«Податкова реформа уряду Яценюка нищить економіку»

Про основні зміни, які внесе в економіку нова податкова реформа, згідно з законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу і деяких інших законів України (щодо податкової реформи)», №5079, «День» уже писав («П’ять новацій фіскальної системи», від 19 вересня, Марія Юзич та «Ні реформ, ні діалогу...», від 24 вересня, Віталій Княжанський). Реформу можуть розглянути у Верховній Раді або сьогодні, 7 жовтня, або за тиждень — 14 жовтня. Проте бізнес та громадськість продовжує переконувати: податкова реформа уряду Яценюка має нищівний ефект для економіки країни, і наводить аргументи.

ПОДАТОК НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ

Наразі в Україні — одне із найбільших у світі податкове навантаження на заробітну плату  — 54,5%. Це в 1,5 разу більше, ніж у країнах ЄС. До прикладу, в сусідній Польщі навантаження становить 33,9%, в Болгарії — 24,5%. В Україні понад 70% працюючих мають доходи нижчі ніж три мінімальні зарплати (МЗП) на місяць. Доходи цих платників становлять понад 50% усіх зарплатних доходів.

Сьогодні податок на заробітну плату нараховують таким чином: якщо у громадянина сума місячної заробітної плати не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (у 2014 — це 12 180 гривні), то податок  становить 15%. Якщо перевищує 10 МПЗ, то 17% до частини перевищення. За таким принципом минулого року до бюджету надійшло 58,9 мільярда гривень.

Нова податкова реформа пропонує аж шість моделей нарахування податків. Усі вони передбачають додаткові надходження до бюджету від 2,5 мільярда до 14,7 мільярда гривень відповідно до кожної з моделей. Відповідно, це означає збільшення податкового тиску на тих, хто цю заробітну плату отримує.

«Концептуально з такою податковою політикою ми приречені на провал. І тим більше, те, що нам навіть не дають вносити зміни в цю реформу — це просто поховати нас», — говорить віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія ДРОГОВОЗ.

ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК

Згідно із новою реформою, відрахування до Фонду на дохід до двох мінімальних заробітних плат становить 41%, якщо ж дохід перевищує цю суму, то 15% від суми перевищення. «Це дасть додатковий ресурс для економіки, для суб’єктів господарювання майже 28,8 мільярда гривень, які, як ми розраховуємо, будуть спрямовані на підвищення оплати праці та буде стимулом для легалізації заробітної плати», — говорить заступник Міністра фінансів України Денис ФУДАШКІН.

Експерти ж — проти такої системи. «В якій країні передбачено, що ЄСВ сплачує менше той, хто отримує більше прибутків? Такого немає в жодній країні», — говорить головний експерт групи Податкова реформа Реанімаційного пакета реформ Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ. За його словами, це аж ніяк не сприятиме легалізації заробітних плат. «Просто багаті будуть платити менше. Бо якщо я, як роботодавець, платив три тисячі гривень, а хочу платити шість тисяч гривень, то я заплачу менше податків на 800 гривень. Але я не буду більше доплачувати ці гроші робітнику. Я буду брати їх собі», — говорить експерт.

Несходовський зазначає, що свого часу група РПР пропонувала встановити 18% ставки ЄСВ, але лише на перехідний період, і тільки тим підприємствам, які збільшать свій фонд оплати праці. «Це приведе до легалізації заробітної плати. Тобто, якщо ви платите більшу заробітну плату, ви платите менше податків. І бюджет від цього не вт ратить. Ми подавали свої пропозиції. Податкова ж вирішила йти іншим шляхом — більше брати до бюджету», — говорить головний експерт групи Податкова реформа Реанімаційного пакета реформ.

МІСЦЕВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКІВ

Ще однією особливістю нової податкової системи — переведення податків із загальнодержавних до місцевих. Йдеться про податки на нерухоме майно, фіксованого сільськогосподарського та акцизного податку. Тобто, місцеві органи самоврядування самостійно зможуть визначати обсяг податку в тій чи іншій категорії, проте  вона не має перевищувати встановлену законом ставку. Для нерухомого майна — це до 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м площі об’єкта оподаткування, для продажу торговими точками алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива — до 5% від обсягу реалізації. «В деяких регіонів рівень доходів громадян достатньо високий і місцеві органи можуть застосувати нижчу ставку оподаткування», — пояснює заступник Міністра фінансів України Денис Фудашкін. За його словами, це збільшить повноваження місцевих рад.

«Тобто завтра, в Києві поставлять ставку 3%, а в с. Щасливому неподалік від Києва — 1%. То хто купуватиме продукт у Києві, якщо до Щасливого — не так уже й далеко їхати», — говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради з громадських зв’язків Михайло СОКОЛОВ. Тим паче, зазначає він, місцеві бюджети в Україні — гостродефіцитні. «Тому говорити про те, що в різних регіонах буде різна ставка — безглуздо. Всі місцеві ради виставлятимуть максимум, щоб наповнити свої бюджети. І таке рішення — звичайна спроба зняти із себе відповідальність», — додає він.

ЕЛЕКТРОННЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ

Новим законопроектом передбачається також і зміни в системі адміністрування податків. Йдеться про запровадження єдиного звітного періоду — кварталу — по основних податках. Це, зокрема,  податок на прибуток, ПДФО, ПДВ, ЄСВ, акциз та екологічний податок. За задумом авторів реформи, це зменшить кількість звітів та платежів на рік, витрати держави та бізнесу на адміністрування цих податків, а також спростить умови сплати податків, що підвищить рейтинг України в Doing Business.

Проте бізнес більше турбує ще одна новація — електронна система оподаткування, яка має вступити в дію з 2015 року. Для підприємців буде запроваджено автоматичний облік сум сплаченого ПДВ у розрізі платників. Також платники податків зможуть автоматично безкоштовно відкрити рахунок для сплати в банку. Зареєстровані податкові накладні надаватимуть право на податковий кредит, а на підставі податкової декларації, у відповідності до зазначеної в ній суми, або з рахунку системи електронного адміністрування, податок перераховуватиметься до бюджету або навпаки, ПДВ буде відшкодовуватися з бюджету на поточний рахунок.

«Із одного боку, запропонована система електронного адміністрування буде сприяти зменшенню тіньової економіки, існуючих податкових ям. Але з іншого — ми хочемо наголосити, що така система сприяє вимиванню коштів з бізнесу, що своєю чергою погіршить і інвестиційний клімат, і бізнес-клімат в Україні», — говорить Ольга Богданова. За її словами, електронне адміністрування ПДВ, запропоноване урядом, абсолютно суперечить як 112-й Директиві ЄС, так і 45-й, які мають стосунок до ПДВ.

Зокрема, експерти говорять, що з новою системою вони не зможуть повернути кошти зі спеціального рахунку на поточний рахунок платників податку навіть за умови, якщо кошти перераховані помилково або є надміру сплаченими. «Уявіть собі, що весь ПДВ буде лежати на незрозумілих рахунках в одному банку. Це не працюватиме як і в бізнесі, так і в банківській системі. Це не підвищить ліквідність банків», — говорить Богданова. «На рахунках підприємств наразі лежить 163 мільярда гривень. 16% з них — ПДВ. Це трохи більше ніж 20 мільярдів. Залишки на кореспондентських рахунках усіх банків НБУ — 40 мільярдів. І якщо ці 20 мільярдів забрати, то в НБУ залишки зменшаться вдвічі. Тому що все піде до банку — монополіста. І що буде з ліквідністю — незрозуміло. Таким чином вбивається банківська система», — додає Михайло Сколов.

«Якщо запровадити лише ті зміни в системі адміністрування, які запропоновані новим законопроектом, то характер взаємостосунків між бізнесом та контролюючими органами не зміниться. Тому що завжди податковими органами будуть порушуватись ті чи інші форми податкового кодексу, а бізнес так і залишиться під тиском», — говорить Юлія Дроговоз.