Чавунний зашморг
Металурги залишилися без грошей, сировини та перспектив
У невиробничий режим переведено доменні печі на металургійному комбінаті «Азовсталь», комбінаті ім. Дзержинського, Алчевському меткомбінаті, «Кріворіжсталі», «Запоріжсталі» та металургійному заводі ім. Петровського.
У серпні-вересні більш ніж удвічі скоротилися постачання імпортного коксівного вугілля. В умовах падіння рубля і гривні торговці вважають за доцільніше тримати гроші в доларах або, в кращому разі, у вугіллі, оскільки його зберігати зручніше, ніж кокс. Крім того, як відомо, металургійні підприємства вкрай обмежені в коштах, а оплата імпортного коксу передбачає комбіновану схему — оплату грошима та готовою продукцією.
Скоротилися й постачання українського коксівного вугілля, однак через іншу причину — створюються запаси вугілля для теплових електростанцій, куди разом з енергетичним вугіллям направляють і коксівне.
Спад виробництва коксу змусив металургійні комбінати скорочувати заявки на залізорудний концентрат, але гірничо-збагачувальні комбінати не виконують планового постачання.
Кризу на сировинному ринку металургійної продукції окремі фахівці пояснюють переділом ринків, підтвердженням чого може бути факт: упродовж року відбулася зміна директорів найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів — Північного, Південного, Центрального та Інгулецького.
Наслідком дефіциту сировини став різкий спад виробництва чавуну — дешевої низькотехнологічної продукції. Саме чавун з такою ж нехитрою заготовкою, а зовсім не, скажімо, високотехнологічний, але дорогий холоднокатаний лист, досі приносив країні валюту.
«Це брехня, — не згодний заступник міністра промислової політики України Сергій Грищенко, але одразу ж визнає: — Ми постачаємо різну продукцію — і низькотехнологічну, і високотехнологічну. Постачаємо те, що купують. Чого не купують — ми не постачаємо».
У тому ж бо й справа, що, як відомо, аби знайти у світі покупця на сортовий прокат, потрібні якість вища за нашу, сертифікація та конкурентоспроможна ціна. За аналогічної якості дешевої продукції за ціною ми вже й так не можемо конкурувати з росіянами — їхній метал, завдяки знеціненому рублю та низьким внутрішнім цінам на енергоносії на 10—15% дешевший за український. Коротше, нашу металопродукцію зовсім перестали купувати.
На двох маріупольських металургійних комбінатах проведено скорочення фондів заробітної плати — на 10% на комбінаті ім. Ілліча і 20% — на «Азовсталі». Працівники у вимушених відпустках. З дня на день таке ж може статися на «Запоріжсталі».
№197 15.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»