Наукове обладнання, мікросупутники і навіть космічний туалет

Незважаючи на пандемію коронавірусу, яка охопила всю планету, питання життєзабезпечення та управління Міжнародної космічної станції залишається ключовим пріоритетом для світової спільноти. В цих умовах українська та американська ракетно-космічні індустрії вчаться працювати в нових реаліях і, з дотриманням безпекових заходів, поступово повертаються до звичного рівня роботи. Так, цими вихідними з Центру космічних польотів, що на острові Воллопс (штат Вірджинія, США), проведено черговий успішний пуск ракети-носія середнього класу «Антарес». Ракета-носій вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель «Сігнус», який мав завдання доставити на МКС приблизно 3629 кг корисного вантажу на замовлення NASA.

Як повідомляється, у понеділок, приблизно о 12.10 за київським часом, транспортний корабель успішно пристикувався до МКС. Його захопила 17-метрова рука маніпулятора Canadarm-2, якою управляли дві американські астронавтки Кристина Кук та Джессика Меїр. Ракета-носій «Антарес» складається з двох ступенів і космічного вантажного корабля «Сігнус», у ролі третього ступеня.

Основну конструкцію першого ступеня розробило українське «КБ «Південне» та виготовило ВО «Південмаш» у кооперації з вітчизняними підприємствами «Хартрон-АРКОС», «Київприлад», «Хартрон-ЮКОМ», «ЧЕЗАРА», «РАПІД» та iн. Головний розробник ракети-носія — американська корпорація Northrop Grumman. Злагоджена успішна робота українських і американських фахівців сприяє забезпеченню життєдіяльності Міжнародній космічній станції, де постійно перебувають від трьох до шести членів екіпажу, які залежні від доставки вантажів з Землі.

Підготовка ракети-носія «Антарес», її випробування та пуск проходили за участю фахівців ДП «КБ «Південне», ДП ВО ПМЗ та НВО «Хартрон-АРКОС». Згідно з контрактом, з території КБ «Південне» в режимі реального часу здійснювалася технічна підтримка пуску, приймання та оброблення телеметричної інформації. Українські фахівці в повному обсязі забезпечили виконання всіх операцій у своєму секторі відповідальності. Під час підготовки запуску команду спеціалістів з України було доставлено до США спеціальним рейсом з огляду на пандемію коронавірусу.

За традицією 15-й космічний буксир «Сігнус» корпорація Northrop Grumman назвала на честь американської астронавтки Калпани Чавли — першої жінки індійського походження, яка побувала в космосі. Свій перший політ вона здійснила 19 листопада 1997 році на борту шатла «Колумбія» разом з українцем Леонідом Каденюком. Трагічно загинула з шістьма іншими астронавтами 1 лютого 2003 року на завершальній стадії свого другого польоту, коли під час спуску на Землю шатл «Колумбія» зазнав катастрофи.

В межах пускової місії на Міжнародну космічну станцію доставлено більше 20 одиниць корисного навантаження для проведення наукових експериментів. Зокрема, Onco-Selectors — обладнання для експерименту, метою якого є ідентифікація ліків на основі онкоселективних рибонуклеїнових кислот (мРНК), які працюють в умовах мікрогравітації і призначені для виявлення ракових клітин; матеріали для проведення досліджень росту рослин, під час яких буде вирощуватися редис в ролі моделі для майбутніх культур у космосі.

Обладнання для експерименту Spacecraft Fire Experiment-V (Saffire-V) з дослідження процесу горіння, поведінки диму і поширення полум’я в умовах мікрогравітації, який розпочнеться після того, як Cygnus покине МКС. Універсальна система управління відходами (UWMS) — новий компактний туалет для астронавтів, який в подальшому буде використовуватися в тому числі у місіях на Місяць та Марс. А також VR-камера, яку астронавти братимуть із собою під час виходу у відкритий космос — відзняті матеріали будуть використані для створення заключних серій серіалу Space Explorers: The ISS Experience. На стацію доставлено й чотири малі космічні апарати — університетські кубсати Alpha, Bobcat-1, NEUTRON-1 та SPOC. Наступна місія «Антареса» запланована на весну 2021 року.