Не приймаєте, так похваліть
Процес вступу України в СОТ затягується«Ми чекаємо позитивної оцінки України в напрямку вступу у Світову організацію торгівлі, й думаю, що Україна заслужила цю високу оцінку», — сказав у кінці минулого тижня український прем’єр Юрій Єхануров. На його думку, Україна виконала основну частину завдань зі вступу в СОТ і на даному етапі (13—18 грудня в Гонконгу відбудеться міністерська конференція СОТ, де планується заслухати звіт України про пророблену роботу для вступу у СОТ) необхідно визначитися з можливою датою прийняття рішення про вступ. У цьому зараз найбільше запитання...
«Найкритичнішою сферою» в переговорному процесі про вступ України в СОТ є підтримка сільського господарства та її сукупний розмір. Заступник міністра економіки України Андрій Березний на засіданні круглого столу «Вступ України в СОТ: перспективи аграрного сектора» заявив, що Україна й далі відстоюватиме рівень цієї підтримки в обсязі $1,14 млрд. Такий рівень обґрунтований у направленому в секретаріат СОТ офіційному матеріалі.
Як відомо, на протязі переговорів Україна виходила з базового періоду для розрахунку рівня цієї підтримки в 1994—1996 роках. Однак процес вступу в СОТ затягся, і тепер кілька країн, у тому числі Австралія та США, вимагає змінити базовий період на більш пізній — 2000—2002 роки, який, на їхню думку, більш показовий. Однак такий варіант абсолютно неприйнятний для України, бо тоді, відзначає Березний, рівень державної підтримки АПК, розрахований за методологією СОТ, падає до відмітки $265 млн.
Як вважає заступник начальника департаменту міжнародної інтеграції, інвестиційної політики та розвитку аграрного бізнесу Мінагрополітики Тетяна Варченко, в країнах ЄС рівень державної підтримки сільгоспвиробників насправді набагато вищий, аніж того добивається Україна, — понад 700 євро на один гектар проти 33 євро в Україні. До того ж, переконана Варченко, наші аграрії ніколи не мали, як в Європі, адресної допомоги з боку держави — вона переважно надходила у вигляді списання заборгованості, фіксованого сільгоспподатку, довгострокових кредитів і подібне.
Другим каменем спотикання на переговорах із аграрних питань залишаються умови ввезення в Україну цукру-сирцю. І це той випадок, коли ми самі створюємо собі проблему. Ще в 2001 році в ході переговорів про вступ України в СОТ, нагадує Березний, була узгоджена пропозиція українського аграрного відомства про введення щорічної квоти на ввезення цукру-сирцю в обсязі 260 тис. тонн зі ставкою ввізного мита 2%. Цю пропозицію прийняли всі учасники переговорного процесу, крім Австралії, яка наполягала на збільшенні квоти. У 2000—2001 роках ця квота становила 260 тис. тонн, у 2003 році — 560 тис. тонн, у 2004 му — 125 тис.тонн. У 2002 му та 2005 му квоти небули встановлені. Однак на 14-му засіданні робочої групи по розгляду заявки України про вступ в СОТ Україна, з ініціативи Мінагрополітики, заявила про відмову від квотування імпорту цукру-сирцю в майбутньому. Це негайно викликало зустрічну пропозицію країн-членів СОТ по істотному зниженню митного імпортного збору українською стороною на цукор і цукор-сирець. І знов найбільш жорстку позицію, за словами Березного, зайняла Австралія, яка вимагає збільшення квоти на ввезення цукру- сирцю чи зниження мита.
Заступник міністра економіки вважає, що позиція України в регулюванні імпорту цукру на вітчизняний ринок є суперечливою і тому вимагає термінового узгодження. Зараз в Україні діє досить високе ввізне мито на цукор — 50% митної вартості товару, але не менше за EUR300 за тонну. Цей рівень захисту дуже високий, підкреслив Березний, і тому він неприйнятний для членів СОТ. Він також нагадав, що при вступі в СОТ країна повинна гарантувати мінімальний доступ до внутрішнього ринку, який базується на даних імпорту за останні три роки. За словами заступника міністра, в 2003 році Україна імпортувала 1,4 млн. тонн цукру, що приблизно всемеро перевищує раніше узгоджену квоту.
Зрозуміло, це відбувається не від хорошого життя і прямо пов’язане з тяжким становищем української цукрової галузі, яка давно вимагає реформування. У зв’язку з цим Березний знову, услід за своїм шефом Арсенієм Яценюком, послався на сусідню Білорусь, де протягом п’яти років на вцілілих чотирьох заводах встановили нове обладнання, і тепер вони щорічно виробляють 600— 700 тис. тонн цукру. А в Україні на 121 завод припадає 1,8 млн. тонн цукру в рік… Хто працює продуктивніше, кожному зрозуміло.
Так часті посилання на білоруський досвід дали привід генеральному директору Української аграрної конфедерації Наталії Погожевій докоряти Мінекономіки у відсутності прогресивніших прикладів для наслідування та слабкій поінформованості бізнесу. Переговори по СОТ, як би там не було, наближаються до завершення, а представники аграрного бізнесу, за словами Погожевої, як і раніше перебувають у повному незнанні відносно наслідків для них членства України в СОТ. Це підтверджується й результатами соціологічного опитування, яке провела експерт Інституту сільського розвитку Тамара Осташко. Як показало проведене в серпні—вересні 2005 року дослідження, майже дві третини селян або взагалі нічого не чули про СОТ, або знають лише про існування цієї організації. Добре обізнаними про СОТ вважають себе лише 11% респондентів.
Ось так, без широкої поінформованості всіх шарів суспільства та копіткої роботи з парламентаріями уряд думав із ходу взяти всі бар’єри й оформити членство у СОТ в 2005 році. А поспіх до добра ніколи не доводить. Так, за словами Погожевої, у пакеті законів по СОТ було проголосовано закон про безпеку харчових продуктів. Коли прийняли його, то спохватилися: адже він, як вважає Погожева, завдає «страшного удару» по бізнесу, переробній і харчовій промисловості. А все тому, переконана гендиректор, що «закон приймався непрозоро, не було публічної дискусії та професійної роботи (уряду. — Авт.)».
Характерно, що на цьому круглому столі не звучали чергові запевнення в тому, що Україна приєднається до СОТ у цьому році: тепер усім ясно, що «поїзд уже пішов». Шанс потрапити на нього, за словами Березного, зберігався аж до жовтня. Зараз грудень, і слабою втіхою може слугувати ствердження заступника міністра, буцімто українська економіка вже працює «в умовах СОТ». Останнім непохитним оптимістом залишається глава держави. На нещодавній зустрічі з держсекретарем США Кондоліззою Райс Віктор Ющенко заявив, що Україна чекає позитивної заяви грудневого саміту СОТ у Гонконгу відносно її членства в цій організації. Блаженний, хто вірує...