Для кого був «п’яний» бюджетний спектакль?

Учора українцям знову запропонували спектакль під куполом Верховної Ради. Цього разу на арені «виступив» перший заступник міністра фінансів України Анатолій Мярковський. Останній буцімто п’яним вийшов доповідати про стан виконання бюджету України за 2012 рік. Коли чиновник із Мінфіну почав свою доповідь, до нього підійшов депутат із фракції «Свобода» Ігор Швайка і почав кричати на увесь зал, що доповідач п’яний. «Біля трибуни, на якій виступав Мярковський, на відстані п’ять метрів був сморід такий, як смердить від людини, яка щойно відірвалася від горілки», — розповідав потім у коментарях журналістам депутат. Як і очікувалося, голова комітету Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ регіонал Володимир Макеєнко заперечив припущення Швайки. В інтерв’ю журналістам він розповідав, що Мярковському просто стало зле, і «він зараз у лікаря, міряє тиск, п’є там ліки. Я підійшов до нього, подивився, як він виглядає. І він просто блідий», — додав Макеєнко.

Усі ЗМІ та прогресивна «Фейсбук»-спільнота кинулась жваво обговорювати «відверту зневагу до вищого законодавчого органу і повне падіння представників влади». І жодного слова — про зміст того, що Маярковський мав доповісти. А до ВРУ Маярковський, нагадаємо, прийшов зі звітом про виконання бюджету 2012 року.

То чи справді заступник міністра міг прийти доповідати п’яним у ВРУ? Чи цей спектакль було розіграно з єдиною метою — відволікти увагу від суті. Адже «відволікати» справді є від чого. Держкомстат, звіти якого експерти не втомлюються називати «зманіпульованами», відверто засвідчує падіння по всіх фронтах. З останнього — промислове виробництво за перший квартал в Україні скоротилось на 5,2%, за травень і того більше — майже на 10%. На запитання «Дня» чиновники та економісти партії влади (як, скажімо, член політради Партії регіонів, доктор економічних наук Олексій Плотніков у сьогоднішньому інтерв’ю) пояснюють проблеми негараздами «на зовнішніх ринках». Ми вирішили перевірити ці пояснення у «практиків». І ось, що нам розповіли ті, чия галузь опинилася в найбільшому занепаді (мінус 25%).

Прес-секретар корпорації «Богдан» Сергій Красуля пояснив «Дню», що саме відсутність державної підтримки та програм зі стимулювання ринку після кризи 2008 року фактично спричинили зупинку автомобілебудування. «Зокрема, на нашому підприємстві ми були змушені зупинити виробництво з грудня минулого року. І увесь перший квартал цього року завод був «законсервований», — розповів він. Як зазначив речник корпорації, відновити виробництво і зберегти робочі місця «Богданові» дали змогу додаткові мита на імпорт автомобілів, які набрали чинності наприкінці квітня цього року. «Ми вирішили відновити виробництво і зберегли робочі місця. У другій половині квітня завод запрацював у режимі підготовки до виробництва. А вже з травня став випускати продукцію. За останній місяць весни нами було випущено 630 легкових автомобілів», — каже експерт. Він підтвердив, що «фактично стояли» всі виробники автомобілів в Україні увесь перший квартал цього року. І саме це спровокувало таке катастрофічне падіння промислового виробництва, вважає Красуля. Але, за його прогнозами, до кінця року виробникові вдасться вирівняти ситуацію і навіть вийти на зростання. «За умови збереження поточної ситуації до кінця року наша компанія планує вийти на ріст у розмірі близько 20—25%», — запевняє Красуля. Утім, експерт констатує: на українському ринку все ще зберігається складна ситуація. А тому розраховувати на те, що зростання вдасться досягти за рахунок пожвавлення внутрішнього попиту, було б необачно. «Ми все ж розраховуємо на експорт автомобілів на ринки інших країн», — каже Красуля. І дія спеціальних мит на імпортні автівки, за словами прес-секретаря корпорації «Богдан», насправді теж може допомогти виробникові збільшити свою частку присутності на внутрішньому ринку і реалізувати ті обсяги виробництва, які заплановані на цей рік.

Те, що ситуація цього року ускладнилася до такої міри, що довелося зупиняти виробництво, «Дню» підтвердили й у прес-службі холдингу «ЛАЗ». «У лютому ми зупинили виробництво. Довелось оптимізувати витрати, скоротити потужності. І пов’язано це з відсутністю замовлень на ринку України», — розповіла «Дню» прес-секретар холдингу «ЛАЗ» Оксана Горак. Аби втриматися на плаву, підприємство почало шукати виходи на інші ринки: ЄС, Російської Федерації, Балканських країн. Пані Горак пояснює: було два негативних фактори, які могли вплинути на автобусобудівну сферу. Перше — збільшення мита в РФ. Запровадження екологічного збору здорожило нашу продукцію на російському ринку», — підтверджує експерт. І другий — відсутність тендерів з боку українських муніципалітетів на оновлення технічного парку громадського транспорту. На думку прес-секретаря, пояснити такий тендерний «штиль» дуже просто — нема грошей. «Хоча комунальні парки надзвичайно потребують заміни активів, міста сьогодні не можуть надати кошти на закупівлю нової техніки», — робить висновки речниця холдингу. Але вона, так само як її колега з корпорації «Богдан», сподівається, що невдовзі ситуація покращиться. Щоправда, Горак з огляду на це довіряє обіцянкам держави. Каже, що холдинг «ЛАЗ» переконаний: те, що сьогодні обіцяють чиновники нашим перевізникам, зокрема надання дотацій на придбання нової техніки, надасть виробникові можливість розморозити випуск автобусів. «У нас компанія, яка орієнтується на комунальний транспорт. Випуск великогабаритних автобусів якраз спрямований на те, що муніципалітети оновлюватимуть рухомий склад громадського транспорту», — пояснює експерт. Поки що ж пані Горак наголошує: падіння виробництва на 25%, яке зафіксував Держкомстат, на жаль, є справедливимі і для «ЛАЗу».

Нагадаємо, в інтерв’ю «Дню» (Андрій НОВАК: «Після того, як ми приєднаємося до Європи, рейдерським методом уже нічого не захопиш», № 102-103 від 14—15 червня 2013 року. — Авт.) економіст Андрій НОВАК прокоментував усі ці «статистичні» сигнали тим, що українська економіка сьогодні, як мінімум, стоїть. «Усі виробники живуть навіть не кварталом, а місяцем. Немає мотивації інвестувати. Відбувається забезпечення поточного технологічного процессу», — зауважив експерт. Проте, на його думку, український бізнесмен уже не вкладає в розвиток не лише тому, що немає збуту (читаймо: в економіці немає живих грошей, за які можна купувати товари), а ще й тому, що він розуміє: як тільки він у таких скрутних макроекономічних умовах стає прибутковим та привабливим — «на його підприємство може прийти рейдер, який захоче забрати це підприємство під певну економічно-політичну групу».