли є навмисне ухилення».
Але попри дискусії, інструмент заборони діє, кредити повертають. Зокрема про його ефективність свідчать дані, наведені уповноваженим Прикордонної служби Олега Мусійчука: у порівнянні із попередніми роками, кількість людей, виключених зі списку невиїзних у 2013—2014 збільшилась на 100—150 персон. За словами представника прикордонної служби, кількість осіб, щодо яких діє заборона на виїзд, також щороку збільшується. Виходячи із наданої ним інформації, за перше півріччя цього року на облік поставлено 7895 осіб, а вилучено інформацію про 941 особу.