ХРОНІКА ПОДІЙ

Уряд України, можливо, частково прийме умови Міжнародної енергетичної компанії «Ітера», на яких вона готова постачати газ в Україну, і скасує 2-відсотковий митний збір при імпорті газу на митну територію країни. Як повідомив перший віце-прем'єр Анатолій Кінах, на зустрічі з віце-президентом МЕК «Ітера» Валерієм Оченцовим він обговорив питання постачання газу в Україну в 4-му кварталі з ресурсів компанії.

Як раніше повідомляло агентство Інтерфакс-Україна, МЕК «Ітера» запропоновано Україні постачати газ прямо тепловим електростанціям в обмін на електрику, а не через НАК «Нафтогаз України». «Ітера» пропонує такі умови збільшення постачання газу в Україну: скасувати стягнення 2-відсоткового митного збору на газ (збір введений українською стороною з 1 липня 1999 року), що поставляється, знизити тарифи на закачування і відбір газу в підземні сховища газу, а також скасувати адміністративне закріплення за НАК «Нафтогаз України» постачання газу на українські підприємства, що виготовляють найбільш ліквідну продукцію.

У Кривому Розі бізнесу не заважають

Внесок підприємств малого та середнього бізнесу в бюджет Кривого Рогу становить 32% від загальних надходжень, повідомив перший заступник міського голови Віктор Артюх. Це найкращий показник в області. У Кривому Розі зареєстровано 6 тис. юридичних суб'єктів підприємництва і понад 20 тис. фізичних осіб, які ведуть комерційну діяльність. 85% малих підприємств міста спеціалізується на торгівлі та посередництві, 5% працює у сфері надання послуг, 7% — у будівництві та комунальному господарстві і лише 1% виробляє власну продукцію. Утім, протягом останніх трьох років чисельність підприємців — фізичних осіб — зменшилася із 30 тисяч до 25 тисяч чоловік, а 20% зареєстрованих у місті малих підприємств не функціонує. Пожвавлення підприємницької діяльності спостерігається лише у сфері торгівлі, де задіяно близько 17 тис. жителів Кривого Рогу. Це пояснюється тим, що сфера приватного виробництва потребує значніших капіталовкладень та пов'язана з більшим комерційним ризиком.

Глиноземні пріоритети

Вищий арбітражний суд України переніс на 1 жовтня розгляд позову ЗАТ «Трудовий колектив Миколаївського глиноземного заводу» («ТК МГЗ») до Кабміну стосовно розпорядження про закріплення 50% статутного фонду +1 акція в держвласності. Інший свій позов — до Нацагентства з управління державними корпоративними правами в зв'язку із звільненням з посади колишнього голови правління ВАТ «МГЗ» Віталія Мєшина — ЗАТ «ТК МГЗ» відкликав.

Пріоритетними партнерами МГЗ на майбутній рік голова правління ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» Микола Набока, виступаючи в Києві, назвав Братський та Красноярський алюмінієві комбінати. Планам групи «Сибірський алюміній» щодо створення українсько-російської Національної алюмінієвої корпорації М.Набока дав негативну оцінку, назвавши це «прихованою приватизацією» МГЗ. Коментуючи агентству Інтерфакс-Україна можливість продажу Росії пакету акцій 50% + 1 акція, він зазначив, що «не можна продавати за борги» підприємства з такою перспективою, як у цього.

Монополісти знову під держконтролем?

Перший віце-прем'єр Анатолій Кінах доручив Міненерго, іншим зацікавленим відомствам розробити пакет заходів для поновлення контролю держави за такими монополістами у сфері електроенергетики, як приватизовані енергопостачальні компанії, інформує Інтерфакс-Україна.

За повідомленням першого замміністра енергетики Сергія Єрмілова, оскільки Сумська обладміністрація виявляє зацікавленість такою роботою, то пакет заходів, що поновлюють контроль над приватизованими енергопостачальними компаніями, розроблятиметься спочатку на прикладі АТ «Сумиобленерго». Згідно з даними Міненерго, ВАТ «Сумиобленерго» заплатило енергоринку за серпень 535 тис. грн., що становить 4,4% вартості всієї електроенергії, спожитої зазначеного місяця. Контрольні пакети акцій ВАТ «Сумиобленерго» перебувають під контролем офшорних компаній, об'єднаних в інвестиційний пул. Глибина приватизації ВАТ «Сумиобленерго» 72,98%.

Крок до зниження тарифів на залізниці

Економiчна рада СНД на своєму засiданнi схвалила проект угоди про зближення механiзму оподаткування на залiзничному транспортi країн-учасниць, надання чинності якій може знизити вартiсть залiзничних перевезень у цих країнах на 35—40%, повідомляє Інфобанк.

Проект угоди передбачає поступове вирiвнювання економiчних умов роботи залiзниць, звiльнення послуг залiзницi вiд низки непрямих податкiв та механiзм уникнення подвiйного оподаткування. Зокрема, проект пропонує перейти до принципу стягнення непрямих податкiв за мiсцем споживання та розрахований на повне звiльнення транзиту вiд непрямих податкiв, а також передбачає зменшення для залiзниць рiзноманiтних платежiв за землю, майно, зменшення транспортних та дорожнiх зборiв.

На засiданнi Економiчної ради СНД наголошувалося, що за останнi три роки частка прямих податкiв у структурi залiзничного тарифу зросла до 35%, а непрямих податків — із 9% до 20%, що рiзко збiльшило транспортну складову в цiнi товару і зменшило збут продукцiї та обсяги перевезень.