Ключовий момент

Перспектива членства України в ЄС під загрозою. Про це свідчать заяви єврочиновників, які почали лунати після оголошення судового вироку колишньому прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко. Проте різка критика — це не тільки «червона картка» українським керманичам, які розраховували до кінця 2011 року підписати договір про створення зони вільної торгівлі та асоційоване членство з ЄС. Найбільше зло від таких оцінок — погіршення інвестиційного іміджу країни в очах закордонного бізнесу. «Права людини і верховенство права — базові принципи ЄС. Ми хочемо побачити реальні покращання в усіх областях України. Бізнесмени дивляться на умови, які тут є, і на політичну ситуацію в Україні. Якщо Україна рухатиметься до Європи, то й ситуація тут поліпшуватиметься, і інвестори прийдуть», — заявив під час ХІ Міжнародного економічного форуму в Трускавці радник заступника голови місії Посольства Нідерландів в Україні Геррі Віллемс, повідомляє УНІАН із посиланням на «Радіо Свобода». Як на подібні заяви реагуватиме українська влада, аби напередодні другої хвилі економічної кризи переконати потенційних інвесторів у правдивості та не вибірковості вітчизняного права? Наскільки великий ризик зміни проєвропейського курсу України в контексті різкої критики з боку Європи? Які реформи чекають на українців найближчим часом? Про це та про інше в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики України Сергій ТІГІПКО.

— 24 жовтня приїздить місія МВФ, щоб переглянути програму співпраці з Україною. Ваші прогнози, щодо результатів цього візиту?

— Абсолютно позитивні. Програма співпраці з МВФ потрібна Україні в силу декількох причин. По-перше, вона — правильна. По-друге — проукраїнська, бо не передбачає нічого такого, що в перспективі принесе шкоду країні та її громадянам. Сподіваюся, що результатом перемовин із МВФ стане виділення чергового траншу кредиту ще до кінця 2011 року. Навіть, може бути здвоєний транш — близько 3 мільярдів доларів.

— Чи означає перегляд цієї програми, що питання підвищення вартості газу та, відповідно, подорожчання тарифів на «комуналку» для населення відкладається чи просто дещо пом’якшується?

— МВФ цікавить не підвищення тарифів, а покращання фінансового стану НАК «Нафтогаз України». Змінити ситуацію можна двома шляхами: підвищивши тарифи для населення або ж знизивши ціну на газ. Завдання для влади — знайти оптимальне вирішення цього питання. А проблема в тому, що НАК «Нафтогаз України» постачає теплокомуненерго близько 8 мільярдів кубічних метрів газу. При цьому ціна наданого людям газу розраховується, виходячи з вартості 1300 гривень за 1000 кубометрів, а реальна вартість російського блакитного палива набагато вища. Треба шукати способи зменшення ціни на російський газ, а не перекладати ціновий тягар на населення.

«ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ ПОКИ ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ»

— То я правильно розумію: подорожчання газу для населення поки що не передбачається?

— Так. Підвищення тарифів поки що не передбачається. Уряд робить все для цього.

Мене турбує ще одна проблема — потрібно розпочати оснащення лічильниками населення, яке споживає послуги теплокомуненерго та компаній, які генерують ці послуги.

— Ви сказали, що очікуєте на зниження вартості блакитного палива. Ваш прогноз щодо нової ціни.

— Справедлива ціна на російський газ для України нижча від теперішньої приблизно вдвічі.

— Думаєте, реально досягнути 250 доларів за 1000 кубічних метрів, зважаючи на останні гучні заяви з російської сторони?

— Переговори про ціну на газ ведуть Президент та прем’єр-міністр України. І проходять вони нелегко. Тому говорити конкретно, на який ціновий показник і коли вийдемо — важко.

— Чи може вирок Тимошенко (стосовно неправомірності її дій) стати аргументом для перегляду газових контрактів, підписних із «Газпромом» у 2009 році?

— На мій погляд, вирок у справі Тимошенко не стане аргументом перегляду газових договорів, підписаних раніше. Не варто політизувати цей процес. Усе просто: Україна — потужний споживач російського газу. І наша країна не повинна платити за російське паливо більше, ніж європейці. Якщо в газовому питанні перейти в площину судів, то пошук рішення може затягнутися надовго. Це не вихід. Україна та Росія мусять розібратися в газовому питанні як добрі сусіди та надійні партнери.

— У проекті бюджету на 2012 рік уряд заклав підвищення соціальних стандартів, незважаючи на прогнози експертів щодо неминучості другої хвилі світової кризи. Поясніть, за рахунок яких додаткових доходів зростатимуть зарплати та пенсії українців?

— Наступного року очікуємо 5% зростання ВВП, зменшення бюджетного дефіциту та дефіциту Пенсійного фонду — до 2,4 мільярда гривень. Бюджетні прогнози будується на чітких розрахунках, які спираються на сьогоднішні темпи економічного зростання. За таких умов, на мій погляд, цілком правильно збільшувати соціальні виплати, бо це сприятиме розвитку внутрішнього ринку, а відтак — і зростанню економіки. Правильність такого підходу засвідчує і польський досвід. Поляки подолали кризу значно легше, ніж інші країни ЄС, бо розвиток їхньої економіки залежить не від експорту, а від стану внутрішнього ринку.

— Напередодні парламентських виборів 2012 року підвищення соціальних виплат ваші опоненти можуть трактувати по-іншому. Не боїтеся, що вас назвуть черговим соціальним «дідом-морозом», який напередодні виборів щедро роздає соціальні обіцянки?

— Ера соціальних «дідів-морозів» в Україні завершилася.

Якби соціальні виплати зростали на 25 — 30%, тоді я би сприймав цю критику. Але коли зростання соціальних стандартів закладається в розмірі 14% на рік (так звані видужуючі темпи), то так говорити не коректно.

— Відомі світові економісти попереджають, що 2012 рік буде не простий. На ваш погляд, наскільки складним буде наступний рік для української економіки?

— Головні ризики до нас можуть прийти ззовні. Поки що заяви провідних економістів світу свідчать про те, що з вірогідністю 90% погіршення економічної ситуації у світі відбудеться. І це для нас — найбільша загроза.

«Є ПЕВНІ ОЗНАКИ НАБЛИЖЕННЯ ДРУГОЇ ХВИЛІ КРИЗИ»

— Ви бачите ознаки кризи?

— Сьогодні є певні ознаки наближення другої хвилі кризи. Мінімізувати їх Україні допоможе, зокрема, співпраця з МВФ. Паралельно Це не лише дешеві довгі гроші, а й надійний сигнал інвесторам, що Україна все робить правильно. Крім того, аби не допустити кризу, треба проводити виважену внутрішню економічну політику, стимулювати капітальні інвестиції, спрощувати умови ведення бізнесу тощо.

— У нас додатковий фінансовий резерв для економіки шукають, позичаючи закордоном та на внутрішньому ринку. А може, доцільніше шукати способи повернення в Україну фінансових «утікачів», як це роблять, наприклад, Росія та США (нещодавно підписали угоду зі Швейцарією про відкриття банківської таємниці, аби знайти в швейцарських банках неоподатковані кошти своїх громадян)?

— Найдієвіший механізм — створити сприятливі умови, аби капітал спокійно міг працювати. На Заході він не може заробити таких прибутків, як у нас.

— То чого ж капітали тоді «тікають» за кордон?

— Одна із причин — недосконала робота податкової та митної служб. «Тікають», бо недосконала судова система, бо не завершена дерегуляція. Більшість проблем України зумовлені одним — дефіцитом реформ протягом останніх 20 років.

— Я так розумію, що епопея з податками для малого та середнього бізнесу не завершилася, бо сьогодні під стіни парламенту та уряду вийшли підприємці. Коли вирішать їхні питання?

— Зміни до Податкового кодексу і, зокрема, пропозиції по спрощеній системі оподаткування вже проголосовані в парламенті в першому читанні. І найближчим часом депутати їх приймуть.

— Проголосовані в першому читанні — не означає, 100% їх прийняття в цілому...

— Я переконаний, що їх приймуть. З цього питання відбувалися наради в прем’єр-міністра, проводилися консультації з парламентською більшістю та відповідним парламентським комітетом. Необхідність внесення змін розуміють усі.

— Сергій Леонідович, на початку літа ви говорили, що ініціюватимете зменшення ставок податків, окрім тих, що передбачені в Податковому кодексі. Коли ваша теза набуде реальних обрисів і стосовно яких податків?

— Зараз навантаження на фонд оплати праці становить 41,2%. На мій погляд, варто зменшити відрахування для бізнесу в соціальні фонди. Для початку — хоча б на 1%. Як це правильно зробити? Сьогодні ми ведемо дискусії з роботодавцями та профспілками з цього приводу.

«ЗА МІСЯЦЬ ПЛАНУЄТЬСЯ УХВАЛИТИ ТРУДОВИЙ КОДЕКС»

— Коли до парламенту внесуть законопроекти про «детінізацію» заробітних плат? І коли запропоновані вами зміни почнуть діяти: в 2011-му чи 2012 році?

— Питання легалізації заробітних плат і ринку праці потребує внесення змін спочатку до Трудового кодексу. Тож за місяць планується розглянути і прийняти Трудовий кодекс. Далі — легалізація заробітних плат та реформування соціальних фондів. Це пріоритети для мене до кінця 2011 року. Крім того, важливе завдання — підготувати введення другого рівня пенсійної системи.

— Що мається на увазі ?

— Вивчити останній післякризовий досвід — як спрацював другий рівень пенсійної системи в різних країнах. Якщо буде потрібно, то внести зміни до законодавства. Сьогодні ми бачимо, що 2012 рік може бути останнім роком дефіцитності Пенсійного фонду і вже у 2013 році система накопичувальних вкладів може запрацювати. Але спочатку треба перевірити, наскільки ефективно вона працюватиме, адже другий рівень несе певні ризики для солідарної системи — і це потрібно врахувати.

— Говорячи про реформування економіки, українські чиновники часто посилаються на перспективний грузинський досвід, який активно їздять вивчати. Але що заважає реально втілювати цей досвід в Україні, якщо він такий прогресивний?

— Не все підходить. Наприклад, досвід проведення грузинської пенсійної реформи дуже жорсткий. Так, у Грузії питання пенсійних виплат вирішується по-іншому, ніж у нас. Людина там може мати 50 років стажу, але якщо вона живе заможно, то пенсійного забезпечення не отримає. Для України — це абсолютно неприйнятний підхід. В інших питаннях грузинський досвід використовуємо, скажімо, щодо регулювання будівництва. Так, у парламенті вже прийнято низку законів із цього питання. На розгляді знаходиться законопроект про банкрутство підприємств, написаний також з урахуванням грузинського досвіду. Вивчаючи грузинські напрацювання, застосовуємо тільки пункти, які прийнятні для України.

— Як оцінюєте судовий вирок колишньому прем’єр-міністру Юлії Тимошенко?

— Не буде ніякої оцінки, бо рішення не остаточне. Очевидно, що судовий процес продовжуватиметься і буде апеляція. Я можу констатувати тільки одне — все впирається в непроведення реформ. У даному випадку свого часу не привели у відповідність з європейським законодавством Кримінальний кодекс України. Все, що відбувається, викликає тільки одне бажання — ще швидше реформувати всі сфери життя. В першу чергу, судову систему, бо саме її недосконалість викликає найбільше зауважень.

— Усе — так, Європа дуже різко відреагувала на події в Україні. Як влада виходитиме з цієї ситуації, зважаючи на дуже різку критику світової спільноти?

— Реформами: спрощенням податкового, митного і трудового законодавства, розробкою нового законодавства про банкрутство і так далі.

— Європа попередила Україну, що ув’язнення колишнього прем’єр-міністра, неодмінно потягне за собою наслідки для здобуття членства в ЄС. Як гадаєте, така заява — це негласна відмова в подальшому просуванні в єврозону для України?

— Аби наблизитися до ЄС, потрібно перш за все адаптувати вітчизняне законодавство до європейських норм та домовитися про створення зони вільної торгівлі (які ринки відкриваємо та закриваємо для себе та Європи). На мій погляд, треба зробити всю роботу з адаптації до європейського законодавства, а тоді починати говорити про підписання угоди по ЗВТ з ЄС. Якщо будуть проблеми з демократією, то будемо говорити і про це. Але для мене найголовніше сьогодні, що Україна ще й досі не адаптувала своє законодавство до норм європейського. І тільки після завершення цього кроку можна говорити про наступний.

— А до кінця 2011 року адаптація законодавства до європейського відбудеться чи ні?

— Я дуже хотів би, щоб це сталося. Для цього потрібно приймати багато непростих рішень. Але їх потрібно приймати. Чому? 20 років у країні водять політичні хороводи, а економічна та соціальна сфери так і залишаються не реформованими. Якщо їх не реформувати, тоді буле справжнє лихо.

— То ви вважаєте, що вирок у справі Тимошенко не стане реальною перепоною на шляху підписання угоди про асоційоване членство і створення зони вільної торгівлі з ЄС?

— Не знаю. Це покажуть подальші переговори. Ми поки що говоримо про перспективу, якої немає.

— Зважаючи на різкі заяви європейців, яка вірогідність того, що Україна переорієнтується з європейського курсу на членство у Митному союзі? Наскільки великий ризик цього?

— Якщо від Європейського Союзу пролунають абсолютно чіткі сигнали «ні», то вірогідність переорієнтації на Митний союз достатньо велика. Люди, які сьогодні хочуть бачити Україну в Митному союзі, можуть отримати дуже серйозний аргумент на корить тези про те, що треба рухатися в цей союз.

— Кабмін отримав частину повноважень митниці. Це означає, що стартував процес утворення нової державної структури у вигляді об’єднання ДПА і ДМСУ під «крилом» Мінфіну?

— Поки що ні, оскільки щодо стратегії реформування цих двох відомств остаточного політичного рішення ще немає. Тому, скоріш за все, це фрагментарне рішення. На мій погляд, до кінця 2011 року об’єднання митниці та податкової служб не буде. Хоча я прихильник того, щоб усі силові міністерства, які мають економічні підрозділи, треба об’єднати.

— Сьогодні готується проект Митного кодексу. Чим він відрізнятиметься від чинного документу?

— Новий варіант кодексу суттєво спрощує оформлення товарів при перетині кордону України, встановлює прозорий механізм визначення митної вартості і взагалі всього процесу митного оформлення — без людського фактору, за чітко встановленим і вичерпним переліком документів. Також є низка нововведень, які відповідають європейським і міжнародним стандартам. Поряд із цим і митним органам надаються реальні та дієві механізми контролю, у тому числі управління ризиками і пост-аудит.

— Який економічний ефект очікуєте від введення цього документу?

— Досвід країн, які проводили зміни на митниці, говорить про додаткове зростання доходів бюджету на десятки відсотків. Так, за попередніми оцінками, заплановані спрощення дозволять прискорити зовнішньоекономічний оборот (за всіх інших рівних умов) до 30 % за два роки. Це відповідним чином відобразиться і на доходах бюджету.

«НЕ ВИКЛЮЧАЮ, ЩО ЗМОЖУ ОЧОЛИТИ ПАРТІЮ РЕГІОНІВ»

— Коли прийняли рішення про об’єднання з Партією регіонів, яким бачили своє політичне майбутнє після цього кроку?

— Як варіант — одним із заступників голови Партії регіонів, який активно проводитиме реформи. Ці реформи додадуть Партії регіонів реформаторського духу. Однак партія — це конкуренція. І якщо я генеруватиму та впроваджуватиму в життя свої ефективні ідеї, то не виключаю, що згодом зможу очолити Партію регіонів.

— Чи відчуваєте відповідальність перед тими 13% українців, які проголосували за вас на президентських виборах?

— Я, може, і розчарував когось, хто дивився на мене як на незалежного кандидата. Але в першу чергу моя позиція завжди ґрунтувалася на проведенні потрібних країні реформ. Я казав і буду це казати: Україну змінять на краще тільки реформи. Я отримав підтримку виборців, говорячи про реформи. І зараз їх реалізовую. Вони можуть комусь подобатися або ні. Але, на мій погляд, я чесно озвучив свою позицію, бо добре розумію, що потрібно країні.

— Ви прихильник досить жорстких методів управління економікою і відомі своїми висловлюваннями про те, що перелік соціальних пільг потрібно скорочувати. У Партії регіонів, навпаки, кажуть що пільги треба збільшувати і не скорочувати. Чи не стануть різні погляди, наприклад, на соціальні стандарти причиною майбутніх конфліктів після об’єднання?

— Не треба боятися здорових конфліктів. Здорові конфлікти — це коли в проблемному питанні всі «за» і «проти» обговорюються чесно і відкрито. На мій погляд, треба реформувати галузеві пільги. Якщо і далі розповсюджувати пільги всім категоріям, то це неправильний підхід. Призначаючи пільгу, потрібно враховувати, чи багата, чи бідна людина, щоб чорнобильські пільги не отримували мільйонери. Нехай чорнобильські пільги отримують всі, хто їх заслуговує, але залежно від доходу на одного члена сім’ї. Тоді влада дійсно допоможе бідним. А сьогодні, на жаль, тільки 23% соціальної допомоги потрапляє до бідних. Решту отримує середній клас та багаті.

— То до кінця 2011 року слід чекати соціальної реформи?

— Міністерство підготує пропозиції по перегляду підходів до надання професійних пільг та проведе переговори з галузевими організаціями. Перелік пільг для прокурорів, депутатів, членів Кабміну буде переглянутий та зменшений.