Міністерство економіки губить сталеварів
Експерти занепокоєні обсягами дозволеного на експорт брухту чорних металів
Затвердивши баланс брухту чорних металів на 2016 рік, Міністерство економічного розвитку і торгівлі зберегло в ньому обсяг дозволеного до експорту металобрухту майже на рівні попереднього року — 1,1 мільйона тонн. Одночасно міністерство оголосило, що починає реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів на експорт металобрухту.
Але Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (Донецька обл., група «Метінвест» корпорації СКМ) одразу заявив, що впродовж січня й лютого і без того відчуває гострий брак брухту чорних металів і вимушений замінювати його дорожчим чавуном, що знижує конкурентоспроможність виробленої металопродукції.
Прийнятий МЕРТ баланс металобрухту автоматично призведе до його дефіциту на внутрішньому ринку, написав у Facebook у вівторок генеральний директор ММК Юрій Зінченко. «У січні на комбінат приїхали 4 тисячі тонн брухту, а в лютому — всього 400 тонн. Тобто фактично найбільший комбінат країни вже два місяці працює на власному чавуні! Ця ситуація в черговий раз демонструє: коли йдеться про експорт брухту, інтереси країни, внутрішнього ринку та великого бізнесу для МЕРТ — не указ», — підкреслює топ-менеджер. За його словами, цього разу МЕРТ перевершив сам себе, «наплювавши не лише на економіку України, а й на її чинне законодавство», оскільки затвердив баланс з брухту без узгодження з Міністерством юстиції й Держрегуляторною службою.
«Ми, металурги України, вимагаємо, щоб уряд вжив заходів для усунення порушень чинного законодавства й затвердив баланс з брухту з урахуванням інтересів економіки країни і всіх необхідних узгоджень, — наполягає Зінченко. — Сьогодні ми б’ємося з останніх сил, щоб вижити. В умовах війни Маріуполь продовжує виробляти найбільший обсяг сталі в країні. І ми не допустимо, щоб усі наші зусилля були перекреслені окремими чиновниками, які, нехтуючи законом, приймають згубні для галузі рішення!»
ММК знайшов підтримку в «Металургпромі» і Федерації металургів України. У листі міністрові юстиції Павлу Петренку вони вказали на ті ж порушення, допущені МЕРТ при затвердженні балансу брухту чорних металів, про які писав Зінченко. Схоже, це подіяло, як зазначає Інтерфакс Україна, у вівторок увечері інформація про затвердження балансу брухту й оголошення про реєстрацію контрактів зникли з сайту МЕРТ.
На прохання «Дня» ситуацію з балансом металобрухту прокоментував екс-заступник міністра промислової політики, віце-президент Української асоціації підприємств чорної металургії Сергій ГРИЩЕНКО. «Покійний народний депутат Вадим Гуров проблему металобрухту порівнював з пташкою в руці, — сказав металург. — Мовляв, її можна задушити, а можна, потримавши, випустити, щоб вона стрепенулася й полетіла. Так і з металобрухтом. Експортні контракти зазвичай реалізовуються на умовах стовідсоткової передоплати. Бувало, не встигали висохнути підписи під дозволом на оформлення контракту, як тут же й гроші заходили до України. Упевнений, і тепер так відбувається. А отже, тут же йдуть надходження до бюджету. Отже, МЕРТ можна зрозуміти: країні потрібна валюта».
«А на внутрішньому ринку все навпаки, — продовжує Грищенко. — Оплата або за фактом постачання, або навіть через кілька місяців після неї. До того ж внутрішнє приймання завжди починає розмови про пересортицю. Не виключені й відкати, тобто велика ймовірність корупції. А от отриману за експортним контрактом передоплату використовували, зокрема, на закупівлю металобрухту як вдома, так, у невеликих кількостях, і за кордоном. Ми давно говорили, що імпорт металобрухту слід було б дозволити, але Мінфін і митниця відмовляли, не думаючи про те, щоб дати металургам більше заробити».
«Важливо ще зрозуміти, що є балансом, — пояснює експерт. — Це поняття можна знайти в українському законі про металобрухт. У ньому передбачалося, що певні переваги в частині експорту металобрухту отримають ті підприємства, які активно працюють і на внутрішньому ринку, не даючи виникнути дефіциту цієї сировини. Але останніми роками цей порядок порушено. Експорт тупо забороняли, чим позбавляли підприємства обігових коштів, щоб фінансувати заготівлю. Саме це слово тут ключове. Щоб мати металобрухт — треба стимулювати його заготівлю».
«Цього року заготівля брухту катастрофічно впала. На той обсяг, що раніше отримували за два дні, тепер потрібен місяць, — зазначає фахівець, — тож сьогодні слід думати про заготівлю, розробляти заходи, які б її стимулювали. А брухт сам по собі в країні є. Усе-таки питання технічного переозброєння якось вирішуються, щось розбирається, демонтується. Хоча машинобудування не працює, через що відходів металообробки катастрофічно мало. Я розумію наших металургів. Їм металобрухт потрібен, як то кажуть, тут і зараз. Але чому, наприклад, на тому ж комбінаті Ілліча свого часу не довели до кінця спробу освоїти метод прямого відновлення металу з руди? Адже наші руди це дозволяють. У будь-якому разі, торгувати треба тим, що купують. Але нашій країні все-таки краще торгувати не брухтом і напівфабрикатами, а якісним металом...»
Цю думку підтвердив «Дню» і голова парламентського комітету з промислової політики й підприємництва Віктор ГАЛАСЮК: «Виробництво металопродукції на порядок вигідніше країні, ніж експорт сировини. Тонна експортованого металобрухту приносить менш ніж 300 гривень до бюджету країни у вигляді вивізного мита. А одна тонна брухту, з якої в Україні виплавлена сталь, — це більш ніж дві тисячі гривень податкових надходжень. Я не кажу вже про інвестиції у виробництво, робочі місця, «ефекти мультиплікатора» для інших галузей економіки. Ми маємо рухатися вгору у ланцюжку створення доданої вартості в усіх промислових галузях».
