Десять причин, чому Україна має вступити до СОТ
Світовий банк підтримує прагнення України до набуття членства у Світовій організації торгівлі. «Україна є однією з найбільших економік світу, яка ще не є членом СОТ, — зазначив учора на прес-конференції у Києві директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Пол Бермінгхем. — Якщо Україна продовжуватиме рости як значний гравець у світовій економіці, то членство у СОТ їй конче необхідне». На його думку, «членство у СОТ важливе для зростання та диверсифікації українського експорту, що був рушійною силою вражаючого економічного зростання останніх років». Бермінгхем висловив сподівання, що Україна приєднається до СОТ до кінця 2005 року. Це дуже потрібно з огляду на те, що правила цієї організації час від часу змінюються. «Для України важливо отримати членство в СОТ якомога швидше: тоді її голос буде почуто під час чергової зміни цих правил», — підкреслив П.Бермінгхем. Регіональний директор Світового банку особливо акцентував увагу на тому, що до СОТ входять 148 країн-членів, які разом складають 97% світової торгівлі. Членство в СОТ, на його переконання, дасть Україні стабільність щодо правил міжнародної торгівлі і створить сприятливе середовище для інвестицій, що матиме позитивний вплив на економічне зростання.
1. Модель економічного розвитку відкритої економіки, що ґрунтується на вагомому зростанні експорту та інтеграції у світову економіку, характерна для усіх успішних країн протягом останніх 30 років.
Міжнародний досвід свідчить, що швидке та стабільне економічне зростання виникало лише в країнах, що мали швидке та стабільне зростання експорту. Усі азіатські тигри (Сингапур, Гонконг, Південна Корея та Тайвань) розвинулися від бідних країн до країн з високим рівнем доходу завдяки стабільному зростанню протягом 30 років. Чилі та Китай також мали швидке зростання протягом 20 років. Усі ці країни характеризувалися швидким зростанням експорту. Усі вони або з самого початку мали низький захист від імпорту (Гонконг та Сингапур) або прогресивно лібералізували захист від імпорту для того, щоб підтримувати зростання експорту. Оскiльки захист від імпорту являє собою податок на експорт 1, ті країни, які спочатку захищали внутрішні ринки (наприклад, Південна Корея та Тайвань) вжили заходів, щоб стимули для експорту були принаймні не гірші, ніж для виробництва на внутрішній ринок2. Їх програми вимагали дуже компетентних та некорумпованих урядів — того, що більшість перехідних економік не мають. Таким чином, низькі уніфіковані тарифи та режими дружні для лібералізації прямих іноземних інвестицій (такі, як у Гонконгу, Сингапурі та Чилі) є рекомендованим методом для впровадження моделі економічного зростання відкритої економіки.
2. Завдання України — це диверсифікувати та посилити свою економіку за допомогою покращання інвестиційного клімату.
Українська економіка протягом останніх чотирьох років характеризувалася швидким зростанням експорту. Тим не менш, у порівнянні з центральноєвропейськими країнами (наприклад, Польщею) український експорт недиверсифікований та не відповідає ланцюгам постачання торгівельних партнерів. Також, йому притаманні низький рівень обробки та двохстороння торгівля3. Зокрема, металургійний сектор виграв від зростання світових цін на металургійну продукцію, які є нестабільними за своєю природою. Таким чином, для того, щоб утримати своє зростання, Україна повинна диверсифікувати та модернізувати свою економіку. Ключовим моментом цього є постійна робота з торгівельними партнерами для отримання інвестицій, технології та доступу до іноземних ринків. Для того, щоб це сталося, потрібно приділяти увагу покращенню споживчих та бізнес-послуг через краще регулювання та встановлення партнерства між приватним бізнесом та урядом (наприклад, сприяти інфраструктурним інвестиціям у телекомунікації, енергетику та транспорт). Україні потрібно знизити регуляторний тиск на бізнес та податковий тиск на робочу силу й створити ринкові механізми, які є слабкими або відсутні (наприклад, ринок сільськогосподарських земель, сильна та не корупційна судова система, прозора система корпоративного управління, прозорий приватизаційний процес, тощо).
3. Вступ до СОТ — це унікальна історична можливість рухатися до відкритої моделі економічного зростання.
Лобіювання та політичні аспекти економіки часто дозволяють спеціальним інтересам сильно впливати на політику, тим самим сповільнюючи реформи. Вступ до СОТ вимагає реформ у багатьох секторах, і урядовці найвищого рівня залучаються до переговорів по вступу до СОТ. В результаті, вступ до СОТ надає можливість прискорення реформ у багатьох ключових секторах. Більш того, зобов'язання перед СОТ щодо реформ є обов'язковими відповідно до міжнародної угоди. Як наслідок, на відміну від реформ, що просто проводяться урядом, зобов'язання перед СОТ не можуть бути легко повернені наступними урядами, що можливо будуть менш схильні до ліберального режиму в галузі торгівлі та прямих іноземних інвестицій.
4. Світовий досвід свідчить, що відкриття економіки для торгівлі та прямих іноземних інвестицій збільшує дохід та диверсифікує експорт, без змін до загального рівня безробіття.
Міжнародний досвід свідчить, що у середньостроковому періоді не відбувається значних змін у зайнятості, що були б пов'язані з лібералізацією торгівлі, і те саме станеться, ми віримо, в Україні в результаті вступу до СОТ. На додаток, враховуючи що споживчі та бізнес товари будуть відносно дешевшими, дохід середнього робітника збільшиться в тому сенсі, що на нього можна буде купити більше товарів та послуг.
Тим не менш, існує побоювання, що збільшення імпорту внаслідок зниження тарифів буде супроводжуватися безробіттям. Хоча деякі підприємства є не конкурентоздатними, міжнародний досвід свідчить, що збільшення конкуренції підвищує ефективність національних виробників і вони стають більш конкурентоспроможними у середньо- та довгостроковому періоді, а отже і можуть конкурувати з міжнародними компаніями як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Певна частина зростання продуктивності надається працівникам у вигляді зростаючої заробітної платні (дивись нижче).
У цьому контексті ми хочемо поставити таке фундаментальне питання: як Україна буде платити за зростаючий імпорт? Іноземці будуть вимагати вільноконвертовану валюту за їх товари та послуги. У цьому випадку експорту доведеться зрости, щоб забезпечити оплату за імпорт. У той час як інші фактори впливають на валютний курс (такі, які узгоджуються з нещодавнім подорожчанням гривні й обговорення яких можна знайти у багатьох джерелах4), попит на імпорт буде, при інших рівних, діяти в бік здешевлення гривні. Це буде сприяти як зростанню експорту, так і зниженню імпорту. Додатковий експорт дасть можливість оплачувати додатковий імпорт. Зайнятість тоді буде зростати у експортуючи секторах, так само, як і заробітна платня.
5. Вступ до СОТ повинен сприяти диверсифікації та збільшенню експорту та зростанню заробітної платні. Експортно-орієнтовані сектори будуть зростати та приваблювати робочу силу з секторів, які не експортують.
Експортно-орієнтовані сектори особливо виграють від вступу до СОТ, так як вони скористаються реальним здешевленням гривні та відкриттям міжнародних ринків для українських товарів. Експортно-орієнтовані сектори будуть збільшувати заробітну платню для залучення робітників з секторів, що конкурують з імпортом, та неторгових секторів економіки, обидва з яких зменшаться відносно експортно-орієнтованих секторів.
6. Після вступу буде мати доступ до широкого спектра програм для підтримки сільського господарства, які вважаються такими, що не зашкоджують торгівлі.
СОТ накладає обмеження на експортні та виробничі субсидії у сільському господарстві, так як вони вважаються такими, що зашкоджують торгівлі. Але державна підтримка сільського господарства у навчанні, соціальних платежах, інфраструктурних послугах, контролю за шкідниками, земельній реформі, маркетингу та дослідженнях дозволяється СОТ без будь-яких обмежень5. Ключовим політичним питанням для України після вступу до СОТ залишиться: як треба впроваджувати потрібні структурні реформи, включно з земельною реформою, щоб покращити ефективність сільського господарства, і скільки підтримки необхідно для сільського господарства в порівнянні з іншими секторами економіки?
7. Якщо Україна стане членом СОТ, українські експортери будуть мати додаткові права на іноземних ринках та будуть у сильній позиції для отримання статусу «ринкової економіки».
Українські експортери також будуть мати додаткові права у суперечках, що виникають під час іноземних антидемпінгових розслідувань. Україна буде спроможна використовувати механізми СОТ для вирішення суперечок для захисту своїх торгівельних інтересів. Торгівельні суперечки між членами СОТ вирішуються, ґрунтуючись на правовій угоді СОТ, згідно з якою як багаті, так і бідні країни мають рівні права і більш рівні можливості у переговорах. На практиці, користуючись системою вирішення суперечок СОТ, бідні країни часто вигравали у великих та багатих країн.
Непропорційна кількість антидемпінгових розслідувань негативно впливала на український експорт. Одна з частин цієї проблеми — це те, що відсутність членства дозволяє іншим країнам вважати щось демпінгом, не проходячи через правила та процедури, встановлені СОТ. Інша частина полягає в тому що Україна не має статусу країни з ринковою економікою. Це дозволяє іншим країнам не зважати на порівняльні переваги України (такі, як ціни на складові продукції) під час розрахунку, що є справедливою ціною для українського експорту. Членство у СОТ змусить інші країни використовувати правила СОТ під час антидемпінгових розслідувань. Проте це не означає автоматично статус країни з ринковою економікою. Отже, Українi доведеться отримувати цей статус як частину переговорного процесу. Але навіть якщо Україна не зможе отримати ринкового статусу, членство у СОТ надасть Україні можливість бути у кращій позиції для отримання його пізніше.
8. Як член СОТ, Україна зможе продовжувати мати преференційні умови торгівлі зі своїми історичними торгівельними партнерами як, наприклад, Росія.
Угоди СОТ дозволять регіональні торгівельні угоди — НАФТА та Європейський Союз є яскравими тому прикладами.
9. Якщо Україна вступить до СОТ, вона займе своє місце як член СОТ з правом голосу у формуванні правил міжнародної торгівлі у багатосторонніх торгівельних переговорах, що повинні мати загальну згоду всіх сторін.
Є 148 країн-членів СОТ. Торгівля між ними складає 97% світової торгівлі, включаючи 95% усіх продовольчих товарів, що продаються у світі. Додатково 31 країна, включаючи Україну, знаходяться у процесі вступу до СОТ. Якщо Україна не вступить до СОТ, нові правила від домінуючої організації у сфері міжнародної торгівлі будуть впливати на неї, але вони не будуть мати голосу під час їх формування. Але усі угоди СОТ вимагають одностайного погодження усіх країн-членів, що забезпечує право голосу менших країн також брати до уваги. Якщо Україна вступить до СОТ, іншим країнам доведеться отримати згоду України на багатосторонні угоди.
10. Досвід Китаю та розрахунки для Росії свідчать про дуже позитивні наслідки від вступу до СОТ.
Експорт Китаю зростав в середньому 15% з 1980 до часу вступу Китаю до СОТ у 2001 році. З того часу швидкість зростання експорту подвоїлась і досягла в середньому 30% на рік.
Розрахунки для Росії свідчать, що вона виграє 7,2% свого споживання у середньостроковому періоді від вступу в СОТ, та біля 24% у довгостроковому періоді, що включає позитивний вплив вступу до СОТ на інвестиційний клімат. Хоча моделювання цього для України ще знаходиться в роботі, ми очікуємо, що результати будуть так само позитивними для України. Переважна більшість російських домогосподарств виграють від вступу до СОТ, а бідні виграють принаймні так само, як середнє російське домогосподарство. Незважаючи на позитивний ефект для домогосподарств та економіки, державна система соціальної допомоги є критичною особливо для найбідніших верств населення, яким може бути важче під час переходу.6
1 Захист від імпорту зменшує попит на іноземну валюту, таким чином з'являється тенденція до подорожчання національної валюти, яке зменшує конкурентоздатність експортерів. Вартість складових та сировини для експортерів також може зрости.
2 Вони впроваджували складні програми (наприклад, непряме зняття мита) для того, щоб надати ті ж стимули експортерам, які отримували виробники на внутрішній ринок внаслідок протекціонізму. Оскiльки протекціонізм шкодить експортерам, то стає очевидним, що зменшення захисту є необхідною (але не достатньою) умовою для сталого швидкого економічного зростання у країнах з перехідною економікою.
3 Див. Дослідження торгівельної політики України, 16 листопада 2004 року, Світовий банк.
4 Дивись, наприклад, Програмний документ Першої позики на політику розвитку Україні, Світовий банк, 31 травня 2005 року. www.worldbank.org.ua
5 Див. С. Дем'яненко та В. Галушко. «Policy towards measures envisaged by the green box,» у S. von Cramon-Taubadel, S. Demyanenko and A. Kuhn (eds.)— Ukrainian Agriculture-Crisis and Recovery, Germany: Shaker Verlag, pp. 17-25; а також дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій з промисловості та сільського господарства, Київ, 26 березня, проект дослідження.
6 Дивись: Thomas Rutherford, David Tarr and Oleksandr Shepotylo. «Household and Poverty Effects from Russia's Accession to the WTO;» та Jesper Jensen, Thomas Rutherford and David Tarr, «Economy-Wide and Sector Effects of Russia's Accession to the WTO.» Скачати можна за адресою www.worldbank.org/trade/russia-wto.
