Дешевий хліб їстимуть тільки 20% громадян

Провідні вітчизняні аграрні асоціації звернулися до Президента України Віктора Януковича з проханням запровадити соціальні картки для малозабезпечених громадян. Відповідне звернення підписали Українська торгова асоціація, «Укроліяпром», Українська зернова асоціація, Спілка птахівників України, Всеукраїнська асоціація пекарів та Спілка молочних підприємств.

Нагадаємо, що нещодавно міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк уже заявляв про можливу відмову від державного регулювання цін на деякі види соціально важливих харчових продуктів (хліб, молоко, цукор тощо) в обмін на запровадження системи соціальних карток для малозабезпечених. На думку міністра, такий крок захистить сільгоспвиробника та переробника від збитків, які виникають через стримування державою цін. Крім того, це посприяє відродженню тваринницької, молочної та хлібопекарської галузей.

У той же час опитані «Днем» експерти вважають, що перехід на соціальну карткову систему надання пільг потребує значних бюджетних коштів та часу. Тому цей процес, на їхню думку, розтягнеться на кілька років.

За словами президента Української торгової асоціації Ігоря Баленка, сьогодні держава забезпечує соціальний захист малозабезпечених громадян у магазині шляхом встановлення соціальних цін на певні види продуктів. Проте, за його словами, таку продукцію можуть купити не тільки бідні, але й багаті люди. Зрештою це призводить до того, що ціни все одно зростають, а поняття соціальної ціни втрачає свій сенс, вважає Баленко.

Тому державі потрібно ретельніше підходити до надання соціальних пільг та брати на озброєння досвід, наприклад, США, де більше 30 років діє система продовольчого субсидування, яка поширюється на 10% населення, зазначається в зверненні галузевих асоціацій.

На думку президента Української аграрної конфедерації (УАК) Леоніда Козаченка, соціальні картки можна запустити вже в 2011 році. Для цього з бюджету потрібно виділити 2—3 мільярди гривень та розподілити їх між 20% всіх українців, які, за підрахунками Козаченка, сьогодні належать до числа малозабезпечених. Випробовувати ефективність соціальних карти президент Української аграрної конфедерації радить спочатку на одному продукті — хлібі. Разом із тим, Козаченко визнає, що відміна державного регулювання на агропродукти призведе до їх подорожчання в середньому на 7%.

Що стосується реалізації карткової програми, то, на думку її ініціаторів, можна впроваджувати продуктові картки (ними споживачі розраховуватимуться в супермаркетах), або ж державні чеки (наприклад, для сільських магазинів).

Якщо держава не хоче контролювати, як бідні витрачають соціальні дотації, тоді можна просто відкривати рахунок у банку на ім’я людини і перераховувати на нього гроші, розповідає в коментарі «Дню» член спостережної ради консорціуму з виробництва документів «ЄДАПС» Георгій Бейлін. Якщо ж держава прагне відстежувати витрачання коштів, тоді магазини, де продаватимуться харчі, потрібно обладнати відповідними терміналами, які реагуватимуть на соціальну карту при покупці конкретно визначеного виду товару. Але в будь-якому з варіантів, на думку Бейліна, спочатку потрібно затвердити загальнодержавну концепцію, яка визначить набір пільг, які держава планує в майбутньому надавати за цією карткою.

Опитані «Днем» експерти позитивно ставляться до ідеї впровадження соціальних карт, бо вони допоможуть державі чітко контролювати витрачання бюджетних коштів. Однак у той же час вони вказують і на проблемні місця такої схеми.

Головний ризик, на думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, полягає в здатності держави достовірно визначити кількість бідних та в можливості миттєво надати їм адекватну фінансову допомогу. Питання зростання інфляції експерт ставить на друге місце. Мовляв, багато харчових продуктів, ціни на які регулюються державою, сьогодні легко замінюються імпортними аналогами. Тому в разі надмірного підняття цін на такі українські продукти до країни надійде дешевший імпорт — і витіснить із ринку тих, хто прагнутиме нажитися на ціновій лібералізації, вважає Жолудь. Зокрема, замінити українські м’ясо-молочні продукти, за словами Жолудя, може Білорусь, Польща та Молдова.

Натомість президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло вважає, що проект запровадження соціальних карт вимагає підвищення видатків із державного бюджету. В нинішніх умовах цього зробити практично неможливо. «Тому, скоріше за все, — це стратегічний довгостроковий напрямок», — говорить Жаліло. На думку Жаліло, соціальні картки спочатку слід запроваджувати при оплаті міського транспорту та нарахування пільг за житлово-комунальні послуги, а тоді переходити на продукти.