Компенсатори для «чорних дір»

Скасування вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, яке уряд здійснив у рамках боротьби з податковими махінаціями та відмиванням тіньових грошей, створило уряду нові проблеми. Тепер доводиться з’ясовувати непорозуміння з інвесторами, які зазнали збитків. Утім, спершу влада цього робити не збиралася, понадіявшись чи на нехай, чи на те, що з новими народними обранцями «нечисті на руку» бізнесмени не сперечатимуться, а чисті якось пробачать.

Однак бізнес виявився не таким згідливим. Після ліквідації ВЕЗ він заявив про порушення своїх прав і почав переводити виробництва у країни з м’якшим економічним кліматом. Тут на сполох почали бити експерти. На їхню думку, уряд, заявляючи про необхідність інвестицій і водночас закриваючи ВЕЗ і ТПР, своїми необдуманими діями тільки все псує і відлякує інвесторів. Та було б несправедливо стверджувати, що в самому уряді зібралися лише незрячі. Проблема хвилювала багатьох. Це стало зрозуміло, коли Президент Віктор Ющенко, перебуваючи з візитом у Франції, заговорив про намір компенсувати добросовісним бізнесменам, які працювали у ВЕЗ і ТПР, усі збитки та пообіцяв підписати з ними відповідний меморандум. Щоправда, відведений на це термін — два дні — вже минув...

Чи не зустрів Президент опору у власному уряді? Адже зовсім недавно, в липні, міністр фінансів Віктор Пинзеник, виступаючи в Кабміні з цього питання, зазначав, що за даними його відомства, обсяг інвестицій у ВЕЗ і ТПР становив лише 11,5% від усіх інвестицій в Україну, «тобто жодного стосунку до інвестицій ВЕЗ не мають». Водночас голова Мінфіну заявив, що обсяг податкових пільг, отриманих ВЕЗ, становив 8,4 млрд. гривень, тоді як їхній внесок до бюджету — 3,5 млрд. гривень. А тепер державі, схоже, забувши про всі ці показники, доведеться платити, відшкодовуючи втрати ображених нею інвесторів.

А якщо збитки не компенсувати, більшість підприємств у ВЕЗ, особливо створених із використанням іноземного капіталу, просто згорнуть свої виробництва. Так, директор «Інституту реформ» Маркіян Дацишин днями повідомив, що він уже має інформацію про перенесення деяких виробництв до Словаччини та Росії (назвати конкретні фірми експерт відмовився, посилаючись на конфіденційність джерел). Якщо ж ситуацію не вирішать найближчим часом, то на Україну, як вважає Дацишин, чекають великі втрати. На його думку, ВЕЗ допомагають депресивним районам країни, створюючи там робочі місця та розгортаючи невеликі проекти (до одного мільйона доларів).

Щоправда, досі жодних конкретних цифр про те, в скільки ця компенсація обійдеться бюджету, не називали. За підрахунками Дацишина, відповідна сума (включаючи збитки від даремно виплачених податків, втрачених ринків і невиконаних зобов’язань) приблизно становить близько мільярда доларів. Зрозуміло, що таких витрат уряд дозволити собі не може. У принципі, багато експертів вважають, що уряд, швидше за все, не піде на виплату компенсацій у грошовому еквіваленті, обмежившись податковими пільгами на найближчі кілька років. Це підтверджується й заявами з надр уряду, зокрема пропозицією надати ВЕЗ право оплачувати митні збори векселями. Однак, як зазначає Дацишин, ця пропозиція була б непоганою, якби надійшла від уряду ще навесні. Чи погодяться на неї тепер. Експерт вважає, що на це можуть піти тільки 10— 11 компаній, які працювали в умовах спецрежимів, тоді як інших подібна компенсація не зацікавить. Однак прагнення спокутувати вину за збитки пропозицією податкових пільг експерт вважає правильним, оскільки «якщо просто перерахувати гроші, то інвестори можуть згорнути свої потужності та перестати працювати в Україні».

Але навіть і після вирішення питання про компенсації проблема ВЕЗ не зникне. Свій вихід із ситуації запропонував Інститут реформ. За словами Дацишина, підготовлений законопроект про внесення змін до базового законодавства про ВЕЗ. У ньому зокрема пропонується, по-перше, обмежити терміни функціонування ВЕЗ і ТПР 25 роками (наприклад, у Польщі встановлений саме такий). Також необхідно обмежити перелік фіскальних пільг, які може отримати «новий» суб’єкт ВЕЗ. «Новими» пропоновано вважати тих, хто зареєструвався після початку цього року. Крім того, слід обмежити обсяг наданих пільг залежно від величини вкладених інвестицій: на перехідний період (до 2010 р.) максимальний обсяг пільг для одного підприємства визначений у розмірі 75% від обсягу освоєних інвестицій, потім — 50%. Відповідний законопроект уже зареєстрований у Верховній Раді народним депутатом Іваном Васюником.

Утім, реальна необхідність у ньому виникне тільки за умови, що держава остаточно вирішить зберегти ВЕЗ. В іншому випадку експерти пропонують ввести перехідний період, протягом якого поступово відучувати інвесторів від наданих ним пільг. Але всі компенсації та нові правила стосуються, як уточнив Дацишин, тільки добросовісних інвесторів, а не тих, хто справді намагався витрусити з України якнайбільше грошей. Питання лише в тому, як розділити чесних і нечесних... На липневому засіданні Кабміну Пинзеник зазначав, що всього в Україні у ВЕЗ і ТПР було зареєстровано 800 проектів, із них почали реалізовуватися 510, а всі зобов’язання були виконані тільки по 15-ти проектах. Екс-міністр економіки Сергій Терьохін називав тоді ще менші цифри — 4 із 626. Експерти вважають (хоча достовірної інформації вони не мають), що ці цифри суттєво занижені, і порядних інвесторів набагато більше. Як розповів «Дню» Дацишин, відомства відмовляються ділитися інформацією, й експертам доводитися користуватися даними, наданими самими учасниками ВЕЗ. Інститут реформ уже досліджував 100 проектів, (щоправда, серед них жодного з Криму або Донецька, проти яких переважно й висувають обвинувачення). Але із 100 досліджених 25 виконали свої інвестзобов’язання більше ніж на 75%. Тож до висновків експертної спільноти варто прислухатися.