Чи наблизиться Україна до зони євро?

Тема можливої переорієнтації України з долара на євро стала особливо актуальною у зв'язку з падінням вартості наймогутнішої світової валюти на міжнародному ринку. І саме у цей період до газети «День», зокрема до редактора відділу економіки Віталія Княжанського, надійшло прохання про незвичне інтерв'ю. Голова європейської програми ім. Жана Моне в Департаменті політичних наук університету Вікторії (Канада), професор із докторським ступенем Емі Вердун хотіла обговорити з журналістами можливість «поширення і використання євро в Україні». Як повідомила професор Вердун, вона проводить дослідницьку роботу за проектом, який є частиною більш масштабного міжнародного проекту під назвою «Транснаціональна мережа по євроізації та демократизації на східному кордоні з Європейським Союзом», в ході якого аналізується політика щодо валюти євро в окремих країнах, розташованих по сусідству з Європейським Союзом. Метою дослідження є сприяння співпраці країн Східної Європи, у тому числі України, з Європейським Союзом та зоною євро.

Звичайно, ми погодилися на це інтерв'ю і під час нього повідомили пані Вердун про те, що в Україні, а також і в редакції «Дня» існує позитивний консенсус щодо вступу нашої країни до Євросоюзу та певне нерозуміння позиції останнього щодо перспектив цього вступу для України. Попри це в Україні, так само, як і в журналістських колах, міцніє думка щодо того, що нам варто активніше створювати у себе європейські умови життя, не очікуючи вступу до ЄС. Що стосується використання євро як валюти прив'язки для національної валюти України, то тут, на нашу думку, слід розглядати окремо короткострокову і довгострокову перспективи. Перша нині не надто сприятлива через те, що громадяни і підприємства в Україні більше звикли використовувати у зовнішньоекономічній діяльності, а також як засіб заощадження і кредитування долар США. Але в перспективі і, безумовно, після вступу до ЄС, Україна має включити євро до корзини валют прив'язки і навіть вступити до зони євро.

Домовляючись з пані Вердун про інтерв'ю, ми попросили і її відповісти на запитання «Дня», з цим вона люб'язно погодилася. Тож спершу ми попросили гостю розповісти, які переваги, а також ризики матиме Україна після вступу до Євросоюзу.

— Це складне питання. Я тільки вивчаю Україну. Якщо говорити про перші враження і висновки, які я зробила з початку дослідження, то я б розділила переваги для України на кілька розділів. В першу чергу, слід говорити про людей. Багато українців виїжджає не тільки в країни ЄС, але й у Канаду — мою країну, у США, і часто це означає, що розумні, сильні і перспективні залишають країну. При цьому вони набувають досвіду, навичок, оволодівають мовами і стають важливим активом України, як частина її діаспори. На жаль, якщо Україна не дуже гарно розвиватиметься, то можна спрогнозувати, що багато з них залишаться за кордоном. Але, завдяки їхньому впливу, імідж України серед інших країн дуже підвищиться. І я очікую, що багато з тих, хто виїхав, у майбутньому все ж шукатиме зв'язку з Україною через інвестиції, бізнес, знайомих. За умови ж набуття Україною членства в ЄС, більше людей повертатиметься.

— Але досвід поляків показує, що там нікому будувати будинки, дороги, готуватися до Євро 2012, бо виїхало дуже багато робітників. Саме тому Польща сьогодні відкриває свої кордони для українців, росіян і запрошує їх працювати на полях і будовах. Чи не буде такою ж і доля України?

— Дуже точне зауваження. Я б відповіла вам прикладом Португалії. Багато португальців вже працювали у Німеччині, Нідерландах перш ніж їх країна вступила до Союзу, а після того набагато більше поїхало ще. Але потім багато з них повернулися. Ситуацію з Польщею потрібно розглядати не як закінчений процес, а як його стадію. У майбутньому очікується, що багато з тих, хто сьогодні їде працювати у Європу, скажімо, офіціантами, набиратимуться досвіду і повертатимуться.

Наприклад, багато людей з Литви та Латвії, які жили у Канаді, коли дізналися, що ці країни тепер члени Євросоюзу, а їхні паспорти дають можливість виїхати туди, вирішили повернутися до Європи. Я не переконую, що не буде руху населення з України до інших країн. Але важливо, що будуть групи, які повертатимуться до країни назад і займатимуться важливими видами діяльності. Я можу помилятися, але це важливе питання.

Якщо взяти другий аспект питання, то можна назвати такі мінуси. Частину цього процесу я назву економічним, а частину — національним. Україна нині на ранній стадії, на точці економіки, що швидко зростає. Наприклад, які у вас пропозиції і для бідних і для багатих? Ідучи до суду ви точно знаєте, що ваші права будуть захищені? Доки ви знаходитеся у точці переходу, то ці питання не настільки важливі. Але це явище тимчасове, бо економіка розвивається, і люди вимагатимуть, щоб ці питання вирішувалися. Європейці для цього мають декілька варіантів. Існують вимоги як до вступу у Євросоюз, — що їх потрібно вирішити, побудувати певні інституції — так і після вступу: продовжувати розвиток на всіх напрямах згідно принципів європейського членства. У вас нам сьогодні складно знайти такі структури, які відповідатимуть культурним передумовам, адже вони повинні бути зрозумілі й іншим європейцям, зокрема, бізнесменам, які прийдуть працювати.

Якщо говорити про вашу економіку, то нею я дуже вражена. Як і розвитком цього ринку. Я побачила багато людей працелюбних, освічених, господарських. Виглядає так, ніби кожен намагається знайти можливість у своєму характері для ділового бізнесу. І навіть, на перший погляд, мені здалося, що Україна і не потребує Євросоюзу... Звичайно, не можна сидіти і чекати, доки це трапиться. Потрібно робити активні кроки.

— Ми з цим цілком згодні. Багато хто у нас вважає, що нам самим потрібно побудувати Європу тут, і тоді вона нас буде запрошувати. Ви правильно сказали про суди і інші інституції, які працюють погано. Це наша велика проблема.

— А які ж Європа отримає переваги при вступі до неї України? Я гадаю, що Європа сьогодні зайнята пошуком свого місця в світі. У Європі не вистачає політичного бачення, що таке Європа і що з неї має утворитися. Одна із причин, чому Європа сумнівається стосовно України саме і полягає в тому, що вона не розуміє, якою вона сама має бути. Я думаю, як тільки Європа усвідомить, що Україна — частина Європи, тоді будуть зрозумілими політичні висловлювання стосовно України. Ваша країна зробить Європу набагато масштабнішою. Вона має багато політичних, історичних, культурних зв'язків і схожостей з Європою. Але Європа має визначитися, які ж кроки їй потрібно зробити. Сьогодні вона погрузла у маленьких, несуттєвих політичних проблемах.

— Чи зможе Європа «переварити» Україну, як велику і досить потужну для неї країну?

— Це ваше зауваження може бути одним із варіантів відповіді на запитання. Треба знайти спосіб, при якому Україну буде прийняти просто. Я думаю такий день настане.

— У ваших словах ми відчули симпатію до України. Ви особисто голосували б за надання Україні хоча б європейської перспективи?

— Так, безумовно. Я про це вже говорила своєму партнеру — професору економіки. Але нині не той час. Якщо людей правильно інформувати, то я не бачу які можуть бути проблеми. Але про них, зокрема, про ті, що виникають у Євросоюзі, треба знати. Візьміть, наприклад, проблему сільського господарства. Через те, що Євросоюз і США ведуть неправильну політику, багато бідніших країн не можуть експортувати свою продукцію на світовий ринок. Чому це відбувається, ми теж розуміємо. Бо країни захищають своїх фермерів. Але чи повинні покупці платити таку високу ціну для захисту такого маленького сектору? Фермери ж у бідніших регіонах готові продавати продукцію дешевше, але велике лобі для захисту фермерів західної Європи практично не пускає їх на ринок. Візьміть тепер Україну. Вона знаходиться посередині й може прийняти менші ціни. Це означає, що багато продукції потрапить сюди з Західної Європи. Але це не в інтересах французького землероба, бо Євросоюз не захоче платити субсидії своїм фермерам, щоб вони субсидіювали всю продукцію, яка поступатиме в Україну. Тому вступ України до Євросоюзу буде стимулом реформувати сільскогосподарський сектор Європи, потреба в чому визріла вже давно. Але ви можете уявити газетні заголовки німців, французів: наші субсидії зменшаться через вступ України до Євросоюзу.

— Ці проблеми виникнуть не лише після вступу України до Євросоюзу, а й одразу після вступу України до СОТ.

— Погоджуюся з вами. Але у організації ЄС трапилося так, що сільскогосподарське питання вона якимось чином обминула. Та настане час, коли вона також буде змушена зайнятися цим.

— Чи проводиться й у Канаді пропаганда, щоб вона наблизилася до євро і переорієнтувала свої валютні резерви від долара до євро? Чи можливо це взагалі?

— Канада — не європейська країна географічно. Але вона відчуває свою схожість з Європою у культурі, економічному, політичному відношенні, так як і Україна. Ми живемо поряд з великим слоном — біля США. Туди Канада експортує 85% продукції. Виникає цікаве запитання: навіщо їй взагалі власна валюта? Канада навіть не думала, щоб приймати євро. Але у нас більше євро потрапляє у резерви. Цікаво, що Канада залишається зі своєю валютою незважаючи на велику частку товарообігу саме у доларі США.

— В Канаді є корзина валют, якою регулюється курс канадського долара?

— Наш долар вже давно у вільному плаванні. Колись він коштував удвоє менше за американський. Сьогодні вони майже рівні. І ми продовжуємо експортувати. Щоразу, коли канадський долар підвищується у ціні, всі говорять: наш експорт буде дорогий, у нас не куплять товарів. Але все ж купють. Канадський долар зростає, а долар США падає.

— Чи не пов'язуєте ви цей процес з тим, що з однієї сторони вгору іде євро, а з іншої — зміцнюється позиція юаня?

— Цікаво, що наш долар не зріс так, по відношенню до євро, як до долара США. Можливо, навіть немає сенсу робити таке порівняння. Але ви говорите про юань, і роль Китаю важлива. Наприклад, одна із причин того, чому американський долар тривалий час тримався, полягає в тому, що Росія і Китай мали великі резерви у доларах. І тепер, напевно, Китай хоче більше придбати євроактивів. І це може означати, що американський долар і далі падатиме. Звичайно, це тільки припущення, бо навіть експерти не можуть з упевненістю говорити про це.