ХРОНІКА ПОДІЙ

Експорт давальницької сировини в січні — вересні становив $49,4 млн., або 0,6% од загального вітчизняного експорту товарів, повідомляє Інтерфакс-Україна. Основне постачання давальницької сировини здійснювалося в Німеччину ($31,6 млн.), Узбекистан ($3,7 млн.), Болгарію ($3,4 млн.), Велику Британію ($2,8 млн.), Росію ($2,1 млн.). У структурі експорту основними були мідь і вироби з неї — 46%, алюміній і вироби з нього — 7,6%, чорні метали — 1,8%, пластмаса і вироби з неї — 1,6%, лаки і смоли — 1,5%.

В Україну за 9 місяців надійшло іноземної давальницької сировини на $643,4 млн., що становило 7,6% від загального обсягу імпорту. Основні надходження здійснювалися компаніями Росії ($210,0 млн.), Німеччини ($99,5 млн.), Італії ($49,3 млн.), Гвінеї ($35,9 млн.) і Гани ($33,7 млн.). У структурі імпорту переважали текстиль і текстильні вироби — 28,5%, мінеральне паливо, нафта і нафтопродукти — 28,1%, руди, шлаки і зола — 10,8%, електричні та механічні машини та обладнання — 4,7%.

Обмежено діяльність в офшорах

Нацбанк заборонив українським комерційним банкам установлювати кореспондентські відносини з банками деяких країн-офшорів, повідомляє Інтерфакс-Україна. Згідно з постановою НБУ, комбанкам заборонено встановлювати кореспондентські відносини шляхом відкриття ностро- і лорорахунків з банками, зареєстрованими у таких країнах: Науру, Вануату (обидві — Океанія), Антігуа і Барбуда (Малі Антільські острови). Крім того, Нацбанк зобов'язав українські банки, які на цей час мають такі відносини з банками цих країн, повністю припинити операції за цими рахунками і розірвати угоди про встановлення кореспондентських відносин (такі угоди мають 28 українських банків).

На думку джерела агентства, це рішення прийняте у зв'язку з відсутністю у НБУ інформації про центральні банки вказаних країн і про стан банківського нагляду у них. При цьому трапляються випадки, коли засновниками таких банків у офшорних зонах є резиденти України, які потім використовують їх для здійснення сумнівних операцій, у тому числі й на території України.

Риболовецький флот України поповниться

Державний інноваційний фонд профінансує інноваційний проект «Створення головних суден проектів RF-101, RF-200, 13314» у сумі 15,4 млн. грн., розроблений ВАТ «Севастопольський морський завод». Постановою Кабміну визначено, що фінансування надається під гарантії повернення підприємством, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Замовником будівництва суден виступає Держкомітет рибного господарства, який розробив програму оновлення риболовецького флоту до 2005 р., що передбачає будівництво 277 суден різного типу.

Як раніше повідомлялося, АТ «Севастопольський морський завод» спеціалізується на ремонті іноземних цивільних суден. Потужності підприємства дозволяють здійснювати всі види ремонтних робіт, у тому числі головних двигунів, механізмів, модернізацію електронних систем кораблів. До складу АТ входять п'ять механічних цехів, власне ливарне і ковальське виробництво. За підсумками 1998 р., обсяг виробництва збільшився на 20% порівняно з попереднім роком (17,159 млн. грн.).

Цукор йде за борги

Цукрові заводи використали близько 300 тис. тонн цукру для забезпечення виробничих потреб у мазуті та газі, повідомив Українським новинам голова «Укрцукру» Владислав Новиков. Заводи отримували мазут за урядовою програмою й за контрактами з оптовими постачальниками, газ — за контрактами з оптовими постачальниками, використовуючи як сплату цукор. В. Новиков також повідомив, що заводи активно використали цукор (40% від загального випуску) на виплату заробітної плати — близько 85 тис. тонн.

Разом із тим, запаси цукру на заводах порівняно з початком листопада минулого року нижчі на 72 тис. тонн. За даними Держкомстату, на початок листопада запаси цукру на цукрових заводах становили 100 266 тонн, або 6,5% виробленого цього сезону цукру (на 1 листопада 1998 р. — 172 434 тонни, або 10,7% від випуску цукру в сезоні). «Заводи знову залишилися ні з чим, роздавши цукор за борги», вважає В. Новиков.

Зерновий термінал в Іллічівську не завантажено

У листопаді Іллічівський порт планує переробити не більше як 150 тис. тонн зернових вантажів, повідомив Українським Новинам менеджер порту Олег Хотченко. У жовтні Іллічівський порт переробив 105 973 тонни зерна — на 24,4% менше, ніж у жовтні минулого року. За словами О. Хотченка, порт планував переробляти цієї осені не менше ніж 200 тис. тонн зерна щомісяця. «У жовтні минулого року також було затишшя, однак обсяги перевалки були більші, ніж цього року», — сказав агентству заступник директора Іллічівського зернового комплексу Анатолій Горожанкін.

Основною причиною зменшення перевалки зерна фахівці порту вважають постанову Кабінету Міністрів від 14 жовтня, що ускладнила процедуру оформлення зерна на експорт. За словами представників компаній, що торгують зерном, декілька разів Іллічівська митниця відмовлялася оформляти документи, які супроводжують партію експортного зерна.

Зерновий термінал в Іллічівському порту розпочав роботу навесні минулого року. Потужності порту оцінюються близько 3 млн. тонн зерна щорічно.