Кому «це» вигідно?

До кінця 2015 року в Україні має з’явитися Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Про це повідомив міністр юстиції Павло Петренко після зустрічі з європейськими експертами з питань боротьби із корупцією на чолі з директором Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чимяо Фаном.

Цей орган, на відміну від Національного антикорупційного бюро, не матиме права розслідувань. але він формуватиме й вестиме державний реєстр декларацій всіх чиновників — від найменшого до глави держави.

За словами міністра, до цього часу проведуть конкурсний добір членів агентства і розроблять систему електронного декларування доходів чиновників. «Має бути моніторинг стилю їхнього життя, щоби чиновники, нечисті на руку, були звільнені та притягнуті до відповідальності... Якщо чиновник вноситиме неправдиві дані (у декларацію. — Авт.), то, крім звільнення, він також буде притягуватися до відповідальності», — так пояснив міністр. «Україна досягла значного прогресу в боротьбі з корупцією, але ще багато треба зробити для продовження цієї боротьби. У суспільстві є великий попит на роботу антикорупційних органів. Після створення законодавчої бази для боротьби з корупцією необхідно якомога швидше переходити до практичних кроків», — наголосив Чимяо Фан.

Однак, схоже, поки що боятися чиновникам нічого. Адже, за словами представників громадських організацій, створення НАЗК влада всіляко затягує. Нагадаємо, головний відповідальний за його створення — КМУ. Наразі, розповідає виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара, обирають членів конкурсної комісії антикорупційного Нацагентства. Із восьми кандидатів, які й подадуть урядові на затвердження п’ять членів НАЗК, є вже сім. Але до прозорості добору декого з них є запитання.

По-перше — не зрозуміла до кінця ситуація з обранням чотирьох представників від громадськості. Нагадаємо, 17 травня 51 громадська організація на ініціативних зборах у Кабміні обрала свою четвірку до конкурсної комісії. З 19 кандидатів відібрали чотирьох: Романа Вереша, Олега Самуся, Віктора Шлінчака та Олександра Ружицького. За словами Хмари, ці люди — маловідомі в колах борців проти корупції, тим часом як представники від організацій, які активно борються з корупцією, наприклад «Центр протидії корупції», РПР і Transparency International, не пройшли у фінал.

Щоби пересвідчитися, що все було прозоро і в усіх зникли запитання, пропонує він, уряд повинен відкрити інформацію про цю 51 організацію. «Абсолютно не факт, що всі вони займаються боротьбою з корупцією, бо інформації ніде ніхто про них не оприлюднив. Абсолютно не факт, що вони не були в змові між собою, тому що вони за півгодини проголосували бюлетенями і дуже синхронно двома третями саме за цих чотирьох людей. Як може так бути, що 51 організація, між якими навряд чи може бути жваве контактування, за півгодини вибирають чотирьох осіб? Це схоже на змову. Ми, як Transparency, хочемо розібратися, що це за організації, який вони мають досвід, наскільки вони між собою пов’язані? Чи немає такого, що всі вони зареєстровані за однією адресою? Щоб це з’ясувати, ми зараз просимо Кабмін оприлюднити інформацію про те, що було», — резюмує Хмара. Також, розповідає він, його організація досі не отримала відповіді від Кабінету Міністрів щодо інформації про організації, які обрали чотирьох членів конкурсної комісії від громадськості. Все це, вважає він, схиляє до думки, що обрання відбувалося не прозоро, і представників від цих громадських організацій потрібно переобрати.

Аби поставити крапку в питанні прозорості виборів від громадськості конкурсної комісії НАЗК, заступникові міністра КМУ Роману Гребі, який курирує створення цього Нацагентства, представники громадськості запропонували на круглому столі в п’ятницю оприлюднити інформацію про ці організації. Проте він відмовився, пославшись на те, що всі дані вже є у відкритому доступі.

Наступне — затвердження членів робочої комісії з добору кандидатів на НАЗК фактично блокує Президент. За словами Хмари, зі своїми кандидатами формально уже визначилася громадськість (хоч до них є запитання), уряд (Роман Греба), парламент (на цьому сесійному тижні Раді пропонуватимуть зібрати 226 голосів за кандидатуру Олексія Хмари), Національне агентство з питань державної служби. Тим часом Президент майже місяць як зволікає. Як розповів Роман Греба, листи-нагадування про подання кандидатури ідуть з уряду в Адміністрацію Президента, але відповідей звідти поки що немає. Чому мовчить Президент? Запитати було нікого: компетентного представника від Адміністрації на зібранні не було.

І потім, доки не призначено учасників комісії з добору кандидатів до НАЗК, не може стартувати реальна робота з підготовки до діяльності майбутнього Національного агентства з питань запобігання корупції. Уже відомо, що до його складу увійде п’ять осіб, подавати заявку на конкурс може кожен, хто має вищу освіту і старший 35 років. Але де працюватиме конкурсна комісія з добору кандидатів, скільки загалом працівників буде в цьому Нацагентстві, які фінанси виділять на його роботу — відповіді на всі ці запитання зависли в повітрі.

Єдине, в чому запевняє Кабмін вустами Романа Греби — найближчим часом буде створено цільову робочу групу щодо підготовки роботи Агентства, до якої увійдуть представники Кабінету Міністрів, інших органів влади та Світового банку.