IТ-Чернігів: потенціал працює на перспективу

«День» продовжує подорожувати Україною, досліджуючи ІТ-мапу країни. І в рамках проекту «Георгафія інновацій» нещодавно відвідав Чернігів. Варто одразу сказати, що ІТ-рух в місті лише починає зароджуватися, і сьогодні вже з’являються перші ініціативи, які формують ІТ-спільноту Чернігова.

Відтак, із травня цього року тут відкрився регіональний офіс центру підтримки інновацій та підприємництва iHUB. Фактично, це перший потужний осередок, який покликаний впроваджувати ти розвивати інновації на місцевому рівні. «Я сам як ІТ-шник шукав собі місце, де можна було б зручно працювати, бо вдома це було не дуже цікаво. Такої локації у нас не було, і тому я вирішив, що треба брати ініціативу в свої руки і створювати щось схоже. Я знайшов людей, яким сподобалася ця ідея», — розповідає директор «iHUB Чернігів» Ярослав Циганенко.

«На одному із заходів в Києві, який проводив місцевий iHUB, до мене звернувся Ярослав Циганенко (сьогодні — директор iHUB в Чернігові) і розповів, що в Чернігові є величезний потенціал, і тому варто відкривати тут представництво iHUB. Ми зробили виняток і запустили невеликий пілотний проект. Насамперед, ми хотіли перевірити, чи наша модель працюватиме в невеликих містах», — пояснює директор мережі центрів підтримки інновацій та підприємництва iHUB, співзасновник та директор Seed Forum Ukraine Foundation Дмитро Подолєв.

«День» побував на одному із перших заходів центру інновацій — Chernihiv Startup Day, під час якого місцеву спільноту познайомили із стартап-екосистемою в Україні, розповіли, як треба запускати стартап в українських реаліях, та як стартапи трансформують енергетичний сектор.

Як розповідають самі керівники коворкінгу, їх одразу здивувало, наскільки великою виявилася зацікавленість місцевої спільноти до розвитку ІТ. «На захід зареєструвалося близько 80 осіб. Як нам пояснили, зазвичай приходить близько 30%. Утім, результати нас вразили, адже завітало майже 60 осіб, хоч зал для виступів передбачає значно меншу кількість місць», — каже Ярослав Циганенко.

Загалом же, за два місяці роботи, незважаючи на малу кількість ITшників порівняно з містами-мільйонниками, у спільноті «iHUB Чернігів» — вже понад 500 учасників. «Також ми провели понад 20 великих заходів з 100% відвідуванням. Результати нас вразили. Ми відкрили для себе, що якраз маленькі міста потребують таких ініціатив, як iHUB, і треба навіть більше на них звертати увагу», — каже він. За словами директора мережі центрів підтримки інновацій та підприємництва iHUB, позитивний пілот в Чернігові дав поштовх до того, що потрібно фокусуватися на менших містах. «Зараз ми розглядаємо Івано-Франківськ, Тернопіль та Чернівці, спілкуватимемося з місцевою владою і плануємо відкривати там регіональні iHUBи», — додає Дмитро Подолєв.

СТАРТАПИ ТА АУТСОРСИНГ

Крім цього, в місті вже давно розвиваються і різноманітні цікаві стартапи. Серед них — платформа, яка дозволяє людям у будь-якій точці міста отримувати смачну їжу Mister.Am. Проект стартував в лютому цього року, до цього майже півроку працював у тестовому режимі. За цей час проект об’єднав понад чотири тисячі користувачів та 15 ресторанів. «Наша ідея — абсолютно автоматизувати процес. Ми встановлюємо планшет із нашим ПЗ, і ресторани працюють буквально в два кліки, одним — приймаючи замовлення, другим — видавати замовлення», — розповідає ініціатор проекту Ярослав Циганенко. За його словами, сьогодні команда розглядає можливість виходу в інші міста і вже отримала кілька пропозицій поширювати проект у Львові, Одесі тощо.

Ще один відомий місцевий стартап, який вже працює на всеукраїнському рівні — Luckyprice Владислава Лишафая. Це сервіс, за допомогою якого можна виграти знижку в інтернет-магазині. Тобто людина в соцмережах чи на інших сайтах поширює інформацію магазину, таким чином заробляючи собі бонуси, які потім конвертуються у знижку.

Загалом же, розповідає Ярослав, сьогодні доволі складно формувати ІТ-спільноту Чернігова, адже місто знаходиться недалеко від столиці. «Чернігів — доволі інертне та сонне місто, якщо порівнювати його з Одесою, Львовом чи Києвом. Нам потрібно підтягуватися і є на кого рівнятися. Також недоліком є те, що ми знаходимося близько до столиці. Тому кожна людина, отримавши мінімальний досвід в ІТ, одразу їде в Київ», — каже він.

Власне, така ситуація притаманна для більшості українських міст, створює хороші умови для розвитку аутсорсингових компаній, які можуть економити на заробітній платі для співробітників чи оренді приміщення. До одних із найбільших місцевих аутсорсингових компаній належить JBS.

Також із 2000 року тут працює компанія Soft Industry, що спеціалізується на послугах у сфері розробки програмного забезпечення, веб розробках, рішеннях у сфері безпеки VoIP, проектах, пов’язаних з електронною комерцією. Сьогодні тут працює майже 50 працівників.

Ще одна компанія SysIQ займається наданням послуг у сфері розробки програмного забезпечення для інтернет-магазинів та електронної комерції, а також забезпеченні хостингу, розробці та підтримці інтернет-проектів з великим навантаженням та інтернет- маркетингу. Головний офіс компанії — в Сан-Франциско. Центри розробки в Україні розташовані у Києві, Вінниці, Маріуполі, Ужгороді, Луганську та Чернігові. SysIQ входить до найбільших компаній-розробників на Україні, а також є членом Американської торговельної палати в Україні.

Серед інших компаній — і DataArt, яка минулого року на базі Чернігівського політехнічного університету створила загальноуніверситетську лабораторію.

Крім цього, ІТ у Чернігові можна навчитися в філіалі академії ШАГ.

СПІВПРАЦЯ ІЗ ВЛАДОЮ

Як розповіли «Дню» представники ІТ-спільноти Чернігова, підтримки від органів місцевої влади практично немає. Та й вона їм не зовсім поки що потрібна. «Я прихильник того, щоб влада не заважала бізнесу. Не хочеться також, щоб нас використовували як майданчик для чергового піару на позачергових виборах. Головне, щоб нам давали розвиватися, — каже Ярослав Циганенко. — Поки що ми шукаємо різні способи взаємодії із владою і готові допомагати і представляти місце для розробок соціальних ініціатив, таких як розумне місто чи електронне урядування».

«У Чернігові у нас із підтримкою розвитку ІТ — не дуже добре, але ми намагаємося працювати в цьому напрямку і розвивати ІТ в місті», — каже місцевий активіст Максим Копистко. «2013 року я робив соціальні сторінки для того, щоб влада могла комунікувати із людьми, але від мого проекту відмовилися, оскільки їм це було не потрібно. Звичайно, під час Майдану люди писали на цю сторінку зі сподіванням, що їм дадуть відповідь, але її так і не було», — розповідає він.

Очевидно, що в майбутньому такі ініціативи матимуть кращі перспективи для розвитку, адже вже сьогодні у місті, де розвиток ІТ не стоїть на першому місті, як помітно, вже робиться чимало корисних речей.