«Борщовий набір» не подорожчає

Міністерство  аграрної політики та продовольства посилює контроль за цінами на продукти харчування. Таке завдання днями дав своїй команді в.о. аграрного міністра  Микола Присяжнюк.

У відомстві похвалились, мовляв, 2013 року споживчі ціни на продукти харчування зменшилися на 0,7%. Зокрема впала ціна на фрукти, гречані крупи, олію, пшеничне борошно, м’ясо та рибу. Проте, за словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, у низці  регіонів ціна на плодово-овочеву продукцію зросла. І відповідальність за це, на думку міністра, мають нести місцеві органи влади, які не змогли вчасно наповнити сховища продукцією та забезпечити виробникам сприятливі умови для торгівлі.

«Погіршення погодних умов уже в січні вказало на недоліки у виконанні тих завдань, які ставилися міністерством перед місцевими органами влади щодо наповнення картопле— та овочесховищ та створення умов для роздрібної реалізації продукції безпосередньо виробниками. Зростання цін на овочі спостерігається в роздрібній торгівлі. Наприклад, середній рівень цін на картоплю та цибулю в магазинах в 1,5 раза вище, ніж на продовольчих ринках. Це також свідчить про недостатню роботу органів виконавчої влади на місцях щодо забезпечення паритету інтересів виробників та суб’єктів роздрібної торгівлі. Виробник залишається у збитку, суб’єкти роздрібної торгівлі отримують надприбутки», — резюмував Присяжнюк на останній нараді в Кабміні.  

Між тим сьогодні очевидно: фактором цінового ризику можуть бути й курсові коливання. Як відреагує внутрішній ринок? Яка продукція опиниться під  ударом найпершою і коли чекати цінового ривка? Про це «День» запитав генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира ЛАПУ: 

— Загальний обсяг зовнішньої торгівлі харчовою продукцією становить близько 25 мільярдів доларів. Отже, значна частина сільськогосподарської продукції прив’язана до валютного курсу через  експорт  або імпорт. Насамперед йдеться про зернові та олійні продукти. Ціна понад половини валової продукції, яка виробляється в Україні, залежить  від стану експортних ринків. Візьмемо для прикладу молочну продукцію: продаж на зовнішні ринки на суму 300 мільйонів доларів  певною мірою прив’язує внутрішню ціну молочної продукції до валютних коливань. Якщо ці коливання будуть системними та незворотними, то вони закладатимуться у кінцевій вартості продукції. Адже імпортери та експортери обережні. Якщо через  валютний ризик перші закладають додаткову вартість продукції, то другі консервативніше ставляться до  підвищення ціни.

Зараз в Україні відчувається посилення девальвації  і що  ми бачимо на ринку? З одного боку, збільшення закупівельної ціни, наприклад на зернові, приносить фермеру додаткові доходи. З іншого — теоретично може підвищитися ціна на борошно. Але підвищення вартості хліба не буде, бо в Аграрного фонду є запаси для проведення інтервенцій на ринок. Тому він може абсолютно спокійно втримати  зростання цін на соціально значимі види продукції. 

Навряд чи подорожчає м’ясо та молоко. Навіть  попри те що зерно  входить у раціон відгодівлі тварин. Чому? З моменту придбання зерна до отримання готової м’ясо-молочної продукції мине 4-5 місяців, тому швидкого ефекту не буде. Враховуючи ж обмежену платоспроможність українських споживачів, ціна  взагалі може не похитнутися.

Овочі та фрукти взагалі мало піддатливі до прямих валютних впливів. Більшу частину  потрібного внутрішньому ринку овочевого запасу виробляють в Україні. Єдине, що може подорожчати  весною, так це яблука  та груші, якщо своїх запасів  не вистачить  і доведеться імпортувати.  

А от вартість імпортних продуктів харчування збільшиться. Подорожчають насамперед  цитрусові та інші екзотичні фрукти, риба, алкогольна продукція. Імпортери довго не чекатимуть і в разі посилення девальвації будуть перераховувати вартість  продукції для внутрішнього ринку.