Чи буде в Україні дефолт?

Україна поки що не сіла за стіл переговорів із зовнішніми кредиторами. Причина, — небажання членів комітету кредиторів підписати угоду про конфіденційність. «Протягом тижнів позиція уряду була така, що міністр не має можливості підписати угоду про конфіденційність. Комітет завжди був готовий до обмежень у ході переговорів, але нас блокують юристи Мінфіну», — повідомило видання Bloomberg, посилаючись на заяву комітету кредиторів.

Водночас, в Мінфіні наголошують на протилежному. «Протягом останніх трьох місяців члени Спеціального комітету кредиторів послідовно відмовлялися розпочати прямі переговори з Україною згідно зі стандартними умовами конфіденційності», — заявили в міністерстві раніше.

Нагадаємо, що вчора повинна була відбутися зустріч за участю України, МВФ, їхніх радників і приватних кредиторів щодо виплат українських урядом зовнішніх фінансових зобов’язань. Як писав «День» раніше, переговори із кредиторами значно ускладнилися вимогою Мінфіну списати Україні 20% боргу та прийнятим нещодавно законом, який дозволяє уряду ввести мораторій на виплату державного боргу.

А минулого тижня Мінфін виступив проти пропозиції кредиторів вилучити 8 мільярдів доларів з міжнародних резервів Нацбанку для сплати зовнішніх комерційних боргів. «Незважаючи на заяви, які стверджують протилежне, пропозиція Спеціального комітету кредиторів не відповідає цим трьом цілям (закладеним у програмі співробітництва з МВФ. — Ред.), узгоджених з МВФ. Ця пропозиція включає в себе вилучення 8 мільярдів доларів з міжнародних резервів Національного банку України для сплати за зовнішніми комерційними боргами», — йдеться в заяві.

В такому випадку, заявила згодом міністр фінансів Наталія Яресько, уряд може ввести мораторій на виплату зовнішніх боргів кредиторам, що означатиме технічний дефолт. Втім, за її словами, це не відобразиться на кишенях українців і економіці загалом.

Водночас, протягом останніх тижнів ЗМІ активно поширюють інформацію про ймовірність оголошення дефолту в Греції і навіть пов’язують його із ситуацією в Україні.

«День» же поцікавився, наскільки вірогідним є оголошення технічного дефолту в Україні, до яких наслідків це призведе, а також наскільки «грецький» сценарій підходить для вирішення проблем в Україні. Відповіді читайте нижче в коментарях експертів.

КОМЕНТАРI

Андрій БЛІНОВ, керівник проекту «Успішна країна»:

— Технічний дефолт буде навіть і у разі досягнення компромісу в переговорах. Адже, згідно із домовленостями, Україна припиняє обслуговування старих боргів і розпочинає процес оформлення випусків і купонів. Тому на цей період, фактично, буде запроваджено мораторій. В цьому, звісно немає нічого, що б могло серйозно вплинути на економіку.

До того ж, навіть якщо ми не домовимося з кредиторами і не будемо платити, ситуація більше залежить від того, чи залишиться Україна в програмі МВФ. 12 червня Крістін Лагард заявила, що Україні буде надано другий транш навіть у випадку не досягнення домовленостей із приватними кредиторами.Тому соціальні та економічні проблеми на кшталт тих, що були в лютому (різке падіння гривні, паніка на продуктовому ринку), можуть з’явитися лише у випадку, якщо в майбутньому виникне проблема із реструктуризацією, яка не дозволить нам залишатися в програмі МВФ.

На мою думку, така ймовірність є, вона досить висока і з’явиться десь у вересні-жовтні, коли відбуватиметься підвищення соціальних стандартів та податкова реформа, з якою МВФ часто незгодна. Якщо Україна вилетить з програми МВФ, то, однозначно, у нас будуть проблеми. Зараз цього ризику немає.

Паніку в ЗМІ, фактично, підняв Мінфін своїми заявами. Але це робиться, мені здається, щоб якось вплинути на західних приватних кредиторів, а не на українців. Такими заявами Мінфін, фактично, пропонує обирати між синицею та журавлем: або погоджуйтеся на те, що вам виплачуватимуть або частину, або взагалі нічого не виплачуватимуть зараз, а коли почнуть, — невідомо. Це тиск і, на мій погляд, він не вдасться і все ж таки, буде прийняте компромісне рішення, можливо, пізніше, можливо — зараз.

Що ж стосується дефолту в Греції і вірогідності повторення такого сценарію в Україні, то варто зважати на те, що ситуація в Греції подібна до нашої в тому плані, що обидві країни маніпулювали зі статистикою і не надто турбувалися питанням розміру боргу. Звичайно, Греція, через більшу інтеграцію в євро- та світові ринки, зав’язана набагато більше. В України сьогодні таких проблем із кредиторами немає, тому 20 мільярдів — це четверта частина зовнішнього боргу і не є надто великою проблемою. Але шляхи виходу із ситуації — зовсім різні. Адже в України є валюта, яка девальвувала втричі. А Греція цього зробити не може.

Юрій СОЛОВЕЙ, заступник голови парламентського комітету з питань економічної  політики:

— До 24 липня Україна повинна виплатити гроші по єврооблігаціям у розмірі 15 мільярдів євро. Ми чітко розуміємо, що утримувачі цих паперів — спекулятивні компанії, які давно повернули кошти, витрачені на їх придбання. Адже середня  дохідність за цими облігаціями  — 14% річних. З іншого боку, цілком очевидно, що сьогодні за утримувачами облігацій стоять російські компанії, які  скупили ці цінні папери на  ірландській біржі і в такий спосіб хочуть шантажувати Україну. Я б не боявся оголошення технічного регульованого дефолту. Чому? Для чого випускалися євробонди? Для погашення дефіциту українського  бюджету і вирішення поточних боргових питань. Тож в короткостроковій перспективі їх неповернення може обернутися закриттям доступу до фінансування на європейських ринках.

Але Україна наразі не потребує цих грошей, адже чотирирічна «страховка» у вигляді програми з МВФ дозволяє не боятися дефолту і означає гарантії  кредитування країни на тривалий період. МВФ підтвердив готовність  кредитувати  Україну в разі  недосягнення домовленостей з  кредиторами. Питання реструктуризації цих боргів є однією з умови  виділення чергового траншу від  МВФ. Коли парламент приймав закон, яким уряду дозволили не погашувати забов’язання за єврооблігаціями, то  в цей момент в країні знаходилася місія МВФ. Тобто, такі кроки з боку української влади були погоджені  з Фондом, який є сьогодні єдиним кредитором України. Неуспіхом уряду буде, якщо не вдасться домовитися з кредиторами списання як мінімум 50% заборгованості за єврооблігаціями та непроведення реструктуризації. 

Руслан  ДЕМЧАК, заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності:

— Технічний дефолт — це невиплата на певну дату за зовнішніми  зобов’язаннями. В даному випадку — за облігаціями зовнішньої позики. Якщо порівнювати з побутовою ситуацією, то це як неспроможність сім’ї розрахуватися за банківським кредитом. В такому разі застосовується механізм реструктуризації. Наразі такі домовленості тривають, і заяви про можливість технічного дефолту ще не означають, що  він буде...

До речі, зараз  активно обговорюється тема, що до 90% суми  цих облігацій належить команді попереднього президента-втікача. Тобто, ці зовнішні зобов’язання викуплені через приватні структури  й оплата за купонами йде в команду колишнього президента... Навіть  якщо  й оголосять дефолт, то це не означає, що  буде прямий негативний вплив на соціальну сферу чи валютний курс. Чому? Звичайно будь-який дефолт — негатив, бо страждає  імідж  країни.  Але  оскільки  Україна наразі «в тренді», то багато країн розуміє причини складного фінансового стану і хочуть допомогти нам. Відтак вони  визначатимуться з допомогою спираючись більш ширше коло факторів... Я вважаю, що Україна проведе якісні переговори з  реструктуризації боргів, технічного дефолту не буде, а такі заяви Яресько вказують на те, що  Україна готова іти до кінця.