Форварди осінньо-зимового поля
Національний оператор українського зернового ринку реалізує свої плани за «піднебесної» підтримки
У Державної продовольчо-зернової корпорації України свій календар. Наразі на ньому початок другого кварталу 2016/2017 маркетингового року і свого роду сівба — з листопада стартувала форвардна програма закупівлі зерна майбутнього врожаю. Фахівці корпорації спільно з експертами страхових компаній вивчають стан посівів у регіонах (де дозволяють це зробити погодні умови). З тими господарствами, де посіви у хорошому стані, укладаються відповідні договори.
«Ми розпочали форвардну програму закупівлі зернових восени, щоб дати можливість аграріям заздалегідь отримати обігові кошти для проведення весняно-польових робіт та своєчасно розпочати весняну форвардну програму», — розповідає начальник відділу форвардних закупівель компанії Наталія Головань. ДПЗКУ планує закуповувати як озимі, так і ярі зернові культури врожаю 2017 року — загалом до 200 тисяч тонн продовольчої та фуражної пшениці, 200 тисяч тонн кукурудзи та до 150 тисяч тонн ячменю і сої. На авансування сільгоспвиробників у рамках форвардної програми Китаєм виділено понад мільярд гривень.
Значну частину закупленого майбутнього врожаю корпорація планує спрямувати на експорт. Але з цим у неї, як сказав, відповідаючи на запитання «Дня», виконуючий обов’язки голови правління ДПЗКУ Олександр Григорович, багато проблем. «На сьогоднішній день ми маємо тільки 37% від замовлених вагонів», — додав він. Але розповів і про те, як планується виправити таке становище. Днями спільна робоча група ДПЗКУ та її стратегічного партнера — китайської державної корпорації ССЕС відвідала Крюківський вагонобудівний завод і вивчала там можливість замовити йому виготовлення вагонів-зерновозів. Підприємство, зі слів Григоровича, може збудувати три тисячі таких вагонів протягом 2017—2019 років. Зокрема, вже наступного року — 500 вагонів і 1000 — 2018-го.
Попередня вартість цього проекту близько 20 мільйонів гривень. Фінансувати його, як передбачається, буде китайський «Ексімбанк», і в цьому українська корпорація заручилася підтримкою ССЕС. У відповідь ДПЗКУ хоче поставляти до КНР та третіх країн, де є відділення цієї компанії, не просто зерно, а продукцію з доданою вартістю — пластівці та мюслі, що виготовляються на підприємствах української корпорації. Щодо цього, констатує Григорович, є повне розуміння та підтримка китайської сторони. «Ми сподіваємося, що до кінця цього місяця ми отримаємо відповідь щодо цієї нашої пропозиції», — уточнює топ-менеджер. Із китайськими партнерами також оперативно узгоджено план закупівель зерна на весь 2017 рік.
Делегація китайської компанії перебувала в Україні з 19 листопада до 5 грудня.. За цей час, за словами Григоровича, розглянуто не тільки питання закупівлі в Україні вагонів-зерновозів, а й проекти постачання з Китаю в Україну засобів захисту рослин (майже на $19 мільйонів), придбання корабля-довантажувача (зерна), постачання до Китаю та до понад 100 країн, де є філії ССЕС, нових видів продукції переробки зерна з України. Обговорювалися плани модернізації та реконструкції лінійних елеваторів і будівництва нових, реконструкції та модернізації портового елеватора в Миколаєві (інвестиція китайської сторони $75 мільйонів дозволить удвоє збільшити потужності зберігання зерна й у п’ять разів — потужності з перевалки). Крім того, буде реконструйовано й модернізовано Одеський зерновий термінал, розпочато будівництва нового зернового терміналу в Чорноморську. Голова правління відзначає, що китайці збираються фінансувати роботи в цих портах із власних коштів.
Однак, відповідаючи на запитання «Дня» про те, що інвестори отримають навзамін, він відповів, що механізм цієї пропозиції йому ще до кінця не зрозумілий, і додав, що українська сторона прагнутиме того, щоб фінансування цих об’єктів провадилося за рахунок кредиту. «А як іде його погашення?» — запитав «День». «Ми поки що за тіло кредиту не сплачуємо, платимо лише відсотки і робимо це повністю й точно у строк. За тіло почнемо платити з 2018 року», — відповів Григорович.
А що в перспективі у Державної продовольчо-зернової корпорації? На нещодавній нараді з керівниками філій Григорович сказав: «Ключовим результатом нашої роботи є капіталізація компанії та забезпечення найкращих умов для її приватизації». Яку її частку виставить на продаж український уряд та чи знайдуться гідні конкуренти в цьому процесі у китайської сторони? Ці запитання поки що без відповіді...
