45% компаній в Україні — жертви економічних злочинів

На кожному другому українському підприємстві керівництво виявляє економічні злочини. У цей самий час в світі від них потерпає тільки кожна третя організація. Такі дані щорічного всесвітнього огляду динаміки економічної злочинності днями оприлюднила компанія PricewaterhouseCoopers. До речі, Україна вперше брала участь в такому опитуванні, адже вперше необхідна кількість підприємств (а саме 65) згодилася брати в ньому участь.

Що взагалі розуміють експерти під виразом «економічний злочин»? За визначенням, це навмисний обман з метою вилучення грошових коштів, позбавлення майна або прав власності. Або, як вдало висловився керуючий партнер компанії в Україні Борис Краснянський, це коли «співробітник використовує службове становище для того, аби пограбувати компанію, нажитися на ній».

Найчастішими злочинами для українських компаній виявилися розкрадання майна та хабарництво. За ними йдуть незаконні фінансові операції, незаконне фінансування, порушення ІТ-безпеки і навіть шпіонаж. Також у відповідях учасників опитування значилися такі порушення, як незаконне запозичення, маніпуляції з фінансовою звітністю (до речі, за останні шість років в світі такий вид злочину почастішав втричі) та податкове шахрайство. Серед найменш розповсюджених в Україні видів шахрайства — незаконна торгівля інсайдерською інформацією (7%) та цінові змови (7%).

Результати першого українського огляду ситуації зі злочинністю на підприємствах загалом співпадають з висновками всесвітнього звіту та підтверджують зростання ризиків економічної злочинності в період фінансової кризи, закінчення якої опитані компанії поки не очікують. Щоправда, різняться українські результати від світових рівнем оптимізму — вітчизняні компанії вдвічі песимістичніші.

Загалом результати огляду показують, що за останній рік збільшилася не тільки кількість шахрайств «на робочому місці», але й значимість збитків від цього. І мова йде не про одиничні та мізерні втрати. Так, 55% опитаних компаній стверджують, що прямі збитки від такого шахрайства для них становили понад 100 тисяч доларів. Ще третина відзначила як негативний наслідок погіршення робочого клімату, відносин з регулюючими органами та бізнес-партнерами, проте на курс акцій це ніяким чином не вплинуло.

Цікава українська особливість — кожен четвертий випадок шахрайства був виявлений випадково, тоді як в світі завдяки випадку розкрито тільки 16% злочинів. Проте більшість українських підприємств дізналися про незаконні дії своїх підлеглих за допомогою процедур управління ризиками, формальних каналів інформування керівництва про шахрайство або внутрішньої служби безпеки.

Середній менеджмент, як показало дослідження, найбільше полюбляє наживатися на компанії, в якій працює. Можливо, такі результати були отримані саме тому, що 70% респондентів складали перші особи компаній, тобто топ-менеджери. Звісно, що себе винними в корупції чи хабарництві вони не назвуть. Проте вказують, що саме сприяє розвитку економічної злочинності — корупція та загроза звільнення в період кризи. «Коли ми говоримо про корупцію, то маємо на увазі не державний апарат, а ситуації, коли менеджер компанії бере хабарі від конкурентів», — пояснив Краснянський.

Ефективні методи виявлення та боротьби з економічною злочинністю, безперечно, коштують не дешево. Можливо, саме тому процедури виявлення таких злочинів у нашій країні — тільки на етапі становлення. Краснянський вважає, що це ще й питання припустимості економічних злочинів для керівництва організацій. «Я стикався з менталітетом керівників компаній (правда, більше в Росії) з наступним підходом — краще хай 15% прибутку в мене крадуть, проте я не буду особливо старатися на створення механізмів контролю», — каже Борис Краснянський. Такий менталітет виникає тому, що керівники просто оцінюють плюси та мінуси — а часто дешевше втрачати 15%, аніж витрачатися на контроль. Проте такий підхід, переконаний Краснянський, легко можна спростувати — механізми контролю будуть виправдані, якщо навчитися ефективно їх створювати.

Разом з тим, за даними дослідження, протягом останнього року майже половина опитаних компаній впровадили додаткові процедури перевірки ідентифікаційної інформації клієнтів і постачальників, зміцнили службу внутрішнього аудиту, третина зробила акцент на дотриманні професійної етики, стільки ж впровадили додаткові процедури, пов’язані з набором і звільненням співробітників, а також переглянули політику в сфері протидії шахрайству. І не даремно: це своєрідна підготовка, адже українські респонденти очікують збільшення порушень інтелектуальної власності, податкового шахрайства та відмивання грошей.

ДОВIДКА «Дня»

Країни з високим рівнем економічної злочинності:1. Росія — 71%
2. ПАР — 62%
3. Кенія — 57%
4. Канада — 56%
5. Мексика — 51%
6. Україна — 45%