Iмпортозалежність критичного рівня

Наприкінці червня Кабмін схвалив проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік. Він ґрунтується на положеннях програм співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями; визначає орієнтири для формування бюджету на 2017 рік.

Обмінний курс гривні до долара на наступний рік закладено на рівні 27,2 грн.

У «Публічному аудиті» вирішили проаналізувати, наскільки такий прогноз є реалістичним, адже на цей рік у Держбюджеті було закладено 24,1 грн/1$, а наразі, коли залишається ще шість місяців до завершення року, курс уже пробив відмітку в 25,5 грн.

ТЕМПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ, ІНФЛЯЦІЯ

Якщо розраховувати курс гривні до долара, необхідно порівнювати прогнозні показники обох країн, розповідають експерти. Так, за червневими прогнозами Федеральної резервної системи США, зростання ВВП у країні на 2016 — 2018 роки прогнозується в середньому на рівні 2%. Інфляції в країні становитиме 1,4% 2016 року, 1,9% — 2017-го, 2% — 2018-го.

Що ж до України, то темпи зростання ВВП на 2017 рік заплановані на рівні 3%, 4% — на 2018 і 2019 роки. Інфляція 2017 року має сягнути 8,1%, 2018 року — 5,5%, 2019-го — 5,2%.

«Як бачимо, зростання цін на товари, роботи і послуги в Україні буде вищим, аніж аналогічне підвищення цін у Штатах. Водночас прогнозні показники росту ВВП в Україні дещо вищі за аналогічні показники в США — важливо розуміти, що йдеться не про абсолютні цифри, бо в цьому показнику нам нічого рівнятися на США, а саме про динаміку росту відносно базового періоду, тобто відсотки. Тому якщо купівельна здатність гривні знижуватиметься вищими темпами, аніж купівельна спроможність долара, курс гривні знижуватиметься, а долар, навпаки, зміцниться», — пояснює заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

Платіжний баланс так само, як і курс гривні до іноземних валют, до того моменту, доки ми не диверсифікували експорту і не перепрофілювали значної його частини на високоліквідну продукцію з доданою вартістю, залежить від цін на міжнародних ринках на сировину, сталь та продукцію сільського господарства.

Якщо на ринках у наступних маркетингових періодах відбудеться зниження цін, то й відповідно падатиме виторг, — це спричинить нестачу валюти на внутрішньому ринку, що в поєднанні зі збільшенням витрат на енергетичний імпорт (внаслідок зростання вартості нафти, а також природного газу), а крім того, — акумулювання коштів для повернення запозичень в іноземній валюті, матиме негативний вплив на гривню.

«Отже, Україна залежить від стану сировинних ринків, що в частині продукції, яку ми імпортуємо, наразі демонструють зростання. Тоді як ціни на сталь, які нам дозволили покращити платіжний баланс протягом останніх декількох місяців, за прогнозами, «просядуть» і не матимуть тенденцій до росту, а це — експортний виторг», — пояснює Вігірінський.

Він акцентує, що Україні потрібно відходити від сировинного типу економіки. Це підтверджує й оновлена статистика НБУ — сировинний товарний експорт фактично себе по-троху вичерпує. Так, за січень — травень 2016 року порівняно з аналогічним періодом 2015 року загальний обсяг товарного експорту знизився на $1,8 млрд, або ж на 12,6%. За групами, статистика виглядає таким чином:

•  експорт мінеральних продуктів — мінус 22,1% ($255 млн);

•  продукція хімпромисловості — мінус 34,4% ($357 млн);

•  промислових виробів — мінус 13,3% ($25 млн);

•  чорні та кольорові метали — мінус 25,9 % ($1,06 млрд);

•  машини, устаткування та транспортні засоби — мінус 19,4 % ($250 млн).

Єдина група, яка показала приріст, — продовольчі товари та сировина для їхнього виробництва — плюс 2,6%, або $144 млн.

«Тобто обсяг експорту зростає, хоча й не стрімкими темпами, тільки за продукцією сільського господарства. Експорт усіх інших товарних груп при цьому скорочується», — коментує Вігірінський.

Разом з тим, фактично за кожною аналогічною товарною групою в структурі імпорту Україна продемонструвала зростання:

•  продовольчі товари і сировина для їхнього виробництва — на $150 млн більше;

•  продукції хімпромисловості — на $415 млн більше;

•  машини та устаткування — $1 млрд більше.

Разом з тим, відповідно до статистики НБУ, обсяг імпорту за січень — травень 2016 року порівняно з аналогічним періодом 2015 року скоротився на 10,2%, або на $1,63 млрд.

ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ? НІ, НЕ ЧУЛИ

«Здавалося б, як таке може трапитись, якщо за всіма товарним групами ми нарощуємо обсяг продукції, яка ввозиться? Потрібно просто подивитися групу мінеральних продуктів у структурі імпорту: основне та єдине скорочення стосується саме цієї товарної групи (мінус 53,9%, або $2, 85 млрд). До цієї групи належить, зокрема, природний газ. Тепла зима дозволила скоротити обсяги імпорту. Крім того, на цей показник вплинуло зменшення цін на міжнародних ринках», — зазначає Вігірінський.

Він наголошує, що це відбувається не за рахунок внутрішніх компенсаторів, бо якби ми почали виробляти щось таке, що раніше імпортували, скорочення імпорту відбулося б через незалежні від нас фактори і тільки за однією товарною групою. Всі інші групи, незважаючи на стагнацію економіки та низьку купівельну спроможність як юридичних, так і фізичних осіб, зростають. Це свідчить найвірогідніше про те, що ми стаємо дедалі більш залежними від закордонних виробників навіть у тих товарах, попит на які раніше компенсовувався внутрішнім виробництвом.

Тому на сьогодні можна говорити про те, що наприкінці 2016-го і на початку 2017 років фактичний курс буде лихоманити за межами позначки в 27 — 28 грн/$, що загалом не вплине і не дасть вийти за межі середньорічного прогнозу, бо щонайменше чотири-п’ять місяців 2016 року він протримається на рівні 25 грн/$.

«Проте варто розуміти, що, за відсутності інвестицій та росту економіки, її диверсифікації, в поєднанні з несприятливими трендами на зовнішніх ринках у пріоритетних для нас імпортних товарах, холодною зимою, відтягуванням процесу впровадження енергоефективності, прогнозування курсу гривні не варте нічого», — переконані в «Публічному аудиті».