Підтягнутися в конкурентоспроможності

«Курс на активне включення України в процеси європейської інтеграції відповідає стратегічним засадам розвитку підприємництва в Україні, спрямованим на створення всередині країни цивілізованого середовища для розвитку бізнесу та стимулювання нарощування міжнародної конкурентоспроможності українських виробників...». До таких висновків дійшли учасники круглого столу «Євроінтеграційний курс України: формування нових умов для підприємництва», що проходив в Інституті економіки та прогнозування НАНУ. Втім, як зазначають експерти, автоматично всі ці процеси реалізуватися не зможуть — над ними треба працювати...

«Наразі співвідношення економік України та ЄС приблизно 1:100», — інформував учасників заступник міністра економіки Валерій П'ятницький і наголосив, що з такою статистикою необхідно переходити у практичну площину цих проблем. «Нам час виходити на нові параметри розвитку! До 2015 року — на одні, до 2020 — на інші, адже завдяки лише переговорному процесові нічого не досягнути — треба діяти! Потрібне як завдання-максимум, так і максимальні прагнення і дії, — переконує П'ятницький і пропонує небайдужим підприємцям співпрацю: — Нам було б дуже добре, якби й економічні, і бізнесові кола приходили до нас із конкретними напрацюваннями того, що треба зробити... Якщо кожен зробить хоча б одну конкретну пропозицію у своєму напрямку, то це буде гарний спільний результат...».

Однак наскільки гарним буде результат вітчизняних підприємств за умов євроінтеграції, треба думати... Саме це й робили експерти, які у ході дискусії дійшли спільного висновку: серйозні проблеми в економічному житті країни будуть, і від них нікуди не дінешся... Єдиний вихід — пережити кризи й будувати бізнес за новим європейським зразком. «До чого сьогодні має бути готовим бізнес? У процесі зближення з Європою обов'язково відбуватиметься так звана структурна ломка, яка призведе до масового зупинення підприємств. Наприклад, в Угорщині тисячі підприємств збанкрутували, але на їхньому місці народилися тисячі нових», — ставить за приклад нашого західного сусіда академік, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць.

На думку експертів, причиною такої ломки буде різниця між стандартами та рівнями конкурентоспроможності українських і європейських підприємств. «Найгостріше посилення конкуренції відчують ті галузі, які на сьогодні найбільш підтримувані державою й існують у більш-менш монопольному середовищі. А малий бізнес у цілому навряд чи відчує якесь кардинальне посилення конкуренції й погіршення свого становища. Натомість металургійна та хімічна галузі, що найбільше мають державної підтримки, матимуть проблеми. І державна політика в цьому випадку має сконцентруватися не стільки на збереженні цих підприємств, бо це неефективно, скільки на створенні умов і виробленні політики щодо мінімізації соціальних та економічних наслідків цих банкрутств, — вважає віце-президент Інституту конкурентного суспільства Дмитро Ляпін, хоча відразу ж і «заспокоює»: — Не слід вважати, що на місці збанкрутілих підприємств будуть діри в землі... У підприємств просто зміняться власники».

Щоб у майбутньому не стати одним із таких банкротів, експерти радять самим підприємцям активніше встановлювати прямі зв'язки з відповідними підприємницькими структурами країн-членів ЄС, укладати з ними угоди про співробітництво, у тому числі й у питаннях отримання консультацій і допомоги в пристосуванні до комерційних правил ЄС. Ті, кому це вдасться, отримають можливість вчасно «підтягнутися» до потрібного рівня конкурентоспроможності, на інших же чекає «євроінтеграційна хвороба», після якої вони навряд чи виживуть...