Без турботи, без роботи

Останнє модне слівце світу глобалізації — аутсорсинг (розміщення замовлень за кордоном). Раптово американці — давні лідери процесу — почали турбуватися з приводу його негативного впливу на економіку. Прихильників аутсорсингу втрата роботи вже точно не лякає. На їхню думку, аутсорсинг знижує витрати, так само як і зміна технологій, підвищуючи віддачу і прибутки; а що добре для прибутку, має бути добре й для економіки США.

Закони економіки, кажуть вони, забезпечать у довгостроковому періоді роботою всіх безробітних, якщо держава не втручатиметься в неї, встановлюючи мінімальну заробітну плату, або захищаючи ринок праці, і якщо профспілки не роздують ставки зарплати. Закон попиту та пропозиції на конкурентному ринку обіцяє, що згодом, у довгостроковому періоді, попит на працю стане дорівнювати її пропозиції. Але, як уїдливо зауважив Кейнс, у довгостроковому періоді всі ми будемо покійниками.

Той, хто скидає з рахунків утрату робочих місць, забуває про головне: економіка США не в найкращому стані. До торгового й бюджетного дефіциту додався дефіцит робочих місць. За останні 3,5 роки економіка мала створити 4—6 млн. робочих місць для тих, хто вперше виходить на ринок праці. Насправді ж 2 млн. робочих місць було втрачено — вперше з часів Герберта Гувера, початку Великої Депресії, відбувається чиста втрата робочих місць протягом усього терміну президентського правління.

Це, принаймні, доводить, що ринок сам по собі працює не так швидко, щоби дати роботу всім бажаючим. У забезпеченні повної зайнятості важливою є роль уряду — роль, з якою так погано справляється адміністрація Буша. Де безробіття нижче, там і побоювань щодо аутсорсингу менше.

Але, вважаю, є й важливіші причини побоюватися аутсорсингу, скажімо, розміщення замовлень на виконання розробок у сфері ІТ в Індії: він руйнує міф — центральний догмат дебатів щодо глобалізації у США та інших розвинених країнах — про те, що робітнику нічого боятися глобалізації.

Апологети аутсорсингу згодні, що багаті країни поступляться низькокваліфікованими робочими місцями в таких сферах, як текстильна промисловість, іншим регіонам. Але це навіть плюс, не мінус: США потрібна спеціалізація у сферах порівняльних переваг, що потребують особливих навичок і нових технологій. Потрібна «перекваліфікація», підвищення якості освіти, особливо в науці та технологіях.

Але й цей аргумент втрачає свою вагу. США випускають менше інженерів, аніж Китай або Індія, і навіть якщо інженери цих країн, що розвиваються, не позбавлені якихось недоліків, вони менш важливі, ніж різниця в зарплаті. Інженери та програмісти США, інших багатих країн або підуть на зниження зарплати, або втратять роботу або знайдуть іншу роботу — очевидно, з меншою оплатою праці.

І якщо високоосвічені інженери та програмісти США не здатні вистояти проти натиску аутсорсингу, то що вже казати про менш освічених? Так, США можуть і зберегти конкурентні переваги верхнього рівня там, де роблять відкриття, скажімо, створюють новий лазер. Але більшість навіть найосвіченіших інженерів та вчених працюють у так званій «простій науці» над важливими щоденними поліпшеннями технологій, основою довгострокового зростання продуктивності — не факт, що і тут США будуть попереду у віддаленій перспективі.

Із аутсорсингу слід винести два уроки. По-перше — оскільки тепер і США доводиться реагувати на нові виклики глобалізації, то вони тим більше мусять враховувати зобов’язання країн, що розвиваються, які володіють набагато меншими ресурсами. Так, якщо США, з їхнім нижчим рівнем безробіття та соціальними гарантіями вважають за необхідне захистити своїх робітників і фірми від конкуренції з- за кордону — наприклад, у сфері розробки ПЗ або у сталеливарній промисловості — то вони мають із розумінням ставитися до таких дій країн, що розвиваються.

По-друге — США час виявляти стурбованість. Захисники глобалізації продовжують стверджувати, що кількість втрачених робочих місць невелика. Є, звісно, розбіжності в оцінці цього числа, але одні стверджують, що лише одне з двох замовлень можна передати за кордон, а інші кажуть, що й це число є завищеним. Стрижка волосся, як і багато інших послуг, є справою суто місцевою, аутсорсинг тут не допоможе.

Але навіть якщо це число обмежене, його вплив на робітників та розподіл прибутку може бути плачевним. Зростання прискориться, але трудівникам не стане краще — і не тільки тим, хто залишиться без роботи. Це вже має місце в деяких країнах, що розвиваються: за десять років після підписання північноамериканської угоди про вільну торгівлю середня реальна зарплата у США насправді знизилася.

Безглуздо засовувати голову в пісок та сподіватися, що глобалізація принесе вигоду всім. Біда глобалізації сьогодні в тому, що користь вона принесе небагатьом, більшість же постраждає, якщо уряд не візьме на себе активну роль в її регулюванні. І це найважливіший висновок із дебатів щодо аутсорсингу.

Джозеф СТІГЛІЦ, професор економіки Колумбійського університету, член Комісії iз соціальних аспектів глобалізації. Лауреат Нобелівської премії у сфері економіки 2001 року