Де взяти ліцензію?

В Україні, яка чимраз більше усвідомлює себе правовою державою, багато нафтогазових свердловин працюють мовби нелегально. Коли податковій набридає закривати на це очі, родовище пломбують. У результаті втрачаються природні ресурси та робочі місця, бо там, під землею, починається обводнення й інші важко оборотні технологічні процеси, що ставлять хрест на видобутку.

Колодою в колесі нафтогазовидобувних підприємств назвав абсолютну неурегульованість питань ліцензування та користування надрами член правління НАК «Нафтогаз України» Богдан Крупський. За його словами, ліцензії не можна продовжити або оновити незалежно від того, скільки часу та коштів вкладено в розробку родовища. Зате ліцензії можна придбати на аукціоні. Фахівець- геолог упевнений, і про це свідчить, на його думку, також практика, що такий підхід неефективний. То заявок немає, то стартові ціни не влаштовують ліцензіатів. За весь минулий рік, за словами Крупського, відбулося троє торгів із продажу таких ліцензій. На них сяк-так було куплене лише одне рудне родовище. А цього року від продажу ліцензій через аукціони планують отримати 150 мільйонів гривень. Півроку вже минуло, а пуття немає. Не хочеться нічого прогнозувати, але не зрозуміло, чим це буде компенсоване, запитує Крупський.

«Якщо сьогодні зупинити Юр’ївське й інші родовища, то не дорахуємось у річному видобутку мільярда кубометрів газу, — моделює ситуацію представник «Нафтогазу». — Хто відповість за наслідки? А продовжуючи видобуток, ми порушуємо законодавство. А це, до речі, те родовище, в яке «Нафтогаз України» вклав мільйони».

Не влаштовує ситуація з ліцензіями й дочірню компанію «Нафтогазу» «Укргазвидобування». За словами заступника гендиректора підприємства з геології Володимира Бенька, минулого року ДК вдалося продовжити термін дії 11 ліцензій. Але сьогодні підприємство розробляє дев’ять родовищ без ліцензій. «Ми порушуємо чинне законодавство, і наші підприємства весь час під гірничотехнічним і геологічним контролем. А також прокурорським наглядом. На керівництво «Укргазвидобування» вже заведені кілька кримінальних справ за розробку родовищ без ліцензії. І до кінця року їх може побільшати, бо до того часу закінчиться термін дії ще 28 ліцензій», — засмучується він.

Загалом, уся надія на парламент і уряд, які, на думку фахівців, повинні зупинити дію статті бюджетного кодексу, що наказує реалізовувати всі ліцензії на розробку родовищ лише на аукціонах. Так само сильно непокоїть газовиків і нафтовиків питання рентної плати, що становить левову частку відрахувань нафтогазовидобувних підприємств до скарбниці. На думку Крупського, рента повинна бути диференційованою. Сьогодні вона однакова і для родовищ Охтирського району, де видобуток із однієї свердловини сягає 50 тонн нафти на добу, і для родовищ Старого Борислава, де викачують одну-дві тонни. З огляду на такі показники, «Нафтогазу України» давно слід би закрити низькодебетні, нерентабельні за нинішніх уніфікованих рентних платежів свердловини. Але він бариться, оскільки це пов’язане з великими витратами на охорону довкілля.

Однак, розмірковуючи про диференціацію, Крупський зазначає, що вона повинна базуватися не стільки на економічних розрахунках (рентабельна свердловина чи ні), скільки на об’єктивних гірничих умовах. У Росії такий підхід уже давно використовують.

А в нас землі, на яких тривають геологорозвідувальні роботи, а згодом передбачається розробляти родовища, розпайовують. У результаті одна людина отримує у власність землю, а друга — купує ліцензію на видобуток природних копалин. Подібні випадки описував журналістам виконувач обов’язків голови Держкомітету природних ресурсів Іван Макаренко. Він вважає, що держава не повинна допускати такого розвитку подій і зобов’язана гарантувати надрокористувачу землевідведення при купівлі ліцензії.

Фахівці вважають, що ліцензії на нові родовища доцільно продавати з аукціону, а ті ліцензії, які вже перебувають в експлуатації, слід продовжувати, оминаючи торги. Для торгівлі ліцензіями або, правильніше, спецдозволами, на думку геологів із різних відомств, треба створити мінерально-сировинну біржу.