Остання «барикада» сланцевої революції

2 жовтня 2013 року з ініціативи голови Львівської обласної ради Петра Колодія у сесійній залі Львівської обласної ради відбудеться громадське обговорення щодо пошуку, розвідки та видобутку вуглеводнів на території Олеської площі. Мета зустрічі, як вказано на офіційному веб-порталі органу місцевого самоврядування, — обговорення питань, що пов’язані з перспективами та ризиками пошуку, розвідки та видобутку вуглеводнів на території Олеської площі. Початок об 11.00. Учасники — представники Кабінету Міністрів України, Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, народні депутати України від Львівщини, депутати Львівської обласної ради, представники Львівської обласної державної адміністрації, науковці, члени робочої групи для проведення економічного, юридичного, екологічного аналізу проекту Угоди про розподіл вуглеводнів, що видобуватимуться у Львівській області, а також голови Сокальської, Жовківської, Золочівської, Перемишлянської, Жидачівської, Миколаївської, Буської, Камянка-Бузької, Пустомитівської районних рад. До речі, коментарі для обговорення проекту Угоди можна надсилати на електронну адресу — kom.eko@oblrada.lviv.ua.

Наразі невідомо, коли точно Львівська обласна рада розгляне проект Угоди на засіданні, а надто — яким буде результат. Адже, зважаючи на історію розгляду питання в Івано-Франківській обласній раді, щось конкретне спрогнозувати складно. Хоча б тому, що, як відомо, на засіданні Івано-Франківської обласної ради депутати від фракції «Свободи» не голосували взагалі (вийшли з зали, аргументуючи своє рішення «негативною інформаційною кампанією», яку розгорнули довкола «Свободи» напередодні засідання), а більшість бютівців голосували через погрозу «кадрових рішень в партії» (деталі — в матеріалі «Дня» «Кому хто і що пообіцяв» від 24 вересня 2013 року).

По суті ж Угода, схоже, теж не має нічого конкретного. З того ж таки досвіду засідань з цього питання Івано-Франківської обласної ради, зауваження може бути просто не враховано. Більше того, «по протоколу» Рада може голосувати за одне, а в угоді буде інше. Зокрема народний депутат Юрій Дерев’янко, як повідомили «Дню» в прес-службі народного депутата, запевнив: текст рішення Івано-Франківської облради щодо погодження Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки «Олеська», що буде укладено між державою Україна, компанією «Шеврон Юкрейн Б.В.» та ТОВ «Надра Олеська» не відповідає стенограмі засідання. Нардеп зауважив, що облрада не врахувала пропозицій народних депутатів Юрія Дерев’янка, Олександра Донія та Ярослава Гінки щодо усунення тих ризиків, які закладено в Угоді про розподіл продукції.

Згідно з рішенням облради про погодження сланцевої угоди, угода набуває чинності після того, як Облрада звернеться до парламенту з пропозиціями внесення змін до пункту 55 статті 29 Бюджетного кодексу України, а не після самого факту внесення парламентом відповідних змін.

Натомість у стенограмі засідання та відповідно до інформації у ЗМІ рішення про схвалення Угоди набирає чинності після внесення змін до пункту 55 статті 29 Бюджетного кодексу України та підписання Угоди з Кабінетом Міністрів України. На думку народного депутата Юрія Дерев’янка, Облрада спочатку мала б дочекатися прийняття відповідних змін до законодавства, а потім приймати рішення щодо Угоди. Окрім того, його дивує повне ігнорування Обласною радою питань екологічних ризиків та пасивність у відстоюванні інтересів місцевих громад, на території яких планують видобуток сланцевого газу. «Дивно, що депутати облради погодилися на таку незначну суму коштів, яку інвестори обіцяють виділяти на соціальний розвиток територіальних громад — від 500 тисяч до одного мільйона доларів США на рік для двох областей, якщо розподілити цю суму на кожен населений пункт, то в середньому ця сума є мізерною — 12 000 гривень на рік», — підкреслив Дерев’янко. Політик зазначає, що інтереси місцевих громад, на території яких здійснюватиметься видобування, до уваги не беруться. — «І це не говорячи про позбавлення місцевих громад можливості поповнювати свої бюджети за рахунок місцевих податків і зборів (наприклад, земельного чи збору за використання природних ресурсів), від сплати яких звільняють інвесторів».

Не вирішеним, на думку парламентарів, є також питання можливості неправомірного позбавлення права власності на землю місцевих мешканців та порушення прав інших надрокористувачів, що працюють на території ділянки «Олеська». «В Угоді закладено дуже небезпечні норми, які насамперед порушують інтереси приватних власників та користувачів. Попри те, що країни, де видобувають сланцевий газ, йдуть практикою оренди земельних ділянок, необхідних для видобування вуглеводнів, які вони потім рекультивують та повертають власникам, в Угоді передбачено, що держава повинна буде вживати всіх необхідних заходів для набуття права власності державою (замість оренди) на земельні ділянки у разі, якщо інвестор для здійснення операцій з вуглеводнями не зможе досягти домовленості з третіми особами. Крім того, держава бере на себе зобов’язання сприяти Інвесторам в отриманні згоди на проведення робіт у межах гірничого відводу, який надано іншому надрокористувачу, навіть якщо останній категорично проти. Є ризик, що вказане положення спричинить витіснення з регіону та з відповідного сектору ринку вітчизняних суб’єктів підприємницької діяльності, які є надрокористувачами», — зазначає Дерев’янко.

Що ж до екологічних ризиків, то парламентарі наголошують: по-перше, в документі не враховано довгострокові екологічні ризики. Інвестори після закінчення строку дії Угоди вже не нестимуть відповідальності за екологічну безпеку в тій місцевості, де здійснюватиметься видобуток. Хоча, за прогнозами експертів, шкоду можливо спричинити і через 10 і 20 років. А по-друге, у проекті Угоди умови щодо страхування ризиків, зокрема щодо відповідальності за шкоду, яку можуть заподіяти навколишньому природному середовищу при здійсненні операцій з вуглеводнями, визначено досить абстрактно. А це у разі настання страхового випадку може суттєво зменшити суму страхової виплати, відповідно в компенсацію заподіяної шкоди. «Щоб створити видимість хоча б якогось контролю, Івано-Франківська облрада доручила голові обласної ради та голові обласної адміністрації утворити робочу групу з моніторингу реалізації угоди розподілу вуглеводнів. Проте ця робоча група та її рішення, рішення самої обласної адміністрації чи ради, не матимуть жодного впливу та юридичного значення, якщо раптом буде виявлено якісь відхилення, — наголошує Дерев’янко. — Проектом Угоди передбачено, що на інвестора не поширюється дія нормативно-правових актів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, якщо такі акти обмежують права інвестора, що передбачено цією Угодою».