Маркер для влади

Збіги бувають справді дивовижними. 28 квітня Президент України Петро Порошенко ділився своїм баченням розвитку країни з українськими підприємцями й оцінював ситуацію в українській економіці та на міжнародних ринках. «Першим пріоритетом зараз має стати відновлення економічного зростання, і ми маємо зараз можливості кардинально змінити країну, щоб бізнес відчував себе комфортно», — цитувала Президента прес-служба. «Ми не будемо займатися популізмом за рахунок економіки України. Навпаки, ми будемо робити реформи, які забезпечать створення ефективного, привабливого та комфортного інвестиційного клімату», — говорив президент під оплески всієї країни.

І відразу ж глава держави називає рішення уряду про встановлення нової «ринкової» ціни на газ «потужним антикорупційним кроком». «Всім відомо, що робилося на різниці цін — відбувалися махінації, щоб завищити обсяг споживання. Це — для населення, а це — для теплокомуненерго. На цьому наживалися ділки й прикривалося це все політиками», — підкреслив глава держави.

За його словами, важливим є ухвалення чесного і стосовно людей, і стосовно бізнесу рішення щодо тарифів, оскільки воно формує «правильний підхід до енергозбереження та диверсифікації енергопостачання, до питань енергобезпеки та боротьби з корупцією в нафтогазовому секторі». Це теж в основному правильні слова. Тим паче, що тут же було сказано і про необхідність підтримки незахищених верств населення. Натомість «захищені» шари вже підтримані розрекламованим рішенням, оскільки газ для них тепер став дешевший.

Що конкретно мав на увазі гарант Конституції, коли говорив про підтримку незахищених, прес-служба не переповіла, проте, думається, що мало б йтися про субсидії, на які тепер буде приречена велика частина населення, а також про підвищення на 6% мінімальної заробітної плати та пенсій. І це тоді, коли інфляція, згідно з бюджетом, має скласти 12%. Гарна підтримка!

Але наша пісня зовсім не про те. Повернімося до початку, до обіцянок проводити «реформи, які забезпечать створення ефективного, привабливого й комфортного інвестиційного клімату» і до намірів зробити так, «щоб бізнес відчував себе комфортно». Невелика тавтологія, що вкралася у ці обіцянки, звичайно ж, нікому не завадить, щобільше, коли багато разів говорити про халву, то в роті, як відомо, стає набагато солодше. Й учасники зустрічі це підтвердили, зрозуміло, підтримавши рішення уряду про встановлення ринкової ціни на газ, а також політику Національного банку, «який з погляду зовнішніх і внутрішніх інвесторів є одним із найуспішніших реформаторів країни».

Але ми знову відволіклися від збігів. Так ось, того самого 28 квітня українські підприємці запустили дослідження, яке назвали «Індекс свобод і можливостей». Виявилося, що за 10-бальною шкалою від «-5» до «+5» у квітні він становить «-2,24». Не густо!

Пілотне опитування, що проводилося в рамках проекту Індексу з 19 до 24 квітня Інститутом Свобод Бізнесу (брало участь 182 підприємця), показав, що найгірша ситуація для українського бізнесу складається в п’яти сферах. Це ефективність судової влади (-4,22), корупція (-4,19), доступність кредитних ресурсів (-3,85 — і як це корелюється зі справами одного з найуспішніших реформаторів), державна підтримка (-3,74) і зарегульованість контролюючої системи (-3,61). Якби Індекс визначався лише за цими показниками, він був би ще нижчий і дорівнював би «-3,92», відзначають дослідники.

Маркери зі знаком «+» отримали показники, які мають стосунок до самих підприємців (освіченість персоналу, використання маркетингових, інформаційних технологій тощо), хоча й вони не перевищують «одиницю». Держава удостоїлася єдиної позитивної оцінки за «простоту реєстрації бізнесу» (+0,41). Водночас «ліквідація бізнесу» в Україні, як і раніше, справа не проста (-3,3).

Підприємці відчувають гострий дефіцит інформації та підтримки з боку центральної і місцевої влади щодо можливостей розвитку бізнесу. Це стосується і програм, які реалізують в Україні міжнародні інститути (-2,82). «Парадоксально, але якби не цей дефіцит, що свідчить про активний самостійний пошук бізнесом виходу з кризи, — зазначають автори дослідження, — то на тлі низьких очікувань платоспроможності внутрішнього ринку (-2,36) стан, в якому перебуває сьогодні українське підприємництво, можна було б, напевно, охарактеризувати як депресію».

«Ми не очікували від першого пілотного Індексу сенсацій і ми їх не отримали, — каже президент ІСБ Ярослав Хобта. — Головна мета Індексу — надати підприємцям простий і доступний інструмент для самостійної оцінки стану бізнес-клімату в Україні. І якщо влада хоче реально покращувати умови ведення бізнесу в державі, а не займатися популізмом та демагогією, для неї Індекс має бути одним із корисних маркерів».

«Індекс свобод і можливостей підприємництва України» цього року буде неодноразово коригуватися. Планується провести ще п’ять опитувань. Тож усі обіцянки бізнесу, які пролунали 28 квітня, будуть під контролем.