НБУ не збирається знімати гарантії з валютних депозитів...

Нацбанк планує скасувати гарантії за валютними внесками. Таку невтішну для сотень тисяч (як стверджують аналітичні дослідження) українців новину учора повідомив Forbes. Мовляв, спроба Нацбанку стимулювати громадян обмінювати раніше куплені долари назад на гривню під загрозою введення збору на валютні операції поки не увінчалася успіхом. Тому у НБУ вирішили використати ще більш витончений спосіб відбити у населення бажання купувати долари і євро. Тож, посилаючись на джерела в НБУ, видання стверджує, що чиновники розглядають можливість виведення валютних вкладів фізосіб з-під державних гарантій. «Обговорюються різні варіанти. Один з них — підвищити розмір гарантій за гривневими депозитами до 250 тисяч гривень і одночасно понизити компенсації за доларовими вкладами», — наводиться цитата співрозмовника Forbes у Нацбанку. За його словами, не виключено, що на валютні депозити тимчасово будуть введені нульові гарантії держави. А це означає, що якщо Нацбанк у боротьбі за дедоларизацію економіки скасує державні гарантії за валютними вкладами, то при банкрутстві будь-якого банку, громадяни не отримають ні копійки від своїх вкладів.

«Я чув про цю ініціативу, але я її не підтримую», — зазначив член наглядової ради Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник. Тож вона знову стала актуальною у світлі різкого скорочення припливу валюти в країну. «Вихід може бути тільки один — скасувати захист за вкладами», — вважає економіст Олександр Охріменко. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зараз гарантує депозити до 200 тисяч гривень незалежно від валюти рахунку. Виняток — депозити в банківських металах.

У самому фонді не підтверджують, що існує план скасувати гарантії для валютних вкладів. «Я не чув про таку ідею», — заявив заступник директора-розпорядника фонду Андрій Оленчик. На його думку, подібні новації можуть бути прийняті тільки за допомогою внесення змін до закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Однак, як стверджують джерела, регулятор може провести новацію рішенням адміністративної ради фонду, який, відповідно до закону, має право самостійно встановлювати розмір держгарантій за внесками.

«День» звернувся до Нацбанку з проханням прояснити ситуацію. У прес-службі нам повідомили, що вперше чують про таку ініціативу. «Національний банк України повідомляє, що зазначена інформація не відповідає дійсності і зазначене питання не розглядається, оскільки відсутні будь-які об’єктивні економічні передумови для зазначених дій». Тож радять пресі уважніше підбирати співрозмовників. «Враховуючи вищенаведене, просимо засоби масової інформації користуватись перевіреними джерелами інформації та, у разі потреби, звертатись до Прес-служби Національного банку України», — йдеться у повідомленні прес-служби.

В Асоціації українських банків «Дню» також повідомили, що про плани зняття держгарантій з валютних депозитів вперше почули зі ЗМІ. Утім мало вірять, що журналісти могли просто вигадати інформацію. «Якби не було ініціативи Національно банку, і якби сам голова НБУ не вийшов на телебачення з посилом підтримки ідеї 15% податку на продаж іноземної валюти, то я б точно не повірив би у достовірність інформації, яку опублікував Forbes», — коментує «Дню» голова АУБ Олександр СУГОНЯКО. Однак, з його слів, схема , яка вимальовується після зведення до купи усіх цих «валютних» ініціатив регулятора не має логічного зв’язку. Адже, розповідає Сугоняко, 15%-й податок з продажу валюти — це те, що має налякати людей і стимулювати їх не тримати доларові заощадження у готівці, а нести їх на банківські рахунки («День» писав про законні способи уникнення оподаткування на продаж валюти. — Ред.). Натомість зняття держгарантій на валютні депозити навпаки провокуватиме паніку та відтік валюти з ощадних рахунків. «Це — якась сфера маразму, — робить висновки Сугоняко. — І якщо в чиїйсь голові ця ідея з’являлась, то вона суперечить чинному законодавству». Експерт нагадує: Адміністративна рада фонду не має права встановити суму гарантування вкладів меншу ніж визначено законом. «Тобто вони просто нормативно не можуть обставити гарантій на рівні менше за 200 тисяч гривень», — пояснює Сугоняко.

Утім, глава АУБ не заперечує можливості внесення змін до чинного законодавства за ініціативи Нацбанку. Однак, за такого варіанту розвитку подій, каже експерт, регулятор просто розпишеться у своїй нікчемності та безпорадності у питаннях валютної політики. Хоча, за словами Сугоняко, вже 15%-й «валютний» податок — далеко не грамотна ініціатива регулятора. «Я не знаю хто вклав в голову цю ідею главі НБУ разом з ідеєю про зняття держгарантій. Але це схоже на інтригу з метою виставити в дуже негативному світлі керівництво Національного банку України», — ділиться роздумами з «Днем» фінансист. Інакше, каже він, керівництво Нацбанку просто не дає собі звід щодо того, що воно робить. «Невже вони не усвідомлюють, що є державними діячами, а не керівниками бізнесової структури, яка хоче на паніці щось заробити», — обурюється Сугоняко.

Аби зорієнтуватись у масштабах потенційної «паніки» від зняття держгарантій по валютним депозитам, «День» запросив статистику по заощадженнях, які українці зберігають в комерційних банках. І картина виявилась цікава. Відповідно до даних, наданих «Дню» Асоціацією українських банків, за жовтень 2012 року депозити фізичних осіб скоротились на 3,2 мільярда гривень (на 2%). А от у іноземній валюті навпаки зросли — на 4,7 мільярда гривень (на 3%). В цілому за рік гривневі ощадні рахунки збільшились на 17,6 мільярда гривень, натомість валютні — на 26,9 мільярда гривень. Загалом же, українці зберігають в комерційних банках близько 351,9 мільярда гривень. З них — 175,6 мільярда — на гривневих депозитах, і 176,3 — на валютних.