Хочеться реалізму

Економіка України демонструє не віртуальне, а реальне зростання. Таку радісну звістку повідомив минулого тижня українському народу Президент Віктор Ющенко. «У травні цього року ВВП держави зріс на 8,5%. Загальна тенденція зростання ВВП на рівні 4% сьогодні — одна з кращих серед країн Європи. Доходи людей виросли на 23%, інфляція не перевищує 2,8%», — сказав у традиційному зверненні до людей глава держави. Він також зазначив, що зменшився зовнішній і внутрішній борг держави. З початку року, в порівнянні з аналогічним періодом 2005 року, зростання середньої пенсії становить 128,3%, зростання роздрібного товарообігу 127,2%, зростання введення житла — 116,4%, зростання інвестицій в основний капітал — 115,9%, зростання іноземних інвестицій — у 3,9 рази, перераховував Президент наші невіртуальні успіхи, досягнуті економікою, як не дивно, саме в той момент, коли політикам було явно не до неї. Чи не наштовхнуло це Ющенка на нетривіальне узагальнення, з якого випливає, що у цих цифрах відображено надію, яку суспільство покладає на владу.

І в цьому Президент, безумовно, правий. Країна вже втомилася від супероптимістичних заяв, що відразу ж спростовуються життям, а тому розглядаються людьми як віртуальні. Але Президенту, якого в його бажанні представити ситуацію надто хорошою, легко зрозуміти, все ж слід менше концентруватися на успіхах і більше — на проблемах, яких в країні, як усім відомо, досить. Тим більше, що далеко не всі експерти, з якими Президент радиться напередодні своїх виступів, розділяють його офіційний оптимізм. Наприклад, голова ради Національного банку України, директор Інституту економіки й прогнозування НАНУ Валерій Геєць вважає, що зростання ВВП України в 2006 році буде не таким, як про це повідомив Президент (4%), а істотно нижчим. «Якщо об’єктивно дивитися на речі, то за підсумками поточного року ми, найвірогідніше, залишимося в рамках торішніх показників. Тобто зростання ВВП буде на рівні 2,5% з можливими відхиленнями на кілька десятих відсотка в ту чи іншу сторону». Геєць також нагадує, що не небезпечна поки тенденція до зростання негативного торгового балансу може зберегтися, що, на його думку, «може негативно позначитися й на показниках зростання, й на позиціях гривні».

Не зайве нагадати сьогодні й про структурні й енергетичні ризики, що можуть «понизити» травневі показники. Аналітик Альфа-Банку Олександр Печерицин, зокрема, зазначає відсутність реальних економічних факторів, що стимулювали таке значне зростання ВВП і промислового виробництва в травні. На його думку, наступного місяця можна очікувати значного зниження темпів зростання. «Основними ризиками, що впливатимуть на зниження темпів зростання до кінця року, — вважає Печерицин, — залишаються структурні (відсутність реальної програми дії уряду, політична невизначеність) і енергетичні ризики (зростання цін на енергоресурси, що, в свою чергу, збереже негативний зовнішньоторговельний баланс і підвищить виробничі витрати».