Підприємцям відчинять «вікно»

Світовий фінансовий порядок змінюється. Повільне одужання найпотужніших економік світу та наростання боргових явищ в окремих країнах єврозони змушує грошовитих інвесторів переорієнтовуватися з традиційних ринків у пошуках надійніших «гаваней» для зберігання грошей.

Непросте становище традиційних ринків інвестування помічають і світові ЗМІ. Європейські банки позичили рекордну (як для цього року, так і за весь період з початку кризи) суму грошей у Європейського Центробанку — 247 мільярдів євро, пише The Financial Times, на яку посилається BFM. «Ми говоримо про кредитну кризу, а не про кризу ліквідності. Грошей багато, але все більше й більше банків починають вважати, що занадто великий ризик позичати їх комусь іще», — зазначають брокери, опитані газетою. Фінансові неприємності в єврозоні посилюються невизначеністю з борговою ситуацією в Італії та Греції.

Схоже, намічається перерозподіл зовнішніх ринків та формується підґрунтя для появи нових точок світового економічного зростання. За таких умов, кажуть експерти, Україна має активно створювати привабливіший інвестиційний імідж та впроваджувати експортну підтримку для національного виробника, аби зайняти чільне місце на економічній мапі нового фінансового порядку. І шанси в нас непогані. Це визнають і за кордоном.

«Україна входить до першої п’ятірки найбільш перспективних економік світу, на рівні з такими країнами, як Китай, Індія та Сінгапур», — нещодавно заявив конгресмен від штату Нью-Йорк Майкл Грімм. На його думку, найпривабливіші галузі вітчизняної економіки — це енергетика, сільське господарство, туризм та інфраструктура. Розробка ж наявних значних запасів газу взагалі дозволить Україні стати важливим гравцем у наступні 10—20 років, вважає конгресмен.

«Європі не вистачає внутрішніх ресурсів, а Україна має ряд незаперечних інвестиційних переваг. Зокрема, вона найбільша країна Європи з населенням близько 45 мільйонів. Це п’ятий завбільшки внутрішній ринок Європи. Вдале географічне положення дозволяє безпосередньо експортувати продукцію в регіони з понад мільярдним населенням», — оцінює інвестиційну привабливість країни голова Об’єднаного руху роботодавців України бізнесмен Дмитро Фірташ.

Аби спрацював цей інвестиційний резерв українській владі варто засвоїти основні правила економічної дипломатії.

По-перше, потрібно забезпечити ефективну співпрацю держави та бізнесу, зокрема в питанні освоєння зовнішніх ринків. Як приклад такої ефективної співпраці бізнесмен Фірташ наводить Німеччину та Нідерланди. В цих державах, продовжує він, експорт забезпечує відповідно 46% та 67% економічного зростання щороку.

Крім того, варто подбати про залучення інвестицій у країну. Нагадаємо, що цього року в Україну зайшло 5,3 мільярда доларів прямих iнвестицiй (із 7,5 мільярда доларів запланованих). За словами голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами (Держінвестпроект) Владислава Каськiва, в 2012 роцi агентство розраховує побачити в Україні 10 мільярдів доларів. Отримувати ці гроші планується кількома шляхами. Перший — національні проекти. За оцінками Каськіва, щонайменше чверть цієї суми мають забезпечити саме вони. Як він розповів «Дню», вже завершуються переговори по трьох національних проектах. Залученню інвестицій може допомогти створення фонду підтримки малого інноваційного бізнесу та венчурної компанії з фінансування ризикованих проектів.

«Якщо ви дійсно хочете рухатися в плані покращання інвестиційного клімату в країні, не достатньо просто проводити реформи, необхідно робити це швидше та ефективніше, ніж це роблять країни-конкуренти. Адже боротьба за інвестиції в світі загострюється», — таку пораду дав українській владі директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер.

Влада демонструє, що прислухається до розумних порад. Так, раз по раз із вуст офіційних осіб звучить, що Україна прагне зняти бар’єри на шляху руху своїх товарів на світові ринки, дотримується курсу національного прагматизму та робить все для покращання умов робити бізнесу. Чи вірять у щирість таких заяв і намірів потенційні інвестори? Яких ще кроків вони чекають від української влади? Й як, в які проекти готові вкладати свої гроші? Про це «День» розпитав у турецьких інвесторів під час презентації національних проектів у Стамбулі.

«Дуже правильно, що Україна почала популяризувати себе на головних інвестиційних майданчиках світу. Це розширює коло потенційних інвесторів, які на власні очі бачать готові проекти, в реалізації яких обіцяє свою підтримку держава», — говорить «Дню» турецький бізнесмен, засновник компанії «Турк Амбалам» Кадет Ергюль. За його словами, почувши про презентацію в Стамбулі, він приїхав, аби обговорити з українськими чиновниками умови участі в проекті «Чисте місто». Нагадаємо, що проект передбачає будівництво сміттєпереробних заводів у великих містах, в яких особливо гостро відчувається проблема накопичення відходів. Загалом же проблема накопичення гір сміття — загальнодержавна проблема. Щорічно в Україні утворюється близько мільярда тонн відходів. Утилізується тільки 5—8%. Основний спосіб боротьби зі сміттям сьогодні — зберігання на полігонах (зареєстрованих — 770), вивезення на несанкціоновані звалища (3298) або ж спалювання на двох заводах. Не просто скирдувати, а заробляти на смітті та виготовляти з нього потрібні в господарстві речі натомість пропонує турецький бізнесмен. «Хочемо інвестувати саме в сміттєпереробні заводи... Нам цікаві великі міста, такі як Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, можливо, Одеса. Якщо домовимося, то протягом п’яти років готові інвестувати кошти в будівництво п’яти заводів», — розповідає бізнесмен «Дню». Інвестиції в будівництво одного заводу обійдуться майже в 10 мільйонів доларів, говорить він.

Інший потенційний закордонний інвестор, голова компанії Okman Селадет Барбаросоглю розповів «Дню», що готовий інвестувати хоч сьогодні в українську енергетику. «Цікавить участь у «зелених» енергетичних проектах, зокрема, в гідроенергетичних (будівництво 2—3 міні-гідроелектросанцій)», — говорить він. На запитання «Дня» про всюдисущу корупцію бізнесмен відповів, що це не головна проблема. На його думку, бізнесу сьогодні найбільше заважає бюрократія. Скоротивши її, каже він, вдасться уникнути й корупції.

Тим часом держава вирішила зробити ще один крок назустріч бізнесу. Вчора презентували оновлений механізм «єдиного інвестиційного вікна» (входить в InvestUkraine — структурний підрозділ Держінвестпроекту). Воно має стати посередником між державними органами та бізнесом, який хоче інвестувати в Україну. По всій Україні «вікно» повинно запрацювати з 1 січня 2012 року.

За словами керівника InvestUkrainе Сергія Євтушенка, за всі роки незалежності Україна залучила близько 50 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. В перерахунку на одного українця це становить 1000 доларів. На фоні інших країн, наприклад, Чехії (яка має 12,7 тисячі доларів на одну людину — аналогічно далі), Болгарії (7,3), Угорщини (7,2), Казахстану (5,1), Польщі (5), Румунії (3,2) це — малий показник, каже він. Тому «вікно» повинно збільшити приплив інвестицій за рахунок зменшення контакту бізнесу з бюрократичним апаратом. За попередніми даними, деталізує Євтушенко, «єдине вікно» скоротить шлях інвестора до запуску конкретних проектів в Україні з 2—3 років до 6—9 місяців. «Впродовж наступного року плануємо успішно привести на ринок України 10 великих міжнародних компаній, залучити до 2 мільярдів євро прямих іноземних інвестицій та забезпечити створення мінімум трьох тисяч робочих місць», — повідомив він.

Суть механізму проста. Інвестор подає запит до відповідного підрозділу Держінвестпроекту, який обіцяє за добу відреагувати на звернення. Потім за тиждень потенційному інвестору мають підготувати базову аналітику, в разі потреби дібрати 4—5 потенційних майданчиків для вкладення грошей та організувати візит на них. Якщо треба, допоможуть знайти спільну мову з місцевою владою.

Як розповів у коментарі «Дню» губернатор Сумщини Юрій Чмир, у регіоні рік працює такий механізм. «Він супроводжує інвестора за руку від початку подачі заявки про проект до випуску продукції», — пояснює він. Завдяки цьому за рік вдалося реалізувати чотири проекти на суму 120 мільйонів доларів, підраховує губернатор. «Якщо ввести «вікно» у всій країні, то ефект для започаткування бізнесу буде відчутним», — підсумував Чмир.

Однак започаткування — це тільки початок будь-якої бізнес-історії, каже «Дню» виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко. Після запуску виникає багато робочих питань. Тому наступним кроком економічної дипломатії в Україні мало би бути створення дієвого механізму для вирішення життєвих проблем, таких як спірні питання з податковою та митною службою. Але ідея насправді хороша, як каже Дерев’янко. Головне, щоб її втілили правильно. Інакше через певний час суспільство ризикує спостерігати чергове інвестиційне дежавю.