Об’єднатися, щоб вижити

За нещодавніми протестами далекобійників були приховані глобальні проблеми всієї невпорядкованої системи цієї важливої для України галузі. Звичайно, головне питання кредитів, які дають у державну скарбницю чималий прибуток, було ніби останньою краплею невдоволення людей, що доволі давно назрівало.

Слід зазначити, що багато питань, які лишилися за бортом протестів, мають глобальніший характер і знаходяться в полі вирішення держави. Дороги, ДАІ, податки, а в загальному підсумку жодного стосунку країни до власних перевізників — ось далеко не повний перелік того, що хвилює зараз людей, які намагаються у надзвичайно складних економічних умовах не тільки елементарно залишитися на плаву, але й принести хоч щось у свій дім.

Утім, всеукраїнська акція далекобійників під столицею була, скажемо прямо, підсумком локальних протестів, що прокотилися країною. Не лишилися осторонь цього руху і криворізькі водії. На самому початку лютого на окружну дорогу вийшло близько двадцяти машин. Водії вимагали практично того ж, що й їхні колеги під Києвом. Кредитів, уваги держчиновників до своїх проблем тощо. Проте, як це сталося й під стольним градом, реальної дії протест не мав. Загалом це був закономірний підсумок, позаяк місцеве самоврядування на криворізькі філіали київських банків впливу не справляють. Та й інші питання, як ось незадовільний стан міських автомагістралей, відсутність гідно сервісу на дорогах і багато іншого, хоч і були у відносному відомстві міськвиконкому, однак бути вирішеними не могли через низку «вагомих» причин, наприклад, відсутність необхідних фінансів. При цьому увагу міських чиновників до акції було все-таки привернено, тобто криворізьке начальство переживало, щоб не була перекрита одна з артерій міста. Запевнення в чому й отримали від водіїв — мовляв, ні, не перекриватимемо фурами дорогу. Напевно, в пориві вдячності один чиновник із тих, хто приїжджав подивитися на акцію, поцікавившись станом справ, занепокоївся комфортом водіїв, запропонувавши їм поставити біотуалети! Проте цим увага до проблем далекобійників і скінчилася.

Звісна річ, бачачи таке «дбайливе» до себе ставлення, криворізькі водії вирішили взяти «кермо влади» у свої руки. Так, на початку цього року виникла й набула реальної сили ідея створення асоціації перевізників Кривого Рогу. Слід сказати, що для створення подібної організації, як уже було сказано, причин безліч. Але є в цій справі й певна родзинка. Насамперед, це те, що внутрішньоукраїнський ринок автоперевезень у буквальному сенсі пущений на самоплив! І якщо міжнародні перевезення представляє в Україні відомий АсМАП, який хоч якось захищає інтереси своїх членів, то водії, котрі працюють на внутрішніх рейсах, залишені самі на себе, а в дійсності стикаються з тими самими проблемами, що й міжнародні перевізники. Втім, варто сказати, що внутрішній ринок автоперевезень усе ж дещо відрізняється від міжнародного, але, на жаль, у негативний бік. Наприклад, якщо на міжнародних перевезеннях вантаж у обов’язковому порядку страхується, то на українських теренах водії такої «розкоші» не знають. Слід зауважити й таку проблему, як ціноутворення. В умовах кризи попит на автоперевезення може й не впав, однак розцінки за ці послуги катастрофічно покотилися вниз. Наприклад, якщо до настання кризи послуга коштувала сім гривень за кілометр, то тепер вартість упала до трьох, ба навіть двох із половиною гривень!

Звичайно, в цьому випадку можна просто сказати — а хто вам винен? На це запитання чіткої відповіді у криворізьких водіїв не було, але можна передбачити, що для цього, як-то кажуть, потрібен особливий хист. До речі, у планах криворізької асоціації — створення власної диспетчерської служби. Як і вирішення багатьох інших проблем, наприклад, організація власної пересувної рембази і своїх заправних станцій. Але це в перспективах, а першим кроком було вирішення однієї з основних проблем, до якої належать взаємовідносини ДАІ та водія, тобто юридичний бік цього питання. Кажучи простіше, криворізькі члени асоціації найняли пару адвокатів, щоб хоч якось захистити себе від свавілля ДАІ. Нове законодавство, що регулює взаємовідносини Державтоінспекції та українських водіїв, звичайно, відносно адаптоване до міжнародних норм. Однак, на думку далекобійників, дало можливість ДАІ на офіційному рівні займатися «дорожнім розбоєм».

Має місце і проблема вагових станцій, на яких чи то обладнання стоїть не те, чи то той самий український менталітет спрацьовує, але факт залишається фактом: у одному випадку машина перевантажена, а в іншому — через яких-небудь пару сотень кілометрів — недовага! Або взагалі анекдотична ситуація, коли зваживши пусту машину, водію оголосили, що начебто в нього перевага на задню вісь, а коли він відкрив контейнер і з’ясувалося, що машина пуста, офіцер, який проводив зважування, сказав — «...це ж треба, знову комп’ютер завис!» Як вам таке?

До речі, в можливості заробити на далекобійниках не втрачають і нафтотрейдери, які ставлять ціну на паливо, як душа забажає, при цьому, як зазначають водії, в баки заливається менша кількість солярки. А технічне обслуговування машин — тут є де розгорнути діяльність. Адже на дорожніх просторах України спеціалізованих техсервісів раз-два та й усе! Не вигідно іноземним інвесторам відкривати свої представництва в таких містах, як наприклад, Кривий Ріг. Найближчі СТО великих компаній знаходяться в Дніпропетровську. Природно, що в цій ситуації для того, щоб не гнати машину за тридев’ять земель, кожний водій намагається по можливості провести техобслуговування самотужки, або користуючись послугами «гаражних майстрів», а що це за обслуговування ми можемо наочно спостерігати в сумній статистиці ДТП. До речі, брак спеціалізованих СТО відроджує до життя «зашкалену» вартість їхніх послуг.

На жаль, список проблем є нескінченним! А вихід? Адже держава не в змозі впоратися з деякими з цих питань, так і не треба їй це — як не дивно такі сентенції звучать. Тоді далекобійникам залишається одне — виходити на страйки, провести акції протесту, але це радикальні методи. Так, враховуючи певний нюанс, далеко не кожний учасник цього ринку піде на активні дії. Адже ще є інший принцип — моя хата з краю, нічого не знаю. Однак, криза мине, ми її переживемо, а далі нехай все йде своїм звичаєм. Але хто дасть гарантію, що, по-перше, переживете, а по-друге, для дуже багатьох це єдиний спосіб заробити! І таких більшість по всіх регіонах України, в тому числі й у Кривому Розі. І саме вони, спостерігаючи пасивне ставлення рідної країни до власних проблем, вирішили об’єднатися, щоб вижити, наприклад, створивши наразі єдину в своєму роді асоціацію перевізників Кривого Рогу. До речі, подібні ідеї набирають обертів і в інших областях країни, але це лише паростки. Однак без цього не можна, оскільки один у полі не воїн. Під своєю егідою активісти асоціації планують об’єднати не тільки далекобійників Кривого Рогу, але й усіх перевізників міста, а в перспективі — створення загальноукраїнської асоціації. Це цілком реальна ідея, до того ж життєздатна, оскільки мешканці Кривого Рогу вже підтримали: Дніпропетровськ, Львів і деякі інші регіони України. Тобто час і розуміння того, що треба створювати професійні об’єднання перевізників, вже настав. Адже інакше їм не вижити.