Дефіцит гармонії

Початок другого кварталу не змінив зовнішньо-економічної позиції України. Вона і сьогодні виглядає ближчою до врівноваженої. Розвороту до відновлення профіциту поточного рахунку ще не відбулося, але у квітні дефіцит стабілізувався на раніше досягнутому рівні у $700 мільйонів. Якщо у січні—лютому від’ємне сальдо поточного рахунку у порівнянні з тим, яке було у січні, зросло до (-)$300 млн., у січні—березні — ще на $404 млн. до (-)$704 млн., то у січні—квітні залишилося практично на рівні попереднього кварталу — $716 млн.

Отже, збільшення від’ємного сальдо поточного рахунку платіжного балансу практично зупинилося. І це може свідчити якщо не про зміцнення, то про збереження зовнішньої платоспроможності держави.

Друга нетривіальна подія — у квітні відбулася понижувальна корекція зростання імпорту (до 19,5%) — тепер цей показник є найменшим з 2002 р. Тому заяви деяких експертів, а також офіційних осіб про експансію імпорту не можна вважати такими, що віддзеркалюють реальні процеси. Нагадаю, у 2005 році імпорт зростав менш динамічно, ніж у 2003 і 2004 роках — відповідно на 21% проти 26% та 28%. Водночас у квітні, як і в попередні місяці, імпорт, необхідний для модернізації виробничого потенціалу, дійсно зростає бажано високими темпами, що може в подальшому добре позначитися на темпах нашої економіки.

У січні—квітні питома вага імпорту машин, устаткування, транспортних засобів та приладів зросла і практично зрівнялася з імпортом енергоносіїв, а темпи росту імпорту машинобудівельної продукції були удвічі вищими, ніж у відповідному періоді 2005 р. і взагалі найвищими серед усіх товарних груп імпорту товарів.

Отже, хоча імпорт, дійсно росте повільніше, але ввезення промислових і деяких продовольчих товарів здійснюється на рівні, достатньому для утримання товарного балансу на найбільш чутливих до цінового тиску ринках м’яса, нафтопродуктів, цукру. До речі, імпорт промислових товарів стабілізувався — він був навіть менший, ніж у січні—квітні 2005 р. Це сприятиме розвитку легкої промисловості, зменшить тиск конкуренції.

Характерно також, що в імпорті зменшилася питома вага енергоносіїв. У січні—квітні валюти на цю мету витрачено лише на $0,3 млрд. більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

В структурі експорту товарів переважаючим темпом зростає продукція машинобудування. Водночас падають відповідні показники експорту мінералів. Радує також, що всупереч прогнозам експорт товарів хімічної промисловості зростав майже на рівні минулого року, а його частка в загальному експорті навіть зросла на 2%.

Однак не може не турбувати, що експорт товарів все ще залишається небезпечно млявим. Більше того, вперше з 1998 року його кумулятивна динаміка стала меншою за 1%. Експорт товарів і послуг за січень— квітень майже не змінився (+0,3%). У квітні посилився спад експорту товарів (5,5% проти 2,9% у березні). Експорт металів скоротився за 4 місяці на 7,7%, мінеральних продуктів — на 33,6%, промислових товарів — на 0,9%.

Таким чином економіка, не зважаючи на певні обнадійливі тенденції, продовжує висувати досить складні питання. До них можна віднести подвійний дефіцит (бюджету і поточного рахунку). Дефіцит бюджету підштовхує імпорт і попит на валюту, а наслідком може стати підвищення інфляційного тиску. Однак сьогодні у русі поточного рахунку не сталися такі зміни, які б вимагали послаблення курсу обміну гривні. Обсяги купівлі валюти в травні не дають достатніх підстав і для посилення курсу національної валюти. До того ж, дефляційна тенденція березня—квітня свідчить про те, що ефект минулорічної ревальвації все ще є достатнім для здешевлення антиінфляційного імпорту. Тож відповідь на макроекономічні загрози, пов’язані з можливим посиленням інфляції, слід шукати у кращій міжвідомчій координації.

Особливого значення набувають зусилля щодо утримання профіциту фінансового рахунку. Торік цей профіцит був більш помітним і істотно зменшився цього року. Тож нам варто прискорити приватизацію за участю іноземних інвесторів. Зокрема, було б корисним і виправданим створити сприятливі умови для успішної приватизації (не пізніше третього кварталу) ОАО «Укртелеком». Важливо виявити стриманість у обмеженнях на кредитування в іноземній валюті, протидіяти відтоку капіталу через нові схеми фіктивних операцій iз цінними паперами, що завдає відчутних втрат валютним резервам країни. Йдеться, зокрема, про створення додаткових заохочувальних умов для притоку іноземного, в т.ч. банківського, капіталу.

Завдання утримати поточний рахунок близьким до рівноважного потребує збільшення надходжень за статтями «поточні трансферти» та «послуги». Відтак сьогодні доцільно знайти прийнятну на сьогодні гармонію між створенням робочих місць для тих, хто працює поки що за кордоном та поліпшенням умов для поповнення валютних ресурсів країни через поточні трансферти українських громадян.

Не менш важливо відновити втрачений у перші три місяці року обсяг транзиту природного газу українськими трубопроводами, який зменшився на 5,1% (2,4 млрд. кубометрів), а також нафти — відповідно на 6,7% (0,762 млн. т).

Існують певні резерви зменшення дефіциту торговельного балансу у частині товарів, експорт яких мав би бути більш динамічним. Зокрема, зростаюче занепокоєння викликає стан зовнішньої торгівлі металами. Певний підйом світових цін ще й досі не позначився позитивно на її показниках. На думку експертів, доцільно вдатися до термінових дій щодо створення міжвідомчої державної робочої групи для прискіпливішого моніторингу ситуації в цій провідній експортоорієнтованій галузі, і вжити необхідних оздоровчих дій. Завданням-мінімум при цьому могло б стати утримання минулорічних обсягів експорту металу, а завданням-максимум — їх перевищення. Набуває також актуальності створення додаткових заохочувальних умов для інтенсифікації притоку іноземного капіталу, особливо, прямих інвестицій. Необхідно інвентаризувати стан нормативного господарства, використанням якого регулюється рух капітальних операцій, і вдосконалити його.