Фіскальна дилема

У середу ввечері парламент дозволив підприємцям з річним доходом до одного мільйона гривень не застосовувати касові апарати (реєстратори розрахункових операцій — РРО). Нагадаємо, що згідно із законодавством з початку місяця касові апарати стали обов’язковими практично для всіх торговельних точок і місць громадського харчування в Україні (де переважно працюють спрощенці третьої групи з обігом до 20 мільйонів гривень на рік). Відповідна норма закріплена в законопроекті №1088 про внесення змін до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».

Таким чином, обов’язкове введення касових апаратів для підприємців другої і третьої груп, річний доход яких не перевищує один мільйон гривень, скасовується.

Як пояснила глава парламентського комітету з питань податкової і митної політики Ніна Южаніна, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу рівня в один мільйон гривень, застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, що йде за виникненням такого перевищення, і триває в наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платник єдиного податку.

За її словами, середній обсяг задекларованих доходів підприємцями другої групи, яких налічується близько 600 тисяч, становить за 2014 рік 720 тисяч гривень, тому переважна їх більшість буде звільнена від необхідності користуватися РРО.

Серед інших змін глава комітету виділила скасування низки положень щодо штрафів, які також спричинили різкий протест підприємців, зокрема у вівторок під стінами парламенту. «Усі суб’єкти господарювання звільнені від необхідності зберігання щоденного фіскального звітного чека в книгах обліку розрахункових операцій (це приклеювання в книгу) і контрольних стрічок впродовж 3 років (це бобіни стрічок в ящиках, які повинні зберігатися)», — сказала депутат.

Зокрема, внесена також правка, що касові апарати не застосовуватимуться при операціях по купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються в касах уповноважених банків, додала глава комітету.

Окрім того, на прохання глави Мінфіну Наталії Яресько, депутати доручили Кабінету Міністрів і ГФС до 1 вересня 2015 року розробити порядок перевірки приватних підприємців, що дозволяє відстежити перевищення ними порогу в мільйон гривень доходу.

«Прийняття такого закону (№1088) як результат тривалого спротиву малого бізнесу використовувати РРО став компромісним кроком з боку законодавця, хоча з точки зору сплати податків та наповнення бюджету це радше крок назад, адже механізму контролю суми обігу на рік наразі немає», — кажуть в Європейські Бізнес Асоціації. Тобто, прояснюють члени асоціації, кожен підприємець зможе декларувати оборот менше одного мільйона, навіть якщо по факту він буде набагато більшим. «Саме тому, хоча вказана норма закону і не скасовує обов’язковості касових апаратів для 2 і 3 груп, ми переконані, що такі та будь-які інші дії, спрямовані на відстрочку використання РРО, мають виключно популістський характер та перешкоджають економічним реформам в країні», — йдеться в офіційній заяві ЄБА.

До того ж в Асоціації висловлюють рішучу позицію щодо важливості запровадження касових апаратів суб’єктами підприємницької діяльності 2-ї та 3-ї груп спрощеної системи оподаткування без виключень.

Як один із аргументів, в ЄБА наводять той факт, що підпунктом с) пункту 22 Меморандуму з МВФ чітко передбачений обов’язок України забезпечити використання касових апаратів суб’єктами малого підприємництва, починаючи з 1 липня 2015 року. «Тож будь-які спроби скасувати відповідну норму на законодавчому рівні йдуть в розріз з домовленостями між Україною та МВФ», — кажуть в Асоціаації.

Окрім цього, зазначає європейський бізнес  в Україні, чинний Податковий кодекс України звільняє підприємців, що почали використовувати касові апарати у першому півріччі 2015 року, від перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року. «Враховуючи цей перехідний період, компанії-члени Асоціації вважають невиправданими твердження, що така норма є обтяжуючою або призводить до тиску на бізнес», — йдеться в заяві ЄБА.

Зі свого боку, члени Комітету з роздрібної торгівлі Асоціації пропонують безоплатне навчання підприємцям, які прагнуть працювати з РРО. Окрім цього, навчання також входить у вартість купівлі РРО у виробників.

«Платники єдиного податку ведуть облік доходу, на підставі якого здійснюється їх декларування. Податкова ж має механізми контролю за відповідністю доходів. Наявність РРО не гарантує відсутність зловживань при декларуванні доходів. З першого липня повинні їх були запроваджувати не всі, був і інший термін, і інші винятки, тож ми в прийнятому законі зберегли баланс», — говорить народний депутат (БПП), засновник об’єднання малого і середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан.

«Якщо говорити в загальному, то бізнес більш-менш нормально сприйняв рішення, яке було прийняте», — говорить генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. За його словами, бізнес насторожує правка, запропонована Наталією Яресько стосовно розробки порядку контролю за досягненням величини доходу в один мільйон. «Бізнес побоюється, що таким чином буде здійснюватися тотальний контроль з тим, щоб пересвідчитися, чи перевищує підприємець цю межу. Тому, на мою думку, повинна бути співпраця між бізнесом та владою в розробці такого порядку. Хоча бізнес бачить, що Мінфін не дуже хоче йти на співпрацю. Йдеться, зокрема, про новації, пов’язані із розробкою нового Податкового кодексу», — говорить він.

На думку Биковця, для бізнесу було би ліпше, коли влада не лише скасувала касові апарати для підприємців з обігом менше одного мільйона гривень, а взагалі відтермінувала процес їх запровадження. «В час, коли в країні така скрута і бізнес перебуває в складній ситуації, коли сотні підприємств припиняють роботу або скорочують штат. Це означає, що хтось в цьому дуже зацікавлений», — говорить В’ячеслав Биковець.

«Не вважаю, що МВФ — є істиною в останній інстанції і потрібно навчитися будувати свій бізнес-простір так, щоб МВФ захоплювався нашими досягненнями. Навіть найдосконаліший досвід не можна сліпо перекладати на Україну. Якщо ми маємо 175-те місце із 188-ми по умовах підключення до електрики, то постає питання, як в такому випадку, встановлювати всюди касові апарати?» — говорить перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.

За його словами, касові апарати варто вводити на всіх підприємців, але потрібно цей процес зробити поступовим, щоб не йти всупереч суспільній думці. «Насамперед потрібно дбати про збереження тих робочих місць, які є зараз, а вже потім поступово розвивати бізнес. І тоді він сам встановлюватиме РРО, — пояснює Прохоров. — Тому я вважаю, що така жорстка вимога щодо введення касових апаратів не буде реалізована. Тому що є великий спротив з боку малого та середнього бізнесу, який повинен стати майбутнім нашої економіки».