Металургія повертає втрачені позиції

На сьогодні рівень завантаження потужностей металургійних підприємств в Україні вищий, ніж на підприємствах у США, Євросоюзі й Японії. Про це журналістам днями розповів заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко.

За його словами, якщо аналізувати рівень завантаження потужностей металургійних підприємств за показниками перших п’яти днів серпня, то рівень завантаження потужностей з виплавки сталі збільшився до 68%.

«Це на сьогодні більше, ніж показники в США, які складають 48%, в Європейському союзі, де завантаження 49%, і Японії, де рівень завантаження потужностей складає 55%», — сказав Грищенко.

Більше того, за його даними, експерти до 2011 року прогнозують збільшення світових потужностей з виплавки сталі на 235 мільйонів тонн на рік. «Зараз цей показник складає 1 мільярд 723 мільйони тонн, а прогнозується, що до 2011 року цей показник виросте майже до 2 мільярдів», — відзначив заступник міністра промислової політики. Грищенко прогнозує, що ми зіткнемося з проблемою, пов’язаною з перевиробництвом сталі.

Цей факт, на думку Грищенка, може створити нові проблеми для України. Адже, щоб зберегти свої позиції у світовому металургійному виробництві, нашій країні потрібно приділяти неабияку увагу модернізації підприємств, устаткування яких — справжні ветерани промисловості. «З обтискового виробництва середній вік устаткування — 55 років, з сортового прокату — 51 рік, листопрокатний — 46 років», — констатує керівник департаменту з питань металургійного комплексу Центру держзовнішінформ Володимир Піковський.

Заодно не зайвим було б подумати й про те, що експортує вітчизняна металургія, додає експерт. Так, за його словами, Україна й надалі перетворюється на постачальника металургійних напівфабрикатів для всього світу, хоча при бажанні могла б експортувати безпосередньо вироби з них. Це принесло б значно більше доходів. До того ж, виробництво напівфабрикатів — це найенергоємніше і найбільш екологічно брудне виробництво, нагадує Піковський.

«Для металургів сьогодні важливо не стільки як вони працюють, як те — як вони працюватимуть далі, оскільки чітких перспектив немає, тому Україна перетворюється на постачальника напівфабрикатів для всього світу, 60—65% по товарній лінії — це напівфабрикати», — говорить керівник департаменту з питань металургійного комплексу Центру держзовнішінформ. І якщо продовжувати працювати на такому ж устаткуванні, без проведення модернізації, то, за словами Піковського, Україна й далі займатиме нішу напівфабрикату.

Аналізуючи причини нинішньої тенденції поліпшення ситуації в українській металургії, директор державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк зазначає, що це — загальносвітова тенденція. «Вихід української металургії з кризи здійснюється в контексті подій, що відбуваються у світі, — говорить він. — Основна причина поліпшення ситуації в тому, що почали діяти програми стимулювання економічного розвитку й попиту на сталь, які були запущені у низці провідних країн, зокрема, в США, в Китаї і в Європі».

Але й вітчизняні металурги, на думку Власюка, здатні не пасти задніх на світових ринках. «За період кризи наша металургія продемонструвала значний запас міцності. Ми маємо свою сировину, зручну логістику та близькість доставки в порт. Стратегічно привабливість нашої металургії залишається», — підкреслює Власюк.

Проте, на його думку, через занадто великі експортні амбіції вітчизняні металурги чомусь упритул не помічають внутрішнього ринку. Хоча ринок України, за підрахунками Власюка, має більший потенціал, аніж зовнішні.

Натомість його ми так і не розвинули... «Споживання на внутрішньому ринку, згідно наших даних, зменшилося на 60%... — констатує Володимир Власюк. — Хоча в розвитку внутрішнього ринку ми можемо досягти великих успіхів. У нас в житлово-комунальному господарстві зношеність труб складає близько 70 мільйонів тонн. Тобто 70 мільйонів стальних труб в Україні мають бути замінені. От який ринок лежить перед нами!»

ДО РЕЧI

За шість місяців 2009 року українські металургійні підприємства експортували прокату на 4,8 мільярда доларів. Як повідомив керівник департаменту з питань металургійного комплексу центру «Держзовнішінформ» Володимир Піковський, в січні—червні зросли постачання готового прокату до Китаю з 11 до 977 тисяч тонн в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Разом з тим за вказаний період постачання готового прокату на внутрішній ринок зменшилися з 6,115 до 2,556 мільйона тонн, в країни Америки — на 27,6% — до 500 тисяч тонн, в країни Близького Сходу на 10,4% — до 2,863 мільйона тонн, в країни ЄС на 50,8% — до 1,428 мільйона тонн.