Автори дослідження про найбільші “тіньові” схеми спростували висновки журналістського розслідування Bihus.info про податкові схеми
Останнім часом опубліковано десятки якісних журналістських розслідувань, які значно допомагають правоохоронній та антикорупційній системі робити свою роботу.
Проте трапляються і виключення, коли окремі журналісти роблять неякісну роботу, не намагаючись розібратись у питанні, яке висвітлюється.
Нещодавнє дослідження розслідування Bihus.info щодо найбільших схем тіньової економіки та їх динаміки – стало таким неприємним виключенням, коли журналісти, аналізуючи питання податкової політики та оперуючи цифрами дослідження експертів ІСЕТ та CASE – не спромоглися прочитати відповідне дослідження, не взяли жодного коментаря у авторів дослідження чи фахівців з питань податкової політики.
Головною ідеєю журналістського «розслідування» було те, що найбільші схеми тіньової економіки ніяк не змінюються роками, що всі дії влади останніми роками по мінімізації «сірих» схем – марні.
Проте це не відповідає дійсності - і у самому дослідження, яке цитують журналісти, і на результуючій інфографіці (зелені та червоні позначки) - автори дослідження дійшли висновків, що частина схем суттєво зменшилась, а кілька - зросли.
Автори дослідження ІСЕТ та CASE, В. Дубровський, О. Гетман, В. Черкашин - за підсумками роботи висновують, що завдяки спільній роботі Податкового Комітету, аналітичних центрів, бізнес спільноти – низка схем, які десятиліттями завдавали значних втрат державному бюджету – суттєво зменшились, зокрема:
1. Зловживання у сфері стягування податку на додану вартість («скрутки ПДВ»), втрати на рік: 2020 рік – 24-30 млрд, 2022 рік – 16-20 млрд; 2023 рік – 15-18 млрд. VAT gap зменшився з 17,6% у 2020 році до 8,3% у 2024.
2. Переміщення прибутку до «податкових гаваней» (офшорів), зловживання міжнародними угодами (treaty hopping), втрати на рік: 2020 рік – 15-35 млрд, 2022 рік – 13-28 млрд; 2023 рік – 9-11 млрд
3. Схеми тіньового ринку оренди землі, втрати на рік: 2020 рік – 10-21 млрд, 2022 рік – 5-6 млрд; 2023 рік – 1-2 млрд
4. Контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами, втрати на рік: 2020 рік – 38-43 млрд, 2022 рік – 46-51 млрд; 2023 рік – 35-40 млрд
Варто зазначити, що втрати розраховані в абсолютних цифрах, без врахування інфляції або девальвації. Відповідно у % до ВВП зниження обсягів схем буде більш значним.
“У розслідуванні журналістів промайнуло визнання, що адміністрування ПДВ останніми роками значно покращило свою ефективність - VAT gap зменшився з 17,6% у 2020 році до 8,3% у 2023 році. І таке скорочення, у багатьох випадках, відбувалося в тому числі за активної участі Д.Гетманцева. Тож висновок проте, що, мовляв, голова Податкового Комітету ВРУ не бореться з тіньовою економікою, не відбувається зменшення тіньових схем - не відповідає дійсності.” - зазначає старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
В той же час кілька схем збільшили обсяги останнім часом:
• Порушення митних правил (маніпуляції з митною вартістю товарів, зловживання митними пільгами/режимами на кордоні - «поштова» і «транзитна» схеми, схема «мурахи») і контрабанда, втрати на рік: 2020 рік – 70-120 млрд, 2022 рік – 80-150 млрд; 2023 рік – 120-167 млрд
• Заробітні плати у конвертах, втрати на рік: 2020 рік – 110-150 млрд, 2022 рік – 70-110 млрд; 2023 рік – 115-230 млрд (дані попередні, очікується додатковий розрахунок)
Варто зазначити, що обсяги втрат від сірого імпорту безпосередньо залежать від курсу гривні до євро та долара, схеми щодо з/п у конвертах залежать від розміру середньої зарплати, який зростав. Відповідно при розрахунку у % до ВВП ми побачимо значні, але схожі обсяги цих схем останніми роками.
Ключовими змінами для мінімізації цих схем мають бути повне перезавантаження Бюро економічної безпеки України, Державної податкової та митної служби, з переважним голосом міжнародних експертів.
Два з трьох цих законопроєктів, авторства депутатів Податкового Комітету ВРУ – вже стали законами (№ 3840-IX та №3977-IX). Про це також «забули» згадати автори журналістського розслідування.
“Проблематика сірих схем залишається вкрай актуальною - загальні втрати бюджету за найбільш поширеними схемами уникнення оподаткування на цей час сягають 450-500 млрд грн на рік, потрібні подальші зусилля Парламенту та громадянського суспільства для їх мінімізації. В той же час неякісні журналістські «розслідування» не сприяють цій меті, а навпаки – ускладнюють її реалізацію.” - зазначає Гетман Олег, економіст, координатор Економічної експертної платформи.
Рубрика
Економіка