Газ по 13 гривень за кубометр?

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підтвердив, що Україна зобов’язана підвищити ціну на газ для населення і ТКЕ.

«Було списано понад 5 млрд дол. боргів. Потім відбулася реструктуризація боргів по роках. Настав час платити. І у 2018—2023 рр. потрібно ці гроші віддавати. Але на ці гроші є умови, що в Україні повинна бути єдина ціна на газ... Для чого нам потрібно виконувати зобов’язання перед міжнародними організаціями? Для однієї мети — у нас з вами з 2005 року по 2013 рік накопичено 50 млрд дол. зовнішніх боргів. Щороку ми витрачаємо на обслуговування цих боргів 130 млрд грн — 5 млрд дол.», — заявив Гройсман.

Нагадаємо, підняття ціни на газ — умова МВФ щодо отримання чергового траншу кредитної допомоги, на яку розраховує уряд.

Тим часом у фракції політичної партії «Батьківщина» вже пригрозили урядові відставкою, якщо той таки підніме ціну на газ для населення.

Народний депутат України (фракція «Батьківщина») Сергій ЄВТУШОК в ефірі телеканалу ZIK заявив, що політики реєструватимуть проект постанови про звільнення усього Кабміну в разі, якщо з’явиться постанова КМУ про підвищення ціни на газ. Він нагадав, що під меморандумом про зобов’язання перед МВФ є підписи Президента, очільника уряду, голови НБУ, і саме вони тепер мають захистити громадян від непомірних комунальних платежів. На його думку, населення України, яке потребує 15 мільярдів кубометрів газу, блакитним паливом власного видобутку може забезпечити «Укргазвидобування». З його слів, вартість газу буде значно нижчою — не 7 тис. грн за тисячу кубометрів, а до прикладу, 80 доларів за тисячу кубометрів.

Чи справді це так, і чому уряд може піти на цей ризиковий для політичної кар’єри глави Кабміну крок — у коментарі експерта.

КОМЕНТАР

Юрій КОРОЛЬЧУК, член Спостережної ради Iнституту енергетичних стратегій:

— За місяць до початку опалювального сезону 2018—2019 рр. уряд Гройсмана підтвердив, що ціна на газ для населення і теплокомуненерго (ТКЕ) повинна зрости до так званого ринкового рівня у 12—13 тис. грн.

У ситуації підвищення ціни найбільшу вигоду отримує компанія «Нафтогаз України». По-перше, «Нафтогаз» докладає максимальних рейдерських зусиль, щоб відібрати газові мережі в облгазів і в опалювальному сезоні 2018—2019 рр. уже забезпечувати газом населення. Протягом 2016—2018 рр. керівництво «Нафтогазу» на чолі з Коболєвим проводять систематичну роботу щодо нарощування штучної заборгованості ТКЕ та облгазів. Зараз заборгованість ТКЕ та облгазів становить понад 45 млрд грн, із яких реальна заборгованість становить лише 18 млрд грн, а інша частина боргу має штучний характер. План «Нафтогазу» — отримати контроль за газовими мережами й оформити абсолютний, монопольний контроль за газовим ринком України.

По-друге, в «Нафтогазі» розраховують, що уряд і надалі буде дотувати «Нафтогаз», оскільки за умов підвищення ціни на газ зросте кількість отримувачів субсидій до восьми мільйонів домогосподарств. Виключно завдяки продовженню відповідних дотацій «Нафтогаз» може претендувати на отримання від бюджету щорічно 130—150 млрд грн (4,5—5,5 млрд дол.).

По-третє, лише за рахунок підтримки з боку уряду у вигляді щорічних дотацій «Нафтогаз України» може показувати прибуток і платити десятки мільйонів доларів премій та сотні мільйонів гривень зарплат керівникам. 2017 р. компенсація керівникам у складі шести членів правління і дев’яти директорів склала 214 млн грн, а скандально відома премія за так звану перемогу в Стокгольмі склала взагалі 1,2 млрд грн. А на цей рік у «Нафтогазі» передбачили фонд у 720 млн грн для виплати бонусів. Порівняно з 2017 р. витрати на оплату праці зростуть у 3,7 разу.

Отож, міф про прибутковість «Нафтогазу» розвіявся сам по собі. Якби не було підтримки уряду й бюджету, то Коболєв і «Нафтогаз» заявляли б не про перемоги, а поразки своєї так званої газової реформи. Адже за три роки з початку реформи газового ринку «Нафтогаз України» отримав із державного бюджету 200,8 млрд грн. 2015 р. «Нафтогаз» отримав 17,1 млрд грн у вигляді фінансування субсидій та пільг, а 29,7 млрд грн було внесено урядом до статутного фонду компанії. 2016 р. обсяг дотацій «Нафтогазу» із бюджету склав 40 млрд грн. 2017-го — дотації зросли у півтора разу до 64 млрд грн. Поточного 2018 року прогноз дотацій для «Нафтогазу» становить 90— 100 млрд грн. За перше півріччя цього року «Нафтогаз» уже отримав із державного бюджету 50 млрд грн.

Усі ці десятки мільярдів, які перекочували у кишені «Нафтогазу», — це насамперед гроші, які недоотримані Пенсійним фондом, Міносвіти, МОЗ.

Саме тому «Нафтогаз» є основним лобістом підвищення ціни на газ для населення, оскільки ще більше коштів буде заплановано як фактична дотація для «Нафтогазу». Після підвищення ціни на газ із 7 тис. до 12 тис. грн зросте кількість отримувачів субсидій до 8—8,5 млн домогосподарств. А дотації для «Нафтогазу» вже 2019 року зростуть до 140—150 млрд грн. За три роки «Нафтогаз» отримає як мінімум 450 млрд грн або 16 млрд дол.

Які кроки повинен зробити уряд для виправлення ситуації? Якщо уникнути підвищення ціни на газ не вдасться, то влада повинна повернути контроль за «Нафтогазом». Це дасть можливість контролювати процес використання фінансів для закупівлі імпортного газу в ЄС і контролювати рух дотаційних коштів, які уряд надає «Нафтогазу». Це потребуватиме також контролю з боку України дій спостережної ради «Нафтогазу», яка фактично і підтримує посилення монопольного становища «Нафтогазу».