Хто чи що штовхає гривню вниз?

Валютний ринок протягом останніх двох тижнів знову демонстрував курсову невагомість. За цей час гривня потроху здавала свої позиці по відношенню до долара та євро. А Нацбанк, який міг стабілізувати ситуацію, неохоче використовував свій бойовий арсенал. «День» дізнавався в експертів та учасників ринку, що чи хто заважає гривні міцно стояти на ногах.

«Відбуваються постійні атаки зі сторони населення, імпортерів, «Нафтогазу України», комерційних банків. Для стабілізації ситуації Нацбанку потрібно постійно виходити на ринок і витрачати золотовалютні резерви. А він поводить себе пасивно», — розповідає про коливання пари гривня-долар провідний аналітик інформаційно-аналітичного центру «Форекс Клуб» Микола Івченко.

Пасивною називали поведінку нацрегулятора й інші економісти, аж доки керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький заявив, що до вересня 2009 року Нацбанк готовий направити на підтримку гривні $2,8 мільярда. Якщо сказане трансформується в реальну площину, то це стане однією з найбільших інтервенцій Нацбанку за цілий рік. При цьому Литвицький запевнив, що НБУ згладжуватиме девальваційну тенденцію та не допустить повторення ситуації, яка була в IV кварталі 2008 року. Нагадаємо, тоді гривня знецінилася до історичного мінімуму: 10 гривень за долар. Однак, на думку Литвицького, аналіз поточної тенденції з платіжним балансом не дає підстав для надмірного курсового оптимізму. «В платіжному балансі, який є дзеркалом економічного розвитку, поки що не відбуваються такі позитивні зміни, які дозволили б НБУ менше витрачати валютних резервів на підтримку стабільності», — пояснює він.

За словами ж Івченка, Нацбанк хоч і виходитиме на міжбанк зі своїми інтервенціями, однак валюту притримуватиме до кращих часів. «Йому й так потрібно викупити 10 мільярдів гривень для рекапіталізації трьох банків. І, напевно, до кінця 2009 року ця сума збільшиться. До того ж, потрібно ще збільшувати капітал «Нафтогазу України». Вся ця емісія, яку повинен провести НБУ, підштовхне вгору долар. Так ось, пік знецінення гривні припаде на жовтень-грудень 2009 року, і тоді знадобляться золотовалютні резерви», — висловлює своє бачення розвитку подій Івченко.

Поки на міжбанку спостерігали певний дефіцит валюти, широкий загал донедавна міг без проблем купити «зелені» в деяких банках. У таких розбіжностях експерти не бачать нічого дивного. Мовляв, Нацбанк змушує всі банки формувати свої резерви під валютні кредити у гривні. Тому фінансові установи (переважно іноземні банки) і продають зарезервовану раніше валюту населенню, щоб отримати гривню. «Але для деяких банків зроблені індивідуальні графіки, які збільшують період переходу від трьох до п’яти місяців. Користуючись цією нормою, такі банки притримують валюту», — говорить про виключення з правил Івченко.

«У нас немає проблем з продажем долара, — тим часом говорить «Дню» перший заступник голови правління Промінвестбанку В’ячеслав Юткін. — У інших — не знаю. У нас існує надлишок долара... Це пов’язано з тим, що на ринку не вистачає вільної гривні. Існує очікування девальвації, й вільна гривня намагається перейти у долар. Тому гривня у дефіциті». На думку досвідченого банкіра, сьогодні фінансисти бачать девальваційні тенденції на ринку, які можуть спрацювати восени. У той же час він не сумнівається, що до осені Нацбанк утримає валютні коливання у радіусі 8—8,15 гривні за долар. А далі температуру на валютному ринку визначатимуть політичні фактори, притік інвестицій в країну та відносини з МВФ.

За словами співрозмовника «Дня», наближеного до керівництва Нацбанку, який побажав залишитися неназваним, не дивлячись на намір НБУ згладжувати девальваційну тенденцію, курсову ситуацію можуть підігріти два фактори. Перший має економічне підґрунтя і стосується погашення восени зовнішніх боргів корпоративним сектором. Але цей фактор сьогодні намагаються страхувати самі компанії-боржники, купуючи на ринку валюту.

Другий фактор серйозніший — політичний. Мовляв, Нацбанк спробують використати для передвиборної кампанії одного з кандидатів у президенти. Тому не виключено, що через валютні спекуляції курс знову «полізе» вгору, а потім спаде до 7,5 гривні. На запитання ж про те, який курс сьогодні найреалістичніший, джерело повідомило, що курс 5,05 гривні за долар вже нікому не вигідний. Бо від нього постраждає український експорт, і уряд отримає великий дефіцит в бюджет, а Нацбанку доведеться витрачати резерви. Якщо ж відкинути політичний фактор та врахувати перспективу отримання третього траншу МВФ, то гривню можна утримати в межах 7,5—8 гривень за долар, говорить співрозмовник «Дня».

Натомість надмірних валютних коливань від спрацювання політичного фактора не очікує аналітик ІК «Конкорд Капітал» Андрій Пархоменко. «Протягом року ми бачили періоди стабільності та нестабільності валютного курсу. Причому стабільність курсу могла тривати кілька місяців, в умовах постійної політичної нестабільності. Звичайно, що політичний спокій може стати допоміжним фактором стабілізації для курсу гривні, але це не обов’язкова умова», — говорить він.

Населення ж, навчене гірким досвідом, при зберіганні своїх заощаджень починає орієнтуватися на спокійнішу валюту. Так, за результатами соціологічних опитувань, проведених компанією ІФАК Україна, у липні довіру до гривні відновило тільки 34% опитах у порівнянні з 24%, які були зафіксовані у лютому. Причому відсоток недовіри до національної валюти і далі залишається дуже великим — 44% опитаних. Аналогічна ситуація із довірою до долара. За підсумками опитування, найнадійнішим засобом збереження грошей в уявленні українців виступає євро.

Зростання популярності євро підтверджують і дані щодо нарощування депозитів, говорить Івченко. За його інформацією, частка депозитів у євро зросла з 13,4% до 14%. «Українське населення ще не звикло до євровалюти. Вона не така «розкручена» у нас на батьківщині, як долар. Але більш досвідчене у фінансових питаннях населення все частіше надає перевагу євро, ніж долару», — говорить він. Основною перевагою євро експерт називає швидші темпи його зростання на світових ринках у порівняні з доларом. «Якщо долар виросте, наприклад, на 20 копійок, то євро — на 30—35 копійок, — говорить аналітик. — Крім того, в довгостроковому плані долар знецінюватиметься до євро: за півтора—два роки».

Велику перспективу поширення євро серед українських вкладників бачить і В’ячеслав Юткін. «За останні три роки євро показав себе найстабільнішою валютою... Ця тенденція зберігатиметься, бо євро ще укріплюється по відношенню до долара. Абсолютно логічно, що люди вибирають з кошика валют найстабільнішу. Деякі намагаються навіть доларові запаси переводити у євро, не дивлячись на великі втрати», — підсумовує Юткін.

Довіряти євровалюті потрібно, але не завжди, натомість говорить член правління Universal Bank Ігор Дорошенко. Ганятися за «зеленими» та євро він не радить тим, чиї основні доходи — в гривні. «У більшості населення доходи зафіксовані саме у гривні. В даному випадку немає потреби переводити гроші у валюту з втратами від конвертації та коливання курсу. Якщо такі вклади знаходитимуться на заощаджувальних рахунках чи депозитах у банку, то вкладник отримує очевидну вигоду. Бо на даний час вклади у гривні мають найвищі відсоткові ставки», — пояснює банкір. Якщо ж людина має у розпорядженні вільні заощадження, частина з яких у валюті, непоганим варіантом буде «валютна суміш». Потрібно розділити гроші на три рівні частини: долари, євро та гривні. І тоді не буде прив’язки до жодної з цих валют. Так можна понизити ризики коливання курсу.