2012 року інтернет-шахрайство зросло втричі
Аналітики: 70—80% витоку даних трапляється через вірусне програмне забезпечення у клієнтаКількість операцій із незаконним використанням банківських карток в Україні зростає. За підсумками 2012 року кількість шахрайств у цьому секторі зросла втричі у порівнянні з 2011 роком, йдеться в підсумкових даних Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем.
Кібершахрайства поділяються на два види: з використанням платіжних карток / їх реквізитів (наприклад, скіммінг) та з використанням дистанційного банківського обслуговування (або інакше кажучи в системі «клієнт — банк»).
«Торік виявили 80 зчитувальних пристроїв (скіммінгів) на банкоматах. 2011 року — 45. Тобто зростання становить 90%. Для порівняння, у Росії 2012 року виявили 2071 зчитувальний пристрій, а 2011-го — 397. Там зростання становило 422%. У Європі цей показник — один скіммінг на 500 банкоматів. В Україні ж — 1,5 пристрої на 10 тисяч банкоматів», — розповідає про один із улюблених способів крадіжки грошей з банківської карти керівник Міжбанківського форуму безпеки розрахунків з платіжними картками Олеся Данильченко. Паралельно, продовжує вона, на ринку спостерігається зменшення шахрайств у торговельно-сервісних підприємствах і, навпаки, зростає динаміка злочинів в Інтернеті. За словами Данильченко, кількість інтернет-шахрайств зросла втричі. «Якщо казати про причини такого зростання, то 70—80% витоків даних відбуваються через вірусне програмне забезпечення у клієнта. Нині банки проводять роз’яснювальні роботи: картка — безпечний інструмент, але є ризики від використання програм на комп’ютері», — розповідає вона.
Другий вид злочинів (в системі «клієнт — банк»), за словами заступника начальника управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України (МВС) Леоніда Тимченка, також розвивається. Зафіксували 139 випадків викрадень на загальну суму 116 мільйонів гривень, каже він. «Сума повернених коштів на банківські картки — більше ніж 87 мільйонів гривень... Тобто, за даними МВС, відшкодовано понад 75% коштів», — розповідає заступник начальник управління боротьби з кіберзлочинністю України.
Фахівці запевняють — тенденція з крадіжкою коштів з банківського «пластику» в Україні більш оптимістична, ніж у ЄС. «Середній показник по Європі становить 0,06%-0,08%, досягаючи в деяких країнах 0,15%. В Україні в середньому на 40-45% менше проблемних операцій», — відповідає на запитання «Дня» про статистку голова Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЕМА» Олександр Карпов. Тож, робить він висновок, користуватись картками в Україні набагато безпечніше, ніж у Європі. Це завдяки тому, каже він, що українське банківське законодавство прогресивніше і зобов’язує банки обмінюватись між собою інформацією про шахрайські операції. Щоб банківська система була більш оперативною і ефективною та грала на випередження подібних порушень, у Незалежній асоціації банків України готуються провести національну кампанію «Протидія кіберзлочинності». В її рамках заплановано створити єдину систему обміну інформації про випадки кіберзлочинів під егідою Національного банку України. Туди стікатимуться всі дані про такі порушення від фінансово-кредитних установ. На основі їхніх даних можна створювати інформаційні бази з «чорними списками», наприклад, шкідливих програм та інструкції для реагування. В НАБУ спільно з МВС України планують запустити сайт «Антикібер», який акумулюватиме максимальну кількість інформації про кіберзлочинність і буде орієнтований передусім на користувачів фінансових послуг.
Утім, і такі заходи не дадуть 100% гарантій надійності збереження коштів. Адже тільки банки не убезпечать кошти клієнта. Людина сама має бути особливо обережною, говорить начальник управління інформаційної безпеки банку Олег Матата. Треба дивитися за своєю карткою під час розрахунку. «Я завжди ставлюся до своєї картки як до гаманця, де є гроші. Я ніколи не віддам його особі, яка мене обслуговує, і не скажу «Розрахуйте». Так само слід поводитися і з карткою. Не треба її віддавати комусь і вважати, що людина, яка пішла з нею, не зробить нічого протиправного. Для того, щоб отримати всю інформацію, треба людині запам’ятати інформацію, яка є на картці, або телефоном зробити фото з однієї і другої сторони. І тоді вона отримує потрібну інформацію, щоб здійснити будь-яку операцію в Інтернеті», — розповідає він про основні правила безпеки.
Щоб уникнути скіммінгового пристрою слід перш ніж скористатися банкоматом, порівняти зображення картрідера і клавіатури на моніторі з «натуральним» виглядом. «Якщо вони ідентичні, користуйтеся своєю банківською картою», — розповідає Леонід Тимченко. При цьому він додав, що часом для боротьби зі скіммінгом у вікні банкомату зображено голограми. Їх вигляд потрібно порівняти з наклейкою, яка знаходиться на поверхні банкомату.
Крім того, говорять експерти, щоб ваші електронні гроші були в безпеці, не слід писати ПІН-код на картці, не носити папірець із паролем разом із карткою, після приїзду з-за кордону змінити пластикову картку, частіше змінювати паролі, підписатися на смс-банкінг (автоматична інформація на телефон з банку про кожному знятті коштів), встановити ліміт із зняття коштів з рахунку — основні правила для власників «пластику», кажуть експерти.
І насамкінець власникам карток радять дотримуватися ще одного простого правила, щоб уникнути «підгляданням» за введенням ПІН-коду карток. Адже сьогодні зловмисники, щоб дізнатися ПІН-код рідко використовують накладки на клавіатуру. Вони все більше користуються мініатюрними відеокамерами. «Зазвичай вони розташовані таким чином, що коли ви вводите ПІН-код на клавіатурі, прикриваєте його рукою або портмоне, то у шахраїв більше немає можливості на відео побачити, на які клавіші ви натискали. Іноді банки самі встановлюють шторку, що закриває від підглядання ПІНу, але є ризик, що шахраї прикріплять відеокамери на саму шторку. Тому найефективніший спосіб захистити свої кошти — це ваші руки: однією вводите цифри, іншою прикриваєте», — розповідає керівник Міжбанківського форуму безпеки розрахунків з платіжними картками Олеся Данильченко.
За словами опитаних експертів, шахрайство з банківськими картками процвітає, бо кількість безготівкових розрахунків збільшується. За дослідженням компанії «Лабораторія Касперського», сьогодні 55% українських інтернет-користувачів здійснюють покупки он-лайн. Близько 39% опитаних щодня працюють із банківським рахунком на ПК, а 29% і 17% відповідно здійснюють платежі через планшети і смартфони. Тож збільшення он-лайн операцій провокує і шахраїв вигадувати нові способи зняття грошей із електронних рахунків користувачів.
Збільшується й кількість банківських карток. За дев’ять місяців 2012 року кількість тих, хто мав банківські картки, в Україні зросла на 18 %. При цьому 53,1% (або 34 мільйони 821 тисяч) — активні, тобто з яких протягом останніх трьох місяців було здійснено хоча б одну видаткову операцію. В гаманцях українців домінують дебетові картки — 27 мільйонів 888 тисяч штук (80% загальної кількості). Лише кожна п’ята — кредитна (6 мільйонів 933 тисяч штук). При чому 96,1% від загальної кількості активних карток — приватних осіб, решта — корпоративних.
Випуск газети №:
№20, (2013)Рубрика
Економіка