ФОПи: «вибухонебезпечна історія»

Уряд хоче прикрити таку форму оптимізації сплати податків, як ФОП. Зокрема, Міністерство соціальної політики пропонує заборонити використовувати цивільні відносини між компанією та фізичною особою-підприємцем замість найму такої особи на роботу.

Відповідний проект закону міністерство опублікувало на своєму сайті. Автори документа пропонують доповнити Кодекс законів про працю новою статтею — «Ознаки наявності трудових відносин».

У статті будуть прописані сім критеріїв, які вказують на трудові відносини між двома особами.

Наявності одночасно будь-яких трьох із зазначених критеріїв буде досить для того, щоб відносини визнали трудовими, а роботодавець заплатив за кожного неоформленого працівника штраф у 30 мінімальних заробітних плат, що становить понад 125 тисяч гривень станом на лютий 2019 року.

IT-індустрія виступає проти змін до Кодексу законів про працю, якими уряд хоче «прикрити» схему з працевлаштуванням ФОПів.

В. о. директора асоціації «IT України» Дмитро ОВЧАРЕНКО каже, що для української IT-індустрії законопроект Мінсоцполітики неприйнятний.

«Зверніть увагу на назву законопроекту: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників». Це лицемірство. Ви чули коли-небудь масові заяви айтишників про порушення їхніх трудових прав?» — запитує Овчаренко.

За його словами, справжня мета Мінсоцполітики — запровадити ще один спосіб наживи на бізнесі. Для довідки: за останні два роки кількість спеціалістів у ТОП-50 найбільших ІТ-компаній виросла більше ніж на треть — із 43 тис. до 58 тис. Дві компанії перетнули поріг у шість тисяч спеціалістів. Темпи зростання стали рекордними за останні п’ять років. Частка IT-індустрії в українській економіці становить 4% ВВП. Раніше у GlobalLogic спрогнозували зростання IТ-ринку в Україні на 20% за підсумками 2018 року — більш ніж до 4 млрд доларів. Прибуток IT-компаній України та її сусідів зростає у чотири-п’ять разів швидше, ніж середня у світі.

Керівництво Мінсоцполітики стверджує, що мета змін до Кодексу законів про працю, якими уряд хоче «прикрити» схему з працевлаштуванням ФОПів, — легалізація трудових відносин. І спрямована вона передусім на великий бізнес, а не ІТ.

«Я хочу заспокоїти: про фізичних осіб-підприємців не йдеться. Вони як працювали, так і працюватимуть, але тих, хто намагається використати ці державні механізми для мінімізації своїх платежів у бюджет, — з ними ми будемо боротися, хай би що вони про нас казали», — сказав Рева.

Він пояснив, що «йдеться про тих роботодавців, які намагаються мінімізувати свої податкові виплати, використовуючи інструменти, які держава дає на підтримку не великого бізнесу, а на підтримку малого».

«Коли вони, використовуючи ці державні механізми, спрямовані для дрібних підприємців, мінімізують свої власні витрати на сплату податків, то вони насамперед обкрадають своїх працівників...» — зазначив Рева.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що уряд не розглядав ініціативу Міністерства соціальної політики, а законопроект лише виставлений на обговорення громадськості.

Але вже сама поява цього проекту здійняла справжню бурю в суспільстві. Соціальні мережі майорять величезною кількістю демотиваторів та мемів на зразок: «Уряд додовбався до мишей», чи «вінницька школа економіки заперечує криву Лаффера»...

Представники бізнесу і деякі економісти виступили з різкою критикою законопроекту. На їхню думку, він не враховує сучасних реалій ведення бізнесу та нових форм співробітництва для креативних професій. Їхні опоненти апелюють до нерівних правил гри та дисбалансів в економіці.

Несподівано прихильник лібертаріанського підходу в державній економічній політиці, який характеризується послабленням ролі держави у регулюванні ринку і зниженням рівня перерозподілу ВВП через бюджет, почесний президент Київської школи економіки Тимофій МІЛОВАНОВ опинився на боці прихильників ініціативи уряду «закрутити гайки» ФОПам.

«ФОПи. Уряд пропонує штрафувати за використання ФОПів для ухиляння від податків. Як економіст, я підтримую таку пропозицію», — написав він у своєму пості на «Фейсбуці».

На думку Мілованова, ФОПи «створюють нерівні правила гри на ринку, заводять економіку в тінь, унеможливлюють розвиток фінансових ринків» ба навіть «спотворюють розподіл талановитих людей».

«Справді, в певних галузях легко використовувати ФОПи для працевлаштування (наприклад, ІТ чи юридична практика), а в інших — ні (промисловість). Таким чином, різні галузі платять різні ставки податку. Це спотворює розподіл талановитих людей. Вони йдуть працювати в ІТ, а не у промисловість, частково й тому, що податки в ІТ менші. Результат — промисловість не розвивається, і страждає вся економіка...» — констатує Мілованов.

За словами почесного президента КШЕ, ФОПи навіть заважають розвиватися банківському ринку України. «Компанія, побудована на ФОПах, не може повністю показати банкам та іншим кредиторам свою бізнесову модель. Працівників немає, є контрагенти — ФОПи. Банк не розуміє, де є справжній бізнес, а де — окозамилювання для ухиляння від податків. Тому компаніям, які побудовані на ФОПах, складніше отримувати фінансування від банківської системи, яка вимагає прозорості бізнесової моделі. Результат — збільшення позабанківського, неформального та непрозорого фінансування. На рівні всієї економіки це призводить до відсутності розвитку фінансових ринків», — переконаний Мілованов.

Економіст Михайло Кухар розкритикував позицію Мілованова і процитував головне, що, на його думку, заклали в історію успіху США батьки-засновники: «Small Government! Уряд має бути маленьким, щоб не доводилося на нього витрачати занадто багато податків! Перш ніж підвищити хоч один податок — він повинен стати перед вами на коліна і благати вашої згоди на це, пояснюючи, на що він збирається витратити зайві гроші! А без вашої згоди Влада НІКОЛИ не має права цього робити (підвищувати податки)».

Цікаво, що давній опонент Мілованова і прихильник неокейнісіанської економічної школи, яка якраз обстоює позиції розумної сили держави в економічній політиці, голова комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк опинився у таборі тих, хто якраз виступив різко проти ініціативи міністра соціальної політики. Деталі — прямою мовою в коментарях до цього матеріалу.

КОМЕНТАРІ

«У ДЕРЖАВИ Є ДВА ВИХОДИ»

Тарас КАЧКА, громадський діяч, уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України:

— Не згоден, що чинна спрощена система оподаткування ФОПів є нечесною конкуренцією. Навпаки, вона вирівнює умови конкуренції з великим бізнесом, якому доступні інші механізми оптимізації оподаткування, доступні великому бізнесу, в тому числі використання офшорів.

Проблема спрощенки полягає в тому, що вона є видимою і зрозумілою всім частиною айсберга несправедливої системи оподаткування. Несправедливої не з точки зору захисту бізнесу, а з точки зору суспільства загалом.

Очевидно, досягнення цієї справедливості вимагатиме збільшення податкового навантаження на ФОПів, так само як і перекривання схем ухиляння від сплати податків і деофшоризації. Як це зробити без великої шкоди для економіки — окрема складна тема. І не лише в Україні.

Але точно не через податок на виведений капітал — це було б для українського суспільства все одно, що для католицької церкви — обрання Папою Борджіа-молодшого.

Друга проблема спрощенки: вона є видимим елементом трансформації оплоту сучасного суспільства — інституту найманої праці. Ця справді справедлива система для економіки XX століття переживає кризу. Вона є занадто дорогою і для класичної індустрії, і для нової економіки послуг, і для держави, яка керує головним елементом системи найманої праці — пенсійним фондом.

Знову ж таки, проблема не лише українська. У тій самій Польщі величезна проблема umow њmieciowych — тобто оплати праці не через трудовий договір, а через цивільний, без сплати внеску в пенсійну систему ZUS.

У держави є два виходи. Або силоміць заганяти економіку в стару систему, як це робить Польща і як пропонує робити міністр Рева. І це насправді контрпродуктивно, бо люди мобільніші від держави і все одно втечуть. Якщо не в тіньову економіку, то за кордон.

Або ж шукати нового соціального балансу в економічній сфері, реформуючи пенсійну систему й утверджуючи нові суспільні інститути. Що також є окремою складною темою.

«ЦЕ УБ’Є УКРАЇНСЬКЕ ІТ. І ОСЬ ЧОМУ»

Олександр IВАНОВ, адміністратор української «Вікіпедії»:

Цей крок якщо не поховає ІТ-індустрію, то завдасть їй непоправної шкоди. І я готовий пояснити, чому.

1. Це дуже зручно — мати ФОП для айтішника. ІТ — це глобальна висококонкурентна галузь, і те, що ти підприємець, дає змогу тобі або працювати на повну ставку на якусь компанію, а наступного дня чи навіть паралельно взяти контракт десь в Австралії чи в Нідерландах і надавати свої послуги. Це все легально, податки сплачуються. Це надає гнучкість українським спеціалістам і мінімізує паперову тяганину.

2. ФОП — це зручно, щоб отримати бізнес-візу B1/B2 у США на десять років. Завдяки цьому ти маєш можливість кататися у Кремнієву долину чи Нью-Йорк і безпосередньо спілкуватися із замовниками. Робочу візу в США H1/B1 отримати нереально (там лотерея і безліч вимог), за туристичною чи навчальною візою ти не поїдеш займатися бізнесом, бо це нелегально.

3. Низький податок 5% — це дуже приваблює і тримає левову долю айтішника в Україні. Мені мало не щодня надходять у LinkedIn пропозиції працювати в інших країнах з бонусами, допомогою з житлом і переїздом. Багато українських айтішників виїхали за кордон, попрацювали кілька років і повернулися в Україну, бо тут загалом непогані умови.

4. Низький податок зменшує ціну українських програмістів як для аутсорсу, так і для розробки внутрішніх продуктів. Це посилює конкурентоспроможність українських програмістів у світі. Зараз у світі українські програмісти сприймаються як відносно недорогі та якісні.

5. ІТ — це глобальна галузь, і країни конкурують за якісних спеціалістів. В Україні це чи не єдина галузь, у якій ми витримуємо конкуренцію на глобальному ринку і показуємо непогані результати. ІТ — це чи не єдина несировинна галузь економіки і чи не єдина велика високотехнологічна галузь (інші або загнивають, або наразі в зародковому стані). ІТ генерує 4% ВВП і забезпечує 1—3% наповнення бюджету. Це потужний канал заходу валюти у країну, яка, до того ж, прямо вливається в економіку і генерує цілу індустрію товарів та послуг.

Тепер що буде, коли забрати ФОПи й підняти податки до 30—40% для айтішників.

Багато спеціалістів не виїдуть одразу, але почнуть приглядатися до пропозицій роботи за кордоном. Будуть їхати поступово, але стабільно. Краще платити 30% податків у Мюнхені, Амстердамі, але здійснити хороший стрибок у плані рівня життя і впевненості в завтрашньому дні, порівняно з Києвом. Айтішник може жити в Таїланді, насолоджуватися морем і пальмами і працювати віддалено. Айтішники не мають особливих мовних чи культурних бар’єрів: у більшості цивілізованих країн досить знати англійську (я знаю, бо прожив більш ніж шість років у різних країнах).

Гадаю, через загрози перевірок, штрафів, наїздів, маски-шоу (а це буде) переїдуть також великі компанії або представництва і перевезуть більшість своїх працівників.

Те, що буде активний виїзд, — це доконаний факт. Кількість айтішників може залишитися тією ж за рахунок приходу молодих у галузь, але виїдуть досвідчені. Якість українського ІТ впаде, а ціна виросте, і це вплине на майбутні контракти й замовлення. Ніхто не хоче працювати з китайськими чи індійськими програмістами через низьку якість, а хочуть з українськими. Це може змінитися.

Так само впевненість українських айтішників у тому, що в нашій державі можна прожити гідне життя, зібрати капітал і вкласти у свою справу, впаде. Вона і так невелика, а так доведеться забути про нашу внутрішню індустрію ІТ. Зараз українці вважають за краще реєструвати свої ІТ-компанії в Польщі, Естонії, Швейцарії, США. А після цього точно ніхто не захоче відкривати свої стартапи чи компанії в Україні. Аутсорс залишиться і буде собі животіти.

Тому тут класична проблема соціалістів, які стріляють собі в ногу й щиро не розуміють, як так: у найбільш багатій на нафту Венесуелі — дефіцит їжі, бензину та інших базових продуктів. І Рева з іншими соціалістами не розуміють, що краще мати 5% від мільярдів, аніж 30% від мільйонів.

«ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ» ДЛЯ ЕКОНОМІКИ

Віктор ГАЛАСЮК, голова комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва:

— Уряд готується оголосити війну ФОПам. Насправді, урядовці з МВФ давно виношували цю ідею. Але не наважувалися. У цих же «розуму вистачить» спробувати, бо вони в патовій ситуації. Створювати умови для розвитку не вміють, економіка ледве дихає — шукають, де ще «закрутити гайки». Найперше урядова «ініціатива» вдарить по айтішниках та сервісних індустріях.

$4 млрд ІТ-аутсорсу — це чималий тривідсотковий шмат української економіки, який ми ризикуємо втратити через жадібність та короткозорість урядовців. Айтішники використовують механізм ФОП-підрядів для легальної оптимізації податків. Це їхня конкурентна перевага, яку уряд хоче забрати, «зробивши рівні умови для всіх». Але такий неоліберальний підхід — лише маячня! Тисячі разів наголошував: однакові умови оподаткування для різних індустрій, галузей, видів діяльності — прокрустове ложе для економіки!

У промисловості з/п в собівартості — 10%, у сільському господарстві — 9,3%. Для них ПДФО та ЄСВ зовсім не критичні. На відміну від ІТ, R&D, BPO та креативних індустрій (дизайн, медіапродакшн, консалтинг), де фонд оплати праці сягає 60—70% собівартості! Вичавити ці «людиномісткі» види діяльності зі «спрощенки» на загальні умови, не запропонувавши зіставної альтернативи, — значить зробити їх неконкурентними. Білорусь взагалі давно встановила для айтішників у Парку високих технологій спеціальну, значно нижчу за загальну, ставку податку на доходи — 9%. Бо вони конкурують за робочі місця програмістів, а не за кредити МВФ.

Я переконаний, що оподаткування, як і регулювання економіки в цілому, не повинно бути нейтральним — однаковим для всіх видів діяльності, для «сировинної економіки» та «економіки інтелекту». ІТ-індустрія та креативна економіка загалом заслуговують на ЛЕГАЛЬНУ СТИМУЛЮЮЧУ МОДЕЛЬ ОПОДАТКУВАННЯ. Щоб: а) бути конкурентними у світі; б) не ховатись за ФОПами і не боятися уряду та МВФ.