Курс на усихання гаманців

На людей, котрі практично не одержують зарплат, ця заспокійлива пігулка не справила враження. Населення країни не має альтернативи для відповіді: як не платили, так і платити не будемо. Навіть більше, практика свідчить: що вищі тарифи, то менший відсоток платників.

Очевидно, розуміючи це, проте підвищуючи тарифи через палке бажання одержати кредити міжнародних фінансових організацій, уряд одночасно намагається натиснути на адміністративні важелі, щоб хоч трохи оживити виробництво. Так, міністр фінансів Ігор Мітюков заговорив про «незаперечні підстави» для зниження відсоткових ставок кредитування. Заспокоївши країну прогнозними темпами інфляції (не більше за 20%) і теоретично максимальною девальвацією гривні щодо долара (34%!), він назвав діючі нині ставки кредитування (60%) віртуальними.

Останнє визначення ніхто з експертів і не намагається заперечувати. Однак дехто з них вказує І. Мітюкову на серйозні прогалини в його аргументації, спрямованій, мабуть, не стільки проти комерційних, скільки проти Національного банку, з яким йому «як ніколи потрібні адекватні зустрічі». Так, президент концерну «Пульсар» Олександр Нарбут, коментуючи заяву І. Мітюкова, відзначив, що головним ставкоутворюючим чинником, що за значенням навіть перевищує інфляцію, є комерційний ризик. А він, на його думку, в нашій країні надзвичайно високий. «Професійні дії уряду спільно із законодавчим органом — це те, чого нам, як завжди, не вистачає», — сказав О. Нарбут.