Чи врятують китайські інвестиції український вуглепром?

Україна зацікавлена у використанні китайських технологій для впровадження проектів із заміщення споживання природного газу. Про це повідомив прем’єр-міністр України Микола Азаров під час зустрічі з заступником голови правлінняf Державного банку розвитку Китаю Лі Цзипінєм.

«Для нас питання заміщення дорогого імпортного газу вугіллям — стратегічне питання. Ми зацікавлені у китайських технологіях від газифікації вугілля до водовугільного палива», — сказав він. На це китайський високопосадовець відповів зустрічною пропозицією — китайська фінустанова готова відкрити кредитну лінію на 3,656 мільярда доларів для втілення в життя проекту із заміщення газу вугіллям. Нагадаємо, що кредит береться для переведення української енергетики на споживання вугілля замість дорогого газу. Раніше міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко повідомляв, що переведення ТЕЦ із природного газу на спалювання водно-вугільної суміші дозволить Україні щорічно економити до 6 мільярдів кубічних метрів газу.

Практика використання водно-вугільної технології на українських ТЕЦ, за словами експерта з енергетичних питань, голови ради директорів компанії «Ефективні інвестиції» Ігоря Ліскі, в Україні вже є. Однак експерта турбує декілька моментів, пов’язаних із впровадженням цієї технології.

По-перше, сказав він «Дню», держава хоче приватизувати ці ТЕЦ, але паралельно під державні гарантії береться китайський кредит для запровадження на них китайської технології. Тож, продовжує Ліскі, складається враження, що олігархам (потенційним покупцям) готують подарунок ще до початку приватизації. Адже кредити під державні гарантії мають менші відсотки. Хто від цього виграє — питання риторичне. До речі, днями уряд уже розпорядився передати Фонду держмайна України пакети акцій чотирьох теплоелектроцентралей (ТЕЦ) для їх подальшої приватизації. Тож у місячний термін НАК «Нафтогаз Україна» віддасть Фонду пакети Дніпродзержинської, Херсонської, Одеської ТЕЦ, а також Харківської ТЕЦ-5. Усього передати в оренду або концесію збираються 13 великих ТЕЦ.

По-друге, продовжує Ліскі, китайський кредит не такий уже й вигідний для української економіки. «З одного боку, китайський кредит — це хоч якісь інвестиції. Якщо ж піти далі, то можна побачити, що повністю знищимо своє машинобудування, бо китайці дають гроші тільки за умови придбання їхнього обладнання в рамках прокредитованого проекту», — говорить він. Тому, переконаний експерт, треба створювати умови для залучення інвестицій із різних країн, проводячи прозору приватизацію та спрощуючи процедуру доступ до ринку інвесторів. При такому підході, переконаний він, Україна спокійно може збільшити обсяги видобування вугілля з нинішніх 82 мільйонів тонн до 130 мільйонів тонн вугілля. «Для цього протягом п’яти років в галузь треба щорічно інвестувати близько 5 мільярдів доларів. У відродження однієї шахти в середньому потрібно 20 — 30 мільйонів доларів», — підраховує Ігор Ліскі. За його словами, сьогодні близько 30 державних шахт прибуткові, ще 50 мають запаси вугілля й можуть бути успішними при нормальному фінансуванні, а решту треба закривати.

Робити ставку на Китай можна і треба, натомість говорить незалежний експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін. Інвесторів у вітчизняного вуглепрому не вистачає, тому перебирати не варто. «Україна зацікавлена, щоб її шахти працювали. І питання, чиї капітали зайдуть — не першочергове. Головне, щоб шахтарі були працевлаштовані, країна забезпечувала себе вугіллям і значні обсяги вугілля почала постачати за кордон», — додає він «Дню». Але шукати гроші, переконує Саприкін, треба й на закриття шахт.

Всесвітньо відомий учений, автор економічного бестселера «Синя економіка: 10 років, 100 інновацій, 100 мільйонів робочих місць» Гюнтер Паулі пропонує свій варіант поводження зі старими шахтами: «Традиційно такі шахти консервують, заливаючи водою на глибину 500—1000 метрів. Усередині шахти ці води нагріваються до високих температур. Тож це дешеве джерело отримання гарячої води для підігріву житлових приміщень. Можливий також інший варіант — добувати з цих шахт метан, але при цьому заливати водою їх не можна».