«Холодний мир»

За всі двадцять років незалежності зовнішньополітична ситуація довкола України ще не була настільки напруженою й непередбачуваною. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, стурбована справою екс-прем’єра Юлії Тимошенко, безпосередньо дорікнула властям нашої країни в тому, що українці, як і білоруси, «живуть під гнітом диктатури і репресій». У полеміку з пані, не особливо турбуючись про політкоректність, вступив український прем’єр-міністр Микола Азаров. Претензії до України він назвав абсурдними, а тих, хто їх висуває, й усередині, й за межами країни, — «негідниками».

За різкими висловлюваннями політиків якось відійшли на другий-третій план думки експертів. «Наступним кроком, — говорить президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов, — буде міжнародна ізоляція, але не України, а її Президента». Він зауважує, що Україна сьогодні отримала не лише «холодний світ з Європейським Союзом і Сполученими Штатами. Янукович утратив також підтримку Росії». «Найгірший сценарій, — передбачає експерт, — коли міжнародна ізоляція Януковича зміниться якимись санкціями щодо всієї країни або не буде підписана угода про Асоціацію».

Засновник групи компаній R&B соціолог Євгеній Копатько закликає й українських, й європейських політиків до розсудливості, оскільки «бойкот з позиції сильного — це завжди звуження вікна можливостей». Він вдячний президентові Польщі за підтримку нашої країни, але все ж упевнений, що нинішню ситуацію можна вирішити лише на основі компромісу політичних сил усередині України. Відповідаючи на запитання «Дня», експерт підкреслює, що «бойкот ставить під удар усю країну», і продовжує: «Човен нашої економіки дуже вразливий — якщо розгойдаємо його, всім буде погано».

«День» поцікавився також думкою інших експертів про можливі наслідки міжнародної ізоляції та бойкоту України.

Наталія СЕМЕНЧЕНКО, експерт-економіст, член-кореспондент Української академії наук:

— Я впевнена, що економіка України ніяк не прив’язана до справи Тимошенко. Вона в першу чергу залежить і реагує на стан інвестиційного клімату. І якщо навіть в умовах нинішньої заплутаної ситуації довкола Тимошенко якісь зовнішні партнери відмовлятимуться працювати з Україною, то з’являться партнери з інших країн. Тому що бізнес є бізнес, і впливати на розвиток економіки буде виключно інвестиційний клімат, що базується зовсім на інших чинниках. Тому я відповідаю на ваше запитання однозначно негативно. Вплив бойкоту може бути лише непрямим.

Олександр КЕНДЮХОВ, президент Всеукраїнської спілки вчених-економістів:

— Якщо в Україні все залишиться так, як сьогодні, й реакція з боку ЄС теж не буде більш позитивною, то надалі ми можемо зіткнутися з жорсткою позицією щодо можливостей України повноцінно брати участь як партнер на ринках Євросоюзу. І тут питання не лише в позиціях урядів відповідних країн, а й у рішеннях пересічних громадян. Сприйнявши висловлювання й ініціативи свого керівництва, люди можуть бойкотувати не лише різні заходи, що проводяться в нашій країні, але, керуючись відповідними асоціаціями, й українські товари. А той факт, що сьогодні Україна пригальмувала в роботі, спрямованій на партнерство з Євросоюзом і на підписання угоди про Асоціацію (цей напрям залишається ніби в підвішеному стані), в кращому разі визначатиме застій у торгово-економічних відносинах з ЄС. Розширення цих можливостей, які супроводжувалися б зростанням наших експортних постачань, а тим більше пільгових режимів у торгівлі з ЄС, чекати марно.

Тетяна ЄФІМЕНКО, президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України:

За всі двадцять років незалежності зовнішньополітична ситуація довкола України ще не була настільки напруженою й непередбачуваною. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, стурбована справою екс-прем’єра Юлії Тимошенко, безпосередньо дорікнула властям нашої країни в тому, що українці, як і білоруси, «живуть під гнітом диктатури і репресій». У полеміку з пані, не особливо турбуючись про політкоректність, вступив український прем’єр-міністр Микола Азаров. Претензії до України він назвав абсурдними, а тих, хто їх висуває, й усередині, й за межами країни, — «негідниками».

За різкими висловлюваннями політиків якось відійшли на другий-третій план думки експертів. «Наступним кроком, — говорить президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов, — буде міжнародна ізоляція, але не України, а її Президента». Він зауважує, що Україна сьогодні отримала не лише «холодний світ з Європейським Союзом і Сполученими Штатами. Янукович утратив також підтримку Росії». «Найгірший сценарій, — передбачає експерт, — коли міжнародна ізоляція Януковича зміниться якимись санкціями щодо всієї країни або не буде підписана угода про Асоціацію».

Засновник групи компаній R&B соціолог Євгеній Копатько закликає й українських, й європейських політиків до розсудливості, оскільки «бойкот з позиції сильного — це завжди звуження вікна можливостей». Він вдячний президентові Польщі за підтримку нашої країни, але все ж упевнений, що нинішню ситуацію можна вирішити лише на основі компромісу політичних сил усередині України. Відповідаючи на запитання «Дня», експерт підкреслює, що «бойкот ставить під удар усю країну», і продовжує: «Човен нашої економіки дуже вразливий — якщо розгойдаємо його, всім буде погано».

«День» поцікавився також думкою інших експертів про можливі наслідки міжнародної ізоляції та бойкоту України.

Наталія СЕМЕНЧЕНКО, експерт-економіст, член-кореспондент Української академії наук:

— Я впевнена, що економіка України ніяк не прив’язана до справи Тимошенко. Вона в першу чергу залежить і реагує на стан інвестиційного клімату. І якщо навіть в умовах нинішньої заплутаної ситуації довкола Тимошенко якісь зовнішні партнери відмовлятимуться працювати з Україною, то з’являться партнери з інших країн. Тому що бізнес є бізнес, і впливати на розвиток економіки буде виключно інвестиційний клімат, що базується зовсім на інших чинниках. Тому я відповідаю на ваше запитання однозначно негативно. Вплив бойкоту може бути лише непрямим.

Олександр КЕНДЮХОВ, президент Всеукраїнської спілки вчених-економістів:

— Якщо в Україні все залишиться так, як сьогодні, й реакція з боку ЄС теж не буде більш позитивною, то надалі ми можемо зіткнутися з жорсткою позицією щодо можливостей України повноцінно брати участь як партнер на ринках Євросоюзу. І тут питання не лише в позиціях урядів відповідних країн, а й у рішеннях пересічних громадян. Сприйнявши висловлювання й ініціативи свого керівництва, люди можуть бойкотувати не лише різні заходи, що проводяться в нашій країні, але, керуючись відповідними асоціаціями, й українські товари. А той факт, що сьогодні Україна пригальмувала в роботі, спрямованій на партнерство з Євросоюзом і на підписання угоди про Асоціацію (цей напрям залишається ніби в підвішеному стані), в кращому разі визначатиме застій у торгово-економічних відносинах з ЄС. Розширення цих можливостей, які супроводжувалися б зростанням наших експортних постачань, а тим більше пільгових режимів у торгівлі з ЄС, чекати марно.

Тетяна ЄФІМЕНКО, президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України:

— Я вважаю, що існують політичні обставини, які є предметом оцінок і відповідних професійних дій дипломатів. Щодо економіки, то, на мій погляд, підстав для ухвалення відповідних рішень в економічному режимі, які б впливали на економіку України, ми поки не спостерігаємо. Є певні політичні заяви, але, повторюю, вони не супроводжуються рішеннями в економічній сфері, й, я сподіваюся, не супроводжуватимуться. У дипломатичному режимі будуть знайдені відповідні правильні рішення. Економіка України сьогодні перебуває в досить спокійному стані, й відсутність кредиту МВФ нас, звичайно, змушує затягувати паски, але це для країни не така вже критична обставина, яка могла б призвести до якихось негативних наслідків на макрорівні. Більше того, економіка не завжди позитивно реагує на великі фінансові надходження — інколи вони спричиняють і негативні наслідки.

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників:

— І з політичної точки зору, і з економічної, і з бізнесової — це, звичайно, серйозне випробування. Адже експорт у нас складає 60% ВВП. І майже половина його припадає на європейський регіон. Тут для нас і ринки збуту, і ринки інвестицій, а також налагоджені економічні зв’язки. Отже, ізоляція та бойкот не можуть не вплинути на нашу економіку, на темпи її зростання. Адже ми потребуємо не лише інвестицій, а й конкурентних високотехнологічних ринків. Їх звуження може мати негативні наслідки. Не можна забувати й про Асоціацію з ЄС, про зону вільної торгівлі. Якщо Європа стає для нас недоступною, то не залишається нічого іншого, як повертатися у відому нам систему координат разом із Олександром Лукашенком. Я не хочу однозначно стверджувати, що Україна знову змінить вектор свого руху, але ті, хто до цього часу лобіював такий поворот, отримають додатковий шанс. Мовляв, це — єдине, що нам залишається. Але саме європейський вектор дає нам нову якість, і щодо цього висновку і в експертному середовищі, й у бізнесовому є повний консенсус.

Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні:

— Україна піддається колосальним іміджевим ризикам. Але у прив’язці до Євро-2012 серйозних ризиків я не бачу. Бойкот із боку політичних лідерів — це погано, але не так уже критично з точки зору економіки. Але довгострокові, іміджеві ефекти надзвичайно важливі, особливо в тому випадку, коли йдеться про залучення іноземних інвестицій, про розміщення в Україні сучасних високотехнологічних виробництв, яких нам так бракує. А тут, наприклад, відверта негативна заява Меркель на адресу України. Та все ж я сподіваюся, що все це насправді не гратиме для нас ключової ролі. Якщо торік ми отримали 6 мільярдів дол. прямих іноземних інвестицій, то на цей рік наш прогноз — 4 мільярди дол. Я передбачаю, що цей прогноз не лише не зміниться, а і виправдається. Проте в довгостроковому плані бойкот може позначитися на Україні негативно. Це й підписання угоди про Асоціацію, й кредит МВФ.

Сергій ДОРОТИЧ, голова ВГО «Союз захисту підприємництва»:

— Як і більшість наших бізнесменів, я вже відчуваю на собі наслідки справи Тимошенко, коли починаю будь-які міжнародні перетрактації з торговельними партнерами. Вони ставляться до нас дуже обережно й навіть із недовір’ям, а в розмовах прогнозують у нас суспільні конфлікти й розвал країни як такої взагалі. Підписання довгострокових контрактів особисто для мене стає все більш неможливим. Якщо три-чотири роки тому, й навіть два роки тому, незважаючи на кризу, я міг спокійно брати у своїх контрагентів за кордоном товар під реалізацію, то сьогодні залишився лише один такий постачальник — інші обов’язково вимагають передоплати. Вони знають, що політична ситуація в нас нестабільна, що в Україні ось-ось щось визріє. І це не лише не сприяє іміджу країни, але і серйозно стримує економічний розвиток держави в цілому.

В’ячеслав ЮТКІН, перший заступник голови правління «Промінвестбанку»:

— Бойкот і ізоляція можуть позначитися на Україні найбезпосереднішим чином. Не треба бути оракулом, щоб розуміти, що наша економіка залежить від економіки європейської й світової. Країни-кредитори, що фінансують Україну, завжди залучають політичний елемент до системи ризиків, які поширюють на ту чи іншу країну. Отже, дуже можливим є подорожчання позикових коштів, що, в принципі, вже відбувається. І це крім кризи, яка сама собою збільшує ставки. Можливо також звуження цього каналу фінансування взагалі. І в результаті Україна може зіткнутися з кризою ліквідності. А її ми плануємо залучати із Заходу.