ПДВ-рахунки фінансово спустошують енергоринок

Отже, опалювальний період, якого цього року так боялися, розпочався вчасно, а то й з певним випередженням звичних термінів. Але це навіть не півсправи. Енергетикам треба пройти зиму без аварій, без відключень споживачів і заробити гроші на придбання енергоресурсів для подальшої роботи. Чи вдасться?

«Щодо наявності устаткування у нас проблем немає, а ось щодо його ремонту і реконструкцій, особливо на теплових електростанціях, де критично мало проведено поточних і капітальних ремонтів, а також реконструкції основного і допоміжного обладнання, виникає занепокоєння», — каже екс-міністр енергетики, президент Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков. Своє занепокоєння з цього приводу він пояснює тим, що обсяг електроенергії, яка виробляється на теплостанціях, становить приблизно 30%, а головне, що саме вони сьогодні працюють у режимі регулювання частоти струму в українській енергосистемі.

Не дуже втішає його й ситуація із запасами вугілля на теплостанціях. На складах сьогодні, за його словами, приблизно два мільйони тонн. До того ж переважно всі ці запаси зосереджено загалом на двох електростанціях. «Це критично низька цифра, хоча торік на цей час там було 1,5 мільйона тонн. Для входження в опалювальний сезон, — за словами екс-міністра, — треба мати на складах щонайменше три мільйони, а для його комфортного проходження 3-3,5 мільйона. Тому що окрім того вугілля, яке вже є в запасі, потрібно спалити ще приблизно 10 мільйонів тонн, і його постійно треба завозити. А це десь чотири тисячі залізничних ешелонів». «За сьогоднішньої транспортної інфраструктури і третини непрацюючих шахт, а також за нинішньої системи взаєморозрахунків — це дуже складно», — стверджує Плачков і закликає розраховувати на холодну зиму, оскільки вона не може з року в рік бути такою м’якою, як торік. У цьому разі потрібно буде довозити вже не 10, а 11-12 мільйонів тонн.

Щодо запасів газу у підземних сховищах, то Плачков характеризує їх як критично недостатні для входження в опалювальний сезон. «Комфортно Україна входить у цей період з 22-23 мільярдами кубометрів у ПСГ, — каже він і нагадує, що за планами, встановленими урядом, мало бути приблизно 18 мільярдів, але їх не вдалося накопичити. Це викликає навіть не хвилювання, а тривогу, тому що реверс газу з Європи не забезпечить прокачування такого обсягу, а закупівля в «Газпрому», за нинішніх відносин з ним і з Росією, дає упевненість лише в тому, що будуть проблеми.

Не відіграють на повну силу цього року свою роль в електроенергетиці як регулюючі потужності і гідростанції, що слугують зазвичай мобільним аварійним резервом потужності для енергосистеми України. Запаси води в річках і водосховищах, за словами Плачкова, дуже малі. У результаті гідростанції зараз не працюють за вказівками диспетчерів на енергосистему, підтримуючи необхідну частоту та інші параметри. Вони керуються лише санітарними нормами, що визначають мінімальний рівень води в річках, який забезпечує роботу водозаборів, що подають воду для населення.

А становище «Енергоатома», як вважає Плачков, викликає не занепокоєння, а лише легке хвилювання. Але не через запаси, а через можливі проблеми з вивезенням відпрацьованого палива. Проте керівництво компанії, зазначає голова Всеукраїнської асамблеї, вирішує наявні проблеми. Екс-міністра непокоїть лише те, що частка атомної електроенергії зросла з 40 до 60 відсотків у загальному обсязі її вироблення в країні. «Це і добре, і дуже погано, — вважає він, — тому що країна ніби зависає на одному секторі. Це неправильно. За якихось профілактичних чи аварійних зупинок блоків, потужністю 1000 МВт, диспетчерам потрібно вводити натомість одразу три-чотири блоки на теплових станціях, що дуже складно».

Головний диспетчер, начальник оперативно-диспетчерського управління держпідприємства «НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко вимушений погодитися з Плачковим в щодо обсягів і якості виконання ремонтних робіт при підготовці до зими. Він пояснює це зниженням обсягів фінансування електрогенеруючих компаній.

Можливі чи ні в Україні цього року віялові відключення електроенергії? Відповідаючи на це запитання, головний диспетчер каже, що нещодавно розроблено інструкцію зі складання графіка погодинного відключення електроенергії, і зараз вона перебуває на узгодженні в Мін’юсті. А відповідних графіків, звичайно, поки немає. Щодо відключень за графіками ГАВ (аварійних відключень), то торік після першого тижня відключень ініціативні енергокомпанії довели ці графіки до 80% споживання. А в більшості компаній вони залишилися в межах 25%, як передбачалося ГАВ. «І ці компанії отримали у своїх регіонах соціальні вибухи», — констатує Зайченко. Коментуючи головного диспетчера, Плачков наголошує, що підписати ці графіки може лише дуже смілива людина — віце-прем’єр чи сам прем’єр. Та й чиновники такого рангу, за його словами, не завжди брали на себе таку відповідальність.

«Заборгованість підприємства «Енергоринок» перед генеруючими компаніями становить на сьогодні майже 8 мільярдів гривень, — каже заступник директора з правового забезпеченню Артем Горянін, — триває великий приріст цієї заборгованості: лише за серпень недоплачено 1,3 мільярда гривень». Роз’яснюючи, чому це відбувається, він каже про низький рівень розрахунків споживачів. Але, окрім цього, до цього, на його думку, призводять такі новини, внесені до Податкового кодексу, як система електронного адміністрування податку на додану вартість.

«Теплові компанії купують вугілля, — розповідає юрист, — паливна складова собівартості у нас 60-70%. Враховуючи величезний обсяг боргу шахт перед бюджетом і перед працівниками, вони перестали виписувати нам податкові накладні, і в нас немає податкового кредиту з ПДВ. Відповідно, і ми по ланцюжку не можемо виписувати такі накладні для підприємства «Енергоринок». Вже у липні він не отримав податкового кредиту на 122 мільйони гривень, у серпні — на 206 мільйонів, у вересні — на 420 мільйонів. Йде геометрична прогресія. Що це означає?»

«Оскільки в енергетиці гроші перебувають у загальному казані, — продовжує Горянін, — вони в результаті звідти вимиваються і прямують до держбюджету. У зв’язку з цим розрахунки ніби по спіралі гальмуються з наступними по ланцюжку компаніями. Ми звернулися із цього приводу до уряду. Прем’єр-міністр дав доручення провести міжвідомчу нараду всіх зацікавлених сторін, включаючи Мінфін. Її було проведено ще другого жовтня. З Мінфіном було погоджено загальну позицію — запровадити касовий метод нарахування ПДВ для підприємств енергетики і звільнити від ПДВ вугільну продукцію. Це дасть змогу більш-менш збалансувати фінансову ситуацію».

«Відповідний законопроект лежить у парламенті, але зараз вибори, і він ніби «не на часі». До листопада ним займатися не будуть. У результаті ми просто не зможемо купувати вугілля. Аби купити «човен» (десь 200 тисяч тонн вугілля) у ЮАР, потрібно заморозити (на ПДВ-рахунках) приблизно 240 мільйонів гривень. А це просто неможливо через те, що система енергоринку продовжує заходити у фінансове піке. Це все може скінчитися тим, що рівень розрахунків на ринку різко знизиться і податкові накладні не зможе виписувати навіть найбільший гравець — «Енергоатом». Якщо він цього не зробить, то, грубо кажучи, настане повний колапс ринку. Навіть повністю розв’язати всі інші проблеми з вугіллям, його просто не буде за що купувати».