Підвищуються тарифи — зростають борги
Найбільше нарікань викликає порядок енергопостачання. Держава відпускає області рівно стільки ресурсів, скільки нею проплачено. Ліміти, тепер уже зрозуміло, будуть урізані. А оскільки є ціла низка споживачів, відключати яких ніяк не можна (лікарні, навчальні заклади, комунальна сфера, хлібозаводи, сільгосппідприємства), то область буде жорсткіше лімітувати великі промислові підприємства: тракторний і авіаційний заводи, «Турбоатом», завод ім. Малишева… Парадокс у тому, що вони якраз і платять. А тепер, отримуючи електроенергії менше, ніж раніше, будуть вимушені скоротити випуск продукції, а отже, об'єми оплати.
Залишається один вихід із такого становища — знову підвищувати тарифи. Генеральний директор ТПО «Харківкомунпромвод» Валерій Петросов уже неодноразово попереджував харків'ян, що водопостачання міста — на грані катастрофи. Під час осінніх випробувань водопроводу під високим тиском траплялося до 70 проривів за добу. Навіть водопровідники зі стажем не пригадують таких «рекордів». А все через те, що амортизація основних засобів уже перевищила 50 відсотків.
Заступник голови Харківської облдержадміністрації Олександр Олійник, який відає енергетикою, погоджується з тим, що початок зростання боргів і підвищення тарифів за електроенергію збігаються у часі. Та причина неплатежів не тільки у тарифах, вважає він: їх підвищення спровокувало тільки 10— 20% зростання боргів. Решта пов'язана з практикою взаємозаліків, коли за відпущену бюджетній сфері електроенергію, тепло або воду з підприємств списують недоплати до бюджету. Адже за взаємозалік вугілля не купиш.
За словами О.Олійника, населення заборгувало за комунальні послуги вже 300 млн. грн. А самі комунальники та енергетики мають 690 млн. грн. боргу за енергоносії.
Влада збирається боротися з хронічними боржниками — способи такі ж. Як заявив О.Олійник, неплатників будуть «жорстко відключати», а там, де це технічно неможливо (у багатоповерхових будинках), відключатися будуть цілі стояки — нехай мешканці самі з'ясовують, хто справно платить, а хто — ні. Крім того, у кварталах індивідуальної забудови мешканцям будуть запропоновані комплексні договори на обслуговування. Там є вельми цікавий пункт: якщо не платиш за воду — відключать... електроенергію. Щоправда, це ніяк не узгоджується з правами людини, але наша виконавча влада до таких «дрібниць» навіть не придивляється.
Є, щоправда, інший шлях: знизити тарифи, і тоді надходжень стане більше. Але для цього треба зменшити собівартість продукції, що абсолютно не влаштовує наших монополістів. І якщо для водопостачання це непридатне (1 кубометр води, взятої з Сіверського Донця, обчищеної, перегнаної в Харків за 30—40 кілометрів і доставленої на 16-й поверх, коштує всього 27 копійок), то в енергетиці резерви є. Наприклад, газ для населення коштує недорого. А ось головна кочегарка міста — ТЕЦ-5, яка виробляє тепло для городян, купує цей газ, як промислове підприємство, за дуже високою ціною. Ось чому тепло — послуга, що коштує найдорожче в об'ємі комунальних платежів. І боржників у тепловиків набагато більше, ніж в інших служб. До таких же резервів можна віднести і надмірний ПДВ, який перекладається на платників, і земельні податки тощо.
Нові, вищі тарифи вже закладені до бюджету 2000-го року. Схоже, знову спрацювала звичка нашої влади наступати на свої ж «граблі». Адже численні експерименти у цій сфері вже довели, що від збільшення вартості електроенергії і газу загальна сума надходжень не збільшується — зростають лише списки боржників.
