Iнтеграція неминуча. Але...
Експерти радять реалістично оцінювати всі «за» та «проти»У переддень очікуваного вступу до СОТ громадськість України занепокоєна деякими можливими наслідками паралельної участі країни в кількох утвореннях та зонах вільної торгівлі. Тож експерти роблять спроби спрогнозувати подальшу долю України на шляху до інтеграції в світовий економічний простір, спираючись на досвід провідних економічних об'єднань.
Український центр економічних і політичних досліджень імені Олексанадра Разумкова та представництво Фонду Фрідріха Науманна в Україні за підтримки Шведського агенства з міжнародного співробітництва та розвитку провели в Києві круглий стіл «Регіональні торговельні союзи і Україна: вигоди й виклики участі».
На думку генерального директора Центру Разумкова Анатолія Рачка, досвід найглибше інтегрованого економічного об'єднання — Європейського Союзу — свідчить про позитивний вплив регіональної інтеграції на національні економіки країн-учасниць. Зокрема, після розширення ЄС у 2004 році ВВП на душу населення в пострадянських країнах, що стали його членами, зріс більш ніж на 30%... «Та з другого боку, досвід країн, що розвиваються, які приєдналися до тих чи інших регіональних торговельних союзів, показує, що їхні вигоди від такого приєднання не є однозначними... Окремі країни, що розвиваються, справді отримали зиск від лібералізації торгівлі; інші — бідніші — або не отримали вигод, або навіть зазнали збитків. Тому для України, яка вирішує сьогодні проблему вибору стратегічного курсу економічної і політичної інтеграції, актуальним є вивчення світового досвіду створення та функціонування регіональних торговельних союзів», — нагадує Рачок у зверненні до читачів журналу «Національна безпека і оборона».
Цей погляд розділяє й директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин: «Є сенс неупереджено зважити всі ризики і вигоди, які чекають на Україну в різних економічних об'єднаннях, де вона може стати учасницею». На думку експерта, регіональні торговельні союзи надають країнам-учасницям значні переваги та можливості, проте успіх супроводжує лише ті країни, які зорієнтовані на місткі та висококонкурентні розвинуті ринки й забезпечують прозорі та недискримінаційні правила торгівлі. Чи підходить під ці параметри Україна? «Українська економіка є достатньо відкритою, проте структура її зовнішньоторговельного сектору залишається слабко диференційованою й низькопродуктивною: близько двох третин загального експорту складає продукція металургійної, хімічної й харчової промисловості. Державна політика в зовнішньоекономічній сфері не стала предметом першочергової уваги влади, у політичних і ділових колах досі тривають дискусії навколо напрямів економічної інтеграції України...», — зазначає Юрчишин.
Та водночас, як зауважує експерт, не треба ставитися до подібних інтеграційних процесів як до чогось невідомого, адже формування регіональних торговельних союзів в епоху глобалізації — це вже дуже поширене явище. У світі загалом, за словами Юрчишина, налічується близько 250 тирізного роду торговельних угрупувань...
А взагалі, участь у регіональному економічному союзі для економіки на зразок нашої — це добре чи погано? «Однозначної відповіді немає, — говорить Василь Юрчишин. — Створення регіонального торговельного союзу справді приводить до пожвавлення внутрішньорегіональної торгівлі у короткостроковому й середньостроковому вимірі. Однак у довгостроковій перспективі наслідки є суперечливими... Щоб результативність була довгострокова, необхідно створити інститути демократії, економічного сприяння тощо... До того ж у нас існує ціла низка невиправдано оптимістичних очікувань стосовно європейського процесу...».
Проте від процесів глобалізації нікуди не сховаєшся. І, як зазначали учасники круглого столу, Україні все ж доведеться чітко визначатися з майбутньою інтеграцією й пристосовувати власну економіку до певних умов, адже поза союзами успішною вона навряд чи стане... Юрчишин надає перевагу європейському майбутньому вітчизняної економіки й радить уряду будувати чіткий план саме євроінтеграції, з перспективою на ЄС. І все ж він зазначає, що не слід забувати й про ринки країн СНД. Хоча нагадує, що передусім треба нарешті довести до кінця справу з СОТ...