Хотіти — не означає виїхати, але...

Переважна більшість (91%) висококваліфікованих молодих фахівців з вищою освітою думають про роботу за кордоном, а не в Україні. Про це йдеться в опитуванні, проведеному в листопаді 2012 року міжнародним кадровим порталом hh.ua. Опитали 5017 респондентів, серед яких 60% — чоловіки, 40% — жінки. Середній вік опитаних — 30 років. Серед опитаних 77% — респонденти із закінченою та 11% — із незакінченою вищою освітою, 2% — кандидати наук (2%) і така ж кількість аспірантів. Причому найбільше так думають працівники наступних сфер: економічна — 34%, технічна — 21%, інформаційні технології — 11%, гуманітарна — 10%.

Головною причиною того, що молоді українці дедалі більше поглядають у напрямку інших країн — незадовільна економічна та політична ситуація в країні. «І йдеться не лише про студентів — 30-річні фахівці висловлюють серйозні наміри шукати роботу за кордоном, передусім у країнах Європи, США та Канаді», — йдеться в повідомленні порталу hh.ua.

Переважна більшість респондентів пояснює своє бажання покинути країну заради роботи в іншій відсутністю гарного майбутнього для себе і своєї сім’ї в Україні. Низький рівень оплати праці, відсутність умов для повноцінної реалізації професійних якостей, нестабільна політична ситуація — це головне «коріння зла» молодіжної трудової міграції.

Майже половина респондентів (48%) відповіла, що серйозно налаштована покинути Україну. 43% опитаних зізналося, що іноді розглядають таку можливість, і лише 4% зовсім не планує виїжджати з України. При цьому лише 5% респондентів хоче використовувати навчання за кордоном для того, щоб залишитися там працювати. Найпопулярніша причина залишитися вдома — побоювання виявитися людьми «другого сорту» в чужій країні (35%) та патріотичні почуття і бажання працювати на благо рідної країни. Лише чверть тих, хто не хоче залишати Україну, задоволена роботою в себе на батьківщині.

Найпопулярнішими серед потенційних трудових мігрантів є Європа (63%) та США й Канада (42%). Цікаво, що п’ята частина планує поїхати, аби потім мігрувати в Австралію, а 14% — у Росію. 16% опитаних відповіло, що їм не важливо, куди емігрувати, аби були хороші умови життя. Менш популярними виявилися Азія (8%), Південна Америка (5%), Африка (3%), хоч і туди знайшлися охочі виїхати.

Для тих, у кого є бажання виїхати за кордон, велике значення має вік: 40% опитаних впевнені, що емігрувати краще без сім’ї в молодому віці, 9% — молодими, але із сім’єю. Втім, істотна частина опитаних (36%) упевнена, що вік та сімейний стан у цій ситуації не мають значення. Ще 15% вважає, що варто використовувати навчання за кордоном як «трамплін» для побудови кар’єри. Причому, попри високий відсоток потенційної «навчальної міграції», більшість українців усе ж не вважає навчання в західних країнах найпростішим способом побудувати кар’єру за кордоном. Зокрема, 40% не має впевненості в тому, що закордонна освіта допоможе їм залишитися в країні навчання. Ще 27% вважає, що така освіта не має вирішального значення при намірі емігрувати. І лише треть респондентів розраховує побудувати кар’єру за кордоном після закінчення навчання. Разом із тим 91% опитаних ніколи не здобував освіти за кордоном.

КОМЕНТАР

Володимир ЛАНОВИЙ, екс-міністр економіки України:

— Люди живуть там, де є можливості отримання доброї роботи, заробітку та забезпечення комфорту своєї сім’ї. Це — головна причина трудової міграції.

Міграційні настрої сьогодні особливо посилюють, бо молоді люди, які закінчили вищі навчальні заклади і створюють нові сім’ї, не можуть знайти роботу. Якщо раніше більшість безробітних — колишні працівники зупинених радянських зводів, то зараз — набирає обертів нова хвиля безробіття. І вона демонструє настрої нинішньої молоді.

Як уникнути трудової міграції? Є кілька варіантів. Перший — створення можливостей для розвитку малого підприємництва. Зокрема, мова йде про безподатковий період (особливо, на початковій стадії ведення бізнесу), спеціальні кредити тощо.

Розвиток малого і середнього підприємництва — це пріоритет для економіки. Адже це створює можливості для високотехнологічних виробництва, які є найбільш модерновими галузями економіки, орієнтуючись на які вузи готують основну кількість спеціалістів. По-друге, треба залучати до цього процесу галузі, які зацікавлені у великій кількості нових робітників, наприклад, сільське господарство.

Все це попереджуючі заходи, щоб не допустити трудової міграції. Але не забуваймо, що вони також можуть посприяти, щоб ті, хто вже виїхав з України повернулися назад. Наприклад, до Польщі після 2 років проведення реформ на початку 90-х почали повертатися трудові мігранти. Все в наших силах. І взагалі, з України не мали б виїжджати люди, бо — це одна з найперспективніших країна в Європі в плані інвестиційного розвитку.